Днями закінчила роботу 20 Конференція сторін Конвенції ООН про зміну клімату. Участь у роботі конференції в перуанській столиці Ліма взяли представники корінних латиноамериканських народів, які потерпають від вирубки тропічних лісів і прагнуть переконати світову спільноту, що знищення тропіків руйнує не тільки їхній дім, а й планету. У 2009 році у Копенгагені 196 країн світу вже не змогли домовитися.
Упродовж поточного року, за даними Міжурядової групи експертів зі змін клімату, концентрація вуглекислого газу в атмосфері планети сягнула найвищих показників за всю історію кліматичних спостережень. Також і середня температура повітря у 2014-му стала рекордно високою від часу початку регулярної фіксації погодних аномалій, тобто від 1880 року.
Вікно можливостей зменшити викиди парникових газів у повітря може зачинитися. Здешевлення ціни на нафту, яке розглядається як позитивний стимул для активізації економічного зростання, скоріше за все, сприятиме збільшенню споживання енергії. Наслідком такого підходу може бути зростання викидів вуглецю, адже досі вугілля, нафта, газ та атомна енергетика залишаються найбільш дешевими варіантами видобутку енергії.
Порівняно з ними, «відновлювальні джерела енергії» не просто вимагають значних початкових інфраструктурних інвестицій, а й чималих амортизаційних витрат. Унаслідок цього навіть у найбільш «прогресивній» серед країн Євросоюзу в сенсі використання альтернативних джерел енергії Німеччині «чиста» енергія фактично субсидується за рахунок оподаткування споживання «брудної» енергії.
Позитивним результатом зустрічі у Лімі можна вважати згоду Пекіна і Вашингтона приєднатися до нової угоди щодо захисту клімату від негативних змін. Досі дві найпотужніші економіки світу й відповідно найбільші продуценти парникових газів — Китай і США — не приєдналися до Кіотського протоколу 1997 року з терміном дії до 2020 року. Натомість країни Євросоюзу мають намір до 2030 року зменшити власні викиди парникових газів принаймні на сорок відсотків.
Однак економічно розвинені країни світу не поспішають інвестувати у Зелений кліматичний фонд. Кожна країна до березня 2015 року має вирішити, які екологічні зобов’язання вона на себе візьме. Україна досі не реалізувала заплановані у співпраці з Японією проекти зелених інвестицій. Тож дипломатичні зусилля з порятунку клімату мають бути постійними. Тільки такий підхід може гарантувати людству виживання.
Андрій МАРТИНОВ
