Прем’єр запевнює, що воно передбачає «діяльність у рамках Конституції», тобто виключає проведення референдуму про незалежність не лише у Каталонії, а й у всій країні.
Але правиця, яка зібрала аж 165 голосів проти Санчеса, не вірить у ці запевнення. На думку лідера Народної партії (PP) Пабло Касадо, команда Санчеса — це «узурпатори», які будуть при владі завдяки підтримці «сепаратистів» і «зрадників».
«Якщо, панове, хочете врятувати монархію, зробіть усе, щоб вона не ідентифікувалася з вами», — відповів їм Пабло Іглесіас, лідер «Подемос».
Позитивне голосування і утворення нового уряду стали великим успіхом Мадрида у боротьбі з каталонським сепаратизмом. Стався знаковий розкол націоналістів із Каталонії: права Junts per Catalonya колишнього голови регіонального каталонського уряду Карлеса Пучдемона, на відміну від ERС, голосувала проти уряду Санчеса.
Пучдемон два роки тому організував нелегальний референдум про незалежність у провінції. Однак пізніше він утік від іспанського правосуддя у Бельгію. Інакше вчинив лідер ERC Оріоль Хункверас, який залишився у країні і недавно отримав вирок: 13 років в’язниці за спробу розколу держави.
Суд ЄС визнав, що Хункверас має право отримати мандат євродепутата, бо його обрали до оголошення вироку Верховного Суду у Мадриді. При новому уряді дуже правдоподібно Хункверас вийде з тюрми після радикального скорочення терміну покарання.
Компроміс між владою Іспанії і ERC може передбачати подальше збільшення і так уже значної автономії провінції, особливо у питаннях податків.
Іспанія вийшла з франкістської диктатури настільки розколотою, що PSOE, яка бачить джерела у республіканській традиції, і Народна партія, яка має у родоводі певний зв’язок із «Фалангою», ніколи не утворювали коаліції.
Остання фінансова криза була, однак, для королівства настільки болісною, що на політичній сцені з’явилися такі нові партії, як «Подемос», ліберальна «Сюдаданос» чи права Vox.
Створення у таких умовах уряду більшості виявилося дуже складною справою: за останні чотири роки іспанці чотири рази голосували.
У новому уряді Іглесіас буде віце-прем’єром, відповідальним за соціальні питання. Це — галузь, якою будуть займатися три інші міністри з цієї партії. Це створює потенційне поле для суперечок із PSOE.
Радикальна лівиця хоче припинити і навіть відвернути ринкові реформи (особливо на ринку праці), здійснені попереднім прем’єром, консерватором Маріано Рахоєм, і принципово розширити соціальні трансфери, на що Іспанія не має ресурсів.
Петро ПЕТРІВ
