Згадані положення коаліційної угоди стали приводом для критики опозиційної Австрійської партії свободи. Зазначена популістська права партія нарешті врегулювала кадрові проблеми та пережила серію скандалів. Новий лідер цієї партії Норберт Хофер готовий до жорсткого опозиційного опонування правлячій коаліції.
 Не так войовниче, залишаючись в опозиції, налаштована Австрійська соціал-демократична партія. Австрійські есдеки сподіваються в опозиції відновити свій імідж соціально-орієнтованої політичної сили, який було значною мірою нівельовано за роки перебування у коаліції з Австрійською народною партією.
 Соціал-демократи сподіваються на досить швидке повернення до уряду, адже Австрійська партія зелених на торішніх виборах дуже вдало скористалася з глобального тренду, орієнтованого на захист навколишнього середовища. Глобальне потепління можна дедалі частіше помітити на австрійських зимових гірськолижних курортах.
 Австрійські зелені наголошують, що вони лише спробують корегувати політику уряду в екологічному напрямку, але не можуть вирішити екологічні проблеми у глобальному масштабі. Проте найбільші проблеми зелені мають із власною політичною ідентичністю.
 Фактично «екологи» мають дві партійні фракції — радикальних зелених, які виступають ледь не за деіндустріалізацію заради порятунку клімату, та неолібералів, готових до «гнилих екологічних компромісів». Скоріше за все, ідеологічні розбіжності між різними фракціями зелених стануть ахіллесовою п’ятою правлячої австрійської коаліції.
 Однак її досвід є цікавим для всього Європейського Союзу. Відступ ультраправих популістів на багатьох виборах ознаменувався посиленням позицій екологічних зелених партій. У Німеччині зелені днями відзначили сорокаліття з часу свого заснування та налаштовані на витіснення соціал-демократів із коаліції з християнськими демократами.
 Партія зелених ФРН уже має досвід коаліції із соціал-демократами в 1998–2005 роках. Тепер на часі коаліція з християнськими демократами, але вона лякає німецький бізнес. Адже «червоно-зелена» коаліція вже вартувала закриття атомних станцій та посилення залежності німецької економіки від природного газу.
 Тож німецький бізнес, так само як і бізнес у багатьох інших країнах Євросоюзу, не має однозначної відповіді на запитання, чи допоможе Партія зелених екологічній модернізації або коштуватиме мінімізації економічного зростання на тлі глобальної економічної кризи.