Успіх Науседи, спеціаліста в галузі банківської справи і аналітика з економічних питань, став можливим завдяки акцентуванню ним соціальних питань, у тому числі збільшення державної підтримки громадян і охоплення президентським наглядом контроверсійних питань реформ освіти і охорони здоров’я.
Увага до соціальних питань була позитивно зустрінута ширшим колом виборців, ніж його конкурентки, головним чином у менших містах і на селі.
Науседа обіцяє діяти на користь зменшення політичних спорів у країні. Сильний мандат від суспільства і відсутність політичної залежності можуть йому полегшити посередницьку місію між конфліктуючими політичними силами влади і опозиції.
Нині викликом для президента є напружена політична ситуація у зв’язку з парламентськими виборами, призначеними на жовтень 2020 року, на яку сильно вплинули результати проведених із березня до травня місцевих і президентських виборів та до Європарламенту.
Правлячий із 2016 року Союз селян і зелених (LZVS) зазнав на них поразки, а прогресували опозиційні консерватори. Ситуацію в країні додатково ускладнили публічні висловлювання прем’єра Сквернеліса і лідера LZVS Рамунаса Карбаускіса про відставку уряду і вихід LZVS із коаліції, які потім було суттєво пом’якшено.
Науседа виступає за проведення дострокових парламентських виборів весною 2020 року, а в ситуації такої значної перемоги буде складно легковажити його голос.
Інгріде Шімоніте надалі має шанси відігравати важливу роль на політичній сцені. Щоправда, вона не змогла здобути після першого туру додаткових прихильників, але довела, що має групу вірних виборців. Вони можуть становити цінний капітал консерваторів на парламентських виборах.
Відразу після завершення президентських виборів лідер консерваторів Габріліус Ландсбергіс повідомив, що Шімоніте займе перше місце у виборчому списку консерваторів на найближчих парламентських виборах, а в разі перемоги партії буде кандидатом на посаду прем’єра.
Результати голосування до Європарламенту, яке відбулося разом із другим туром, дає консерваторам надію на перемогу у виборах 2020 році. Суперництво між Науседою і Шімоніте не має шлейфу персонального протистояння і негативної кампанії, що дає обом політикам підставу для співпраці.
Новообраний президент схильний підтримати кандидатуру Шімоніте на прем’єра, але поставив умовою її членство у консервативному об’єднанні Союз Вітчизни/християнські демократи. Ця умова становить елемент тиску з боку президента на зміну лідера консерваторів — відносини Науседи з Ландсбергісом значно гірші, ніж із Шімоніте. Ландсбергіс набагато сильніше конфліктує зі своїми політичними конкурентами.
Згідно з Конституцією президент буде представляти країну на міжнародній арені та має право на формування закордонної політики разом з урядом. Науседа не обіцяв фундаментальних змін у закордонній політиці, має прозахідні погляди і стверджує, що вони формувалися під час навчання у Німеччині.
Однак він хоче зміцнити пріоритетні напрямки, зокрема відносини з Польщею. Свій перший закордонний візит він збирається здійснити у Варшаву. Науседа хоче реформувати судову систему за польським зразком. Польща для нього важлива у контексті територіальної оборони і економічної співпраці.
Черговою метою нового президента буде зміцнення співпраці балтійського регіону: він обіцяв регулярні зустрічі на найвищому рівні лідерів трьох балтійських держав. Така співпраця існує давно, але недовіра між партнерами, різні економічні інтереси і конкуренція обмежували ефективність цієї співпраці. Науседа виступає за «ЄС як конфедерацію» і визнає НАТО єдиним гарантом безпеки Литви.
Науседа зацікавлений у співпраці з Росією, але передовсім із російським суспільством. Він висловив підтримку президенту Естонії Керсті Кальюлайд, яка ініціювала зустріч у Москві з президентом Володимиром Путіним.
Проте зміну ставлення до Росії і питання санкцій він ставить у залежність від ситуації в Україні, заявив про бажання тісних відносин із Києвом і подальшу підтримку Литвою процесу інтеграції України з ЄС.
Щодо китайської економічної експансії Науседа очікує вироблення спільної позиції ЄС, так само у питаннях кібернетичної безпеки і кліматичних змін.

Петро ПЕТРІВ