Під час підготовки до референдуму 23 червня 2016 року багатьом британцям здавалося, що краще залишити повний проблем човен Євросоюзу та вибудовувати разом із США регіональні зони вільної торгівлі. Але перемога у листопаді 2016 року Дональда Трампа сплутала всі карти. Він відмовився від створення Атлантичної та Тихоокеанської зон вільної торгівлі.
Напередодні візиту до Лондона Трамп заявив, що скасував загальну систему торговельних пільг для Індії. Проте найбільше проблем виникло внаслідок американсько-китайської масштабної торговельної війни.
Звичайно, британські політичні еліти більше стурбовані проблематикою взаємодії із США та ЄС. Сполучені Штати Америки наполягають на тому, щоб після завершення процедури виходу з ЄС Британія залишалася важливою ланкою європейської системи безпеки.
Водночас Трамп цього разу не уникнув скандальних заяв. Напередодні візиту він відверто заявив, що у боротьбі за лідерство у Консервативній партії Великої Британії симпатизує одному з ідеологів референдуму про вихід з Євросоюзу Борису Джонсону.
Найбільш скептично налаштовані щодо Євросоюзу кола британської політичної еліти роблять ставку саме на нього. Джонсон наголошує, що вихід з ЄС має відбутися навіть без Угоди. Але саме такий радикалізм лякає більш помірковано налаштовані кола британського суспільства.
Також під час британського візиту Трамп натякнув, що найближчим часом офіційно оголосить про свій намір балотуватися на другий президентський термін на виборах у листопаді 2020 року.
Звісно, візит Трампа у Велику Британію попри помітний вплив на його перебіг британської внутрішньополітичної кризи вкотре показав особливість зв’язків Лондона і Вашингтона, що принципово важливо в умовах радикальних змін усієї системи міжнародних відносин.