Прагнення до незалежності стало на острові настільки очевидним, що ця справа не була навіть предметом виборчої кампанії.
Копенгаген знає про це давно і ніщо не вказує на те, що він готується до силової конфронтації із сепаратистами за прикладом Мадрида.
«Ніхто не розглядає такого сценарію, оскільки відповідно до договору від 2009 року мешканці Гренландії мають гарантоване право до незалежності в момент, коли визнають, що вони готові до неї», — говорить Крістіан Крістенссен, данський політолог.
Іншими словами, Данія не може сказати «ні» в момент, коли влада Гренландії визнає, що надійшов час розставання з колоніальною метрополією.
Але Данія має нині ефективний інструмент, щоб зберегти статус-кво у формі широкої автономії Гренландії, обмеженої лише впливом Копенгагена у питаннях закордонної політики і оборони.
Внутрішні справи перебувають у компетенції місцевої влади і 31-особового парламенту. Цікаво, що хоча Данія є членом ЄС, Гренландія на початку 80-х років минулого століття прийняла рішення не здійснювати європейської інтеграції.
Влада Гренландії не вимагає негайної незалежності через просту і єдину причину: половина бюджетних видатків — це дотації з Копенгагена в сумі 500 мільйонів євро щорічно. Решту бюджету становлять доходи від експорту шкіри тюленів, риболовлі і все більших надходжень від туризму.
Прем’єр Данії Ларс Локке Расмуссен не має жодного сумніву, що проголошення незалежності спричинить негайне припинення виплат.
«Не можна виключити, що незалежна в майбутньому Гренландія не порве повністю відносин із Данією і буде вироблена нова формула співпраці», — говорить Крістіан Крістенссен.
Утім, багато що вказує на те, що фінансова залежність Гренландії від Данії в недалекому майбутньому значно скоротиться.
Через потепління клімату відбувається танення льоду і стають доступними раніше незаймані території, багаті на природну сировину. Має бути збудована коштом 2,5 мільярда доларів потужна шахта з видобутку руди — за 150 км від столиці Нууку.
Існують плани видобутку цинку та урану. Підраховано, що родовища таких рідкісних металів, як церій, лантан, неодим і тербій, можуть забезпечити світові потреби протягом 150 років. Також, на думку американських геологів, у Гренландії можна бурити 400 нафтових свердловин із запасом 240 мільярдів барелів.
Про це добре знають китайці і проявляють величезне зацікавлення інвестиціями на острові — вони вже отримали контракт на будівництво трьох аеропортів.
США не приховують стурбованості, пов’язаної з напливом китайських інвестицій. Американська армія користується базою на острові і володіє низкою військових інсталяцій, там розташована частина протиракетної системи.
Отже, Гренландія має велике стратегічне значення, бо звідси можливий контроль усього регіону Арктики.
Данія є членом НАТО і її геостратегічний внесок у цей союз не викликав досі жодних застережень, але незалежна Гренландія не мусить бути членом НАТО. Китайці два роки тому намагалися купити покинуту американську морську базу, але Данія не дала згоди. Китайські інвестиції непокоять Копенгаген, але уряд Данії має обмежені можливості запобігти цьому.

Петро ПЕТРІВ