Як бачимо, по кожній із цих проблем дуже далеко навіть до проміжного врегулювання. Але найбільш тривожна ситуація складається навколо російськоукраїнського конфлікту. Як відомо, Росія висуває обвинувачення проти України, аби відволікти увагу від своїх неправомірних дій як на Донбасі, так і в Криму. Німецька сторона у відповідь зазначає, що за таких умов немає жодних підстав говорити про відносно близьку можливість скасування економічних санкцій, які другий рік діють проти Росії.
Імовірніше, помітна ефективність цих обмежень і змушує Путіна шукати військові шляхи вирішення суперечок з Україною. Нагнітання напруженості також вписується у календар думської виборчої кампанії.
Варто також нагадати, що підходи Німеччини і Росії щодо України є діаметрально протилежними. Німеччина наполягає на відновленні територіальної цілісності України, а Росія прагне провести подальшу фрагментацію української території. Тож не дивно, що рівень дипломатичних українськоросійських відносин зменшений до тимчасових повірених. Натомість новим послом Німеччини в Україні став Ернст Райхель. Він має досвід роботи в НАТО щодо проблеми Косова.
Відбувається ротація й інших західних послів у Києві. Зокрема, новим послом США призначена відомий експерт по пострадянському простору Мері Йованович. Від осені в Києві працюватиме також новий представник Європейської комісії в Україні Хьюго Мінгареллі. Він відомий як європейський дипломат із багатим досвідом врегулювання міжнародних криз.
Скоріше за все, нова дипломатична команда впливових послів у Києві намагатиметься за непростих міжнародних умов домогтися прогресу в мирному процесі. На заваді цьому залишається глухий кут на мінських переговорах як щодо питань обміну заручниками, так і розведення ворогуючих сторін на Донбасі. Крім того, Росія категорично відмовляється допускати спостерігачів ОБСЄ до окупованого Криму.
Загалом доля Мінських угод залишається невизначеною. Не в останню чергу провокаціями в Криму та на Донбасі Росія хоче представити Україну як сторону, відповідальну за зрив мирного процесу. На вирішення цієї мети працюватиме путінська дипломатія на початку вересня на саміті країн «великої двадцятки» в Китаї.
За цих складних обставин мета України полягає в одночасному триманні пороху сухим, а також у ефективному використанні всіх дипломатичних методів тиску на Росію з метою вирішення суперечок із максимальним урахуванням українських національних інтересів та норм міжнародного права.
Андрій МАРТИНОВ