Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 13 Травень 2016 10:34

Трамп і Росія

Rate this item
(0 votes)

Під час пре­зи­дент­ської кам­па­нії До­нальд Трамп із не­при­хо­ва­ним за­до­во­лен­ням на­смі­хав­ся над екс­пер­та­ми з пи­тань зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки.

Кілька тижнів тому Трамп з’явився у супроводі групи різноманітних експертів та проголосив свою першу промову з питань закордонної політики. Зустріч була організована у вашингтонському готелі Mayflower дослідницьким Центром національного інтересу, заснованим колишнім президентом Річардом Ніксоном і відомим як Центр Ніксона, який став важливим центром «політичного реалізму», тобто доктрини стриманості і порозуміння.
Виступ Трампа оголосив Залмай Халізад, колишній представник США в ООН та посол в Афганістані та Іраку.

Цей колишній член адміністрації Буша — один із найбільш високопоставлених експертів із закордонної політики у таборі республіканців — елемент нової стратегії, розробленої Полом Манафортом, багаторічним радником Республіканської партії, якого Трамп взяв у свою команду в березні, щоб зробив більш професійною його імпровізовану і досить хаотичну кампанію.
Поява Трампа в Центрі Ніксона, щоб оголосити світу зміну підходу до питань закордонної політики, має всі ознаки плану, розробленого Манафортом. Оскільки як Манафорт, так і сам Центр мають одну надзвичайно суттєву спільну рису — вони пов’язані з режимом російського президента Володимира Путіна (в першому ряду залу сидів російський посол у США).
Манафорт — це не хто інший, як багаторічний радник колишнього президента України Віктора Януковича, який будував — за словами його друзів — «близькі політичні зв’язки» з проросійським керівником України. Манафорт доклав величезних зусиль, щоб змінити негативний образ Януковича. Нині Трамп довірив йому подібне завдання. Але, як часто це буває з експертами з піару, — можна і свиню розмалювати, але вона залишиться свинею.
Що стосується самого Центру та його пресового органу The National Interest — не знайдеться, напевно, у Вашингтоні місця, яке було б більше прихильне кремлівській адміністрації.
Директором Центру є Дмітрій Саймс, багаторічний радник президента Ніксона, який, за чутками, використовував свої контакти у Кремлі — справжні чи видумані — щоб сформувати власну позицію одного з небагатьох експертів з російської політики. Центр Ніксона протягом багатьох років співпрацював з ньюйоркським Інститутом за демократію і співпрацю, аналітичним центром на утриманні російського уряду.
Його керівником є Андранік Мігранян, який — можемо це прочитати у депеші Державного департаменту, оприлюдненій серед документів Вікіліксу, — був призначений на цю посаду російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. У травні 2014 року обидві інституції організували спільну пресконференцію, під час якої захищали російські інтереси в Україні.
У 2013 році Саймс з’явився поруч з Путіним під час Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» — колись у цьому клубі брали участь відомі західні експерти і аналітики, які займалися Росією, але після анексії Криму «Валдай» утратив своє значення і там виступають переважно лише путінські апологети. Під час зустрічі Путін назвав Саймса «американським другом», а Саймс підтвердив: «Повністю підтримую рішучу позицію президента Путіна (щодо Сирії)».
Така улесливість щодо Росії особливо стосується «Національного інтересу», який багато років публікував вірнопідданські статті Міграняна на тему Путіна («російський Рейган», «відважний лідер і стратег»). В раді його Інституту засідає Олексій Пушков, голова комісії із закордонних справ російської Держдуми, який підважує усталення офіційного слідства на тему терактів 11 вересня.
Трампа з Центром поєднує також постать Річарда Барта — голови наглядової ради при The National Interest, колишнього посла США в Німеччині і чиновника Держдепартаменту в адміністрації президента Рейгана. Згідно зі здобутою інформацією Барт, який раніше був радником на громадських засадах Ренда Паулу, колишнього кандидата республіканців на виборах президента США, був залучений Манафортом до участі у кампанії Трампа.
В інтерв’ю для The National Interest, яке опубліковано на початку квітня, Барт розкрив свої справжні симпатії. Він критикував Хілларі Клінтон за підтримку «консенсусу вашингтонських аналітичних центрів», натомість тепло відгукувався на тему програми Трампа «Америка — понад усе».
«Барт нагадує прапорець під вітром, який добре знає, звідки віє вітер, і відповідно установлюється. Він ніколи не протистоїть особам, які представляють владу, поводиться конформістськи», — визнав колишній працівник Держдепартаменту в адміністрації Рейгана, який з ним працював.
Якби Річард Барт приєднався до Трампа, його табір із певністю мав би від цього користь, оскільки офіційний список радників Трампа складається значною частиною з осіб, які ніколи не мали нагоди реалізувати себе. Приводом для такої, далеко просунутої обережності серед аналітиків, які займаються закордонною політикою, стали значною мірою дії Еліота Коена, професора в департаменті стратегічних досліджень Вищої школи міжнародної політики імені Пола Нітце і радника Держдепартаменту в період, коли його очолювала колишня держсекретар Кондоліза Райс.
Минулого місяця професор Коен написав відкритого листа, в якому критикував Трампа, — під листом підписались понад 100 провідних діячів Республіканської партії, які займаються політикою безпеки.
«Легко пізнати людину по його оточенню, в якому обертається, правда?» — заявив професор Коен, коли його запитали, що думає на тему запрошення Трампа Центром. «Трамп є небезпечним, примітивним демагогом. Надання йому платформи, легітимізація його дій — це співвідповідальність за зростання його впливу і сили», — сказав професор.
Петро ПЕТРІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».