Аби зруйнувати єдність НАТО, Росія наполягає на створенні утопічної позаблокової системи колективної безпеки, яка має максимально звільнити їй руки для подальшого «збирання земель». Водночас зазначена берлінська зустріч важлива як етап моніторингу реального стану справ із відповідальністю за зрив Мінських угод. Адже російська сторона та її «підопічні» досі не дотримуються навіть перших пунктів угод про загальне припинення вогню та обмін військовополоненими за принципом усіх на усіх.
Натомість росіяни намагаються зробити ключовим питання проведення «виборів» на тимчасово окупованих територіях, аби зрештою «вмонтувати» їх до складу України. Така тактика Кремля також зрозуміла, бо дає можливість схилити Україну до проекту «федералізації» та «нейтрального статусу» у міжнародних відносинах, тобто фактично повернути її до російської сфери впливу.
Зважаючи на ці тенденції, Сполучені Штати намагаються доповнити німецько-французькі дипломатичні зусилля на українському напрямку військово-політичними ініціативами. Невипадково весна 2016 року закінчується рекордною кількістю різноманітних військових маневрів, які відбуваються від країн Балтії до Кавказу.
Як заявив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, на зустрічі міністрів закордонних справ у Берліні у «нормандському форматі» досягнуто істотного поступу в питаннях безпеки на Донбасі, та загальний її результат у найкращому разі неоднозначний.
За його словами, четверо голів МЗС — Німеччини, України, Росії і Франції — узгодили низку конкретних заходів, серед яких розведення військових підрозділів уздовж лінії контакту і створення там демілітаризованих зон чи припинення військових навчань неподалік лінії контакту. Виконання цих заходів має проконтролювати Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні.
Але, сказав Штайнмайєр, крім цього поступу в питанні безпеки, зустріч не принесла прориву в політичному процесі, тобто в питанні місцевих виборів на окупованих частинах Донбасу і умов для проведення цих виборів.

Андрій МАРТИНОВ