Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 25, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Сiчень 2016 11:22

Американсько-китайський діалог

Rate this item
(0 votes)

27 січня 2016 року Пекін відвідав державний секретар США Джон Керрі. Міжнародні оглядачі вважають, що головний сенс його візиту пов’язаний зі спробами заспокоїти китайське керівництво, яке надто стурбовано результатом недавніх президентських виборів на Тайвані.
Перша жінка — президент Тайваню Цай Інвень неодноразово наголошувала, що вона не має наміру негайно проголошувати офіційну незалежність Тайваню від Китаю. Адже від 1949 року, коли на Тайвані оселилися розбиті загони Чан Кайші, обидві сторони де-факто визнавали національну єдність. Китайські комуністи сподівалися повністю повернути контроль над Тайванем, натомість Чан Кайші мріяв про декомунізацію Китаю.

Відтоді Китай офіційно у військовій доктрині записав, що проголошення незалежності Тайваню є оголошенням війни Китаю. Звичайно, США зацікавлені у зменшенні рівня напруги в цьому регіоні Азії, тим паче що тайванська проблема є не єдиним фактором дестабілізації.
Безпосередньо інтереси безпеки Китаю і США стикаються ще принаймні у двох конфліктних зонах. Перша стосується розмежування виняткових економічних зон Китаю та Японії поблизу спірних островів Даоюйдао у Східно-Китайському морі. Друга проблема ще більш заплутана та стосується контролю над тихоокеанським архіпелагом Спратлі, на який одночасно з Китаєм претендують усі країни Південно-Східної Азії, бо цей архіпелаг є надто важливим для реалізації китайської стратегії просування своїх інтересів в Азії.
Водночас США стурбовані великою китайською активністю й у інших регіонах земної кулі. Лише на минулому тижні китайський генсек Сі Цзінпін відвідав Іран, Саудівську Аравію та Єгипет. Причому Китай досить ефективно «натякнув» Тегерану та Ер-Ріяду, що їхня збройна конфронтація зовсім не входить до пріоритетів китайської бізнес-стратегії у Перській затоці.
Не оминули у Вашингтоні увагою й зміцнення китайсько-єгипетських зв’язків, які розглядаються як базис для просування китайських інтересів в Африці. Причому глобальні китайські амбіції підкріплюються відповідною «амуніцією».
На початку січня 2016 року у Пекіні урочисто відкрили центральний офіс Азійського банку інфраструктури інвестицій, статутний капітал якого становить 100 мільярдів доларів. Головними проектами згаданого банку вважаються програми фінансування ініціатив у форматі Шовкового шляху. Найбільші акціонери — Китай та Індія, за ними — Росія і Німеччина.
В економіці самого Китаю ситуація складається не надто позитивно. Зростання китайського валового внутрішнього продукту у 2015 році уповільнилося до рекордних 6,9%. Національну грошову одиницю юань було девальвованого на 2%.
Китайські економісти пропонують використовувати інвестиції Азійського банку інфраструктури інвестицій задля лікування хворої китайської економіки. Зрештою, у такому лікуванні зацікавлені й США, які вже потерпають від коливань курсу китайського юаня.
Тож візит державного секретаря США Джона Керрі до Пекіна засвідчив, що адміністрація президента Барака Обами готова зафіксувати відносно нормальний стан американсько-китайських відносин та передати наступному американському президентові все коло невирішених спірних проблем, яких також вистачає у відносинах між Сполученими Штатами Америки та Китаєм.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».