Рішення про реалізацію TAPI через Туркменистан стало результатом провалу політики диверсифікації експорту газу з цієї країни. Після скорочення Росією імпорту туркменського газу (2009) і у зв’язку з невиразними перспективами поставок у майбутньому, Ашхабад дедалі більше залежить від експорту сировини в Китай. З перспективи Туркменистану другий найбільший споживач його газу — Іран не становить альтернативного ринку з огляду на те, що має власні запаси і проявляє тверду позицію в питанні ціни імпортованого туркменського газу.
Відсутність перспектив початку поставок Південним газовим коридором (через Південний Кавказ до Європи) викликана опором Росії будівництву транскаспійського газопроводу. Відчуття закритості і зростаючої залежності від Китаю підштовхнуло Туркменистан до початку будівництва TAPI.
Незалежно від початку будівництва, перспективи реалізації проекту залишаються туманними. Важливою проблемою є хаос в Афганістані, а особливо — несприятлива ситуація в галузі безпеки. Шанси проекту визначить здатність Туркменистану порозумітись, а на практиці — купити лояльність окремих збройних угруповань у цій країні.
Невирішеним залишається питання фінансування інвестиції: для її реалізації ключовим залишатиметься здобуття закордонних позик. Можливо, фінансово підтримати TAPI може ABR, в якому найбільшу частку має Японія. Також з огляду на ворожість між Пакистаном та Індією нема повної впевненості, чи вдасться реалізувати проект у цих двох державах.
У регіональному вимірі будівництво газопроводу матиме стабілізуючий вплив на ситуацію в Афганістані (робочі місця, надходження до бюджету), ставши черговим полем активності Туркменистану, який уже тепер експортує до Афганістану електроенергію і будує залізничну інфраструктуру. Водночас цей шлях поставок газу відповідає геополітичним інтересам США, які зацікавлені в емансипації країн Центральної Азії від Росії та Китаю і однозначно підтримують будівництво TAPI. Реалізація проекту вдарить по інтересах Ірану, який просуває альтернативний проект газопроводу в Пакистан та Індію.
Євген ПЕТРЕНКО