Порятунком для стабільності бюджету в ситуації збереження середньої ціни на нафту нижче бюджетного прогнозу може бути, з одного боку, «девальваційний зиск», що випливає з вищого, ніж запланований (63,3), курсу рубля до долара, а з другого — заниженого (6,4%) рівня інфляції (у жовтні минулоного року вона становила 15,6% до 2014 року, тому таке значне зниження нереальне).
Бюджетний дефіцит, запланований на рівні 3% ВВП, здається безпечним з точки зору стабільності публічних фінансів, але не можна виключати його збільшення під час виконання бюджету. Міністерство фінансів вказало на ризик недобору доходів в обсязі 1,2–1,5 трильйона рублів (17–21 мільярд доларів), зокрема, з уваги на завищене у проекті зростання ВВП (0,7%, тоді як більшість прогнозів передбачає рецесію).
Міністерство також вказує на масштаб потреб збиткових державних корпорацій, передовсім «Внешэкономбанка» (навіть 1,5 трильйона рублів), який займається фінансуванням збиткових інвестицій політичного значення (наприклад, олімпійських об’єктів).
Запланований дефіцит майже повністю буде профінансовано Резервним фондом (його величина зменшилася протягом 2015 року з 3,4 трильйона рублів до трильйона). Джерелом додаткових доходів мають стати закордонні позики і зростання внутрішньої заборгованості (на разі заплановано на рівні 300 мільярдів рублів, або 1,5 млрд доларів).
Така незначна сума свідчить про обережність уряду, зумовлену коштами обслуговування боргу в ситуації збереження низьких інвестиційних рейтингів Росії, незважаючи на позитивне відношення бюджетного дефіциту до ВВП (прогноз заборгованості міністерства фінансів на 2016 рік — 15,6% ВВП). На рахунках Фонду національного добробуту, який є потенційним черговим джерелом фінансування дефіциту наприкінці 2016 року, має залишитися приблизно 4,6 трильйона рублів.
Головними дискусійними питаннями, що виникли під час багатомісячних дебатів над цим бюджетом, був масштаб витрат на оборону і силові структури та соціально-пенсійні витрати. Міністерство фінансів зазнало поразки з першого питання. Відкинуто всі пропозиції редукції бюджетного дефіциту до 2,8% завдяки зменшенню витрат на оборону і національну безпеку: у затвердженій редакції документа на них буде витрачено 32% бюджетних витрат (тобто витрати на армію становлять 3,14 трильйона рублів, або 4% ВВП), а, отже, не набагато менше, ніж у 2015 році (33%).
Трохи зростуть витрати на соціальну політику (до 27,6%), причому найважливіші соціальні рішення стосуються передання до бюджету (третій рік поспіль) основної частини пенсій та індексації пенсій значно нижче рівня інфляції (на 4%). Проте Дума зобов’язала уряд до повторної індексації на підставі фінансових результатів першого півріччя 2016 року.
Зменшиться також частка в бюджеті витрат на освіту та охорону здоров’я (відповідно до 3,5 і 3% порівняно з 4,1 і 3,4% у 2015 році). Звертає на себе увагу збереження на незмінному рівні (0,5%) частки у бюджеті видатків на засоби масової інформації та ріст фінансування бюджетної позиції «національна економіка» (з 14,7 до майже 16%), яка включає, зокрема, дотацію неефективних програм розвитку промисловості чи дефіцитної залізниці — РЖД.
Ухвалено рішення про резервування в бюджеті 1,1 трильйона рублів (понад половина цієї суми залишиться суто в розпорядженні президента та уряду), які можуть бути призначені на досить розпливчасті цілі: підтримка економіки, регіональних бюджетів чи гуманітарна та соціальна допомога для громадян інших держав.
Порівняно з попередніми роками важливою зміною у процесі створення бюджету стала оголошена у вересні відмова влади від запровадженого у 2007-му принципу трирічного бюджетного планування. Це пояснювалось обмеженими можливостями макроекономічного прогнозування з уваги на складні до передбачення вагання кон’юнктури на світових ринках — передовсім ключової для Росії ціни на нафту.
Попри обмеження горизонту бюджетного планування до одного року, в бюджетних калькуляціях все ще залишається невпевненість у розвитку економічної ситуації. Видно, що також готується поле для маневру з метою гнучкого пом’якшення наслідків кризи. Між іншим, ручне використання бюджетних резервів служитиме, напевно, здійсненню «точкових» вливань фінансових ін’єкцій у галузі, визначених владою як важливі для соціально-політичної стабільності в країні.
Оптимістичні параметри бюджету вказують на його політично-пропагандистську функцію, яка посилюватиметься в міру наближення виборів до Держдуми (вересень 2016) і президентських (2018). Про це свідчать зарівно плани додаткової індексації пенсій напередодні як самих парламентських виборів, так і прагнення відкласти складні рішення (підвищення пенсійного віку, зростання податків) на період після 2018 року. Влада прагнутиме зберегти на виборчий 2018 рік «залізний» резерв ресурсів Фонду національного добробуту, але це викличе збільшення державного боргу в міру вичерпання Резервного фонду.
Структура бюджету (масштаб витрат на силові структури і соціальну політику за рахунок інвестицій у людський капітал) вказує на турботу влади про «залізний» путінський електорат (соціальні групи, залежні від бюджетних трансфертів) та продовження Росією експансивної закордонної політики і авторитарного курсу у внутрішній політиці у зв’язку з виборами 2016 і 2018 років, а також напруженої геополітичної ситуації.
Хоча документ і віддзеркалює кризові умови, в яких з 2014 року функціонує російська держава, влада ще має значну «подушку безпеки»: можливі джерела додаткових надходжень вона, напевно, шукатиме у збільшенні заборгованості, податкових маневрах, помірній редукції субсидій для державних підприємств і частини регіонів, обмеженні масштабу податкових пільг, загостренні критеріїв соціальної допомоги чи призупиненні інвестиційних програм. Такі дії також допоможуть пережити економічні турбуленції, однак дуже ослаблять перспективи економічного розвитку найближчими роками.
Петро ПЕТРІВ