Не менш показово, що жодний провладний кандидат, незважаючи на непевну економічну ситуацію в Росії, не зазнав поразки на губернаторських виборах. Причини цього, мабуть, не лише в «космічних рейтингах» популярності «національного лідера» Володимира Путіна, а й поки що ефективній системі державної пропаганди.
Усі негативні наслідки економічних санкцій проти Росії Кремль пояснює західною змовою проти російської цивілізації. Частими є посилання на західну підступність, яка не може пробачити росіянам їхньої «величі».
Усі альтернативні масові джерела інформації, за винятком Інтернету, були зачищені. Федеральна служба безпеки контролює діяльність іноземних грантових фондів для неурядових організацій, а Кремль приручив олігархів, які теоретично могли б фінансувати опозиційні проекти. У підсумку нинішні «вибори» стали ідеальною моделлю для думської виборчої кампанії вересня 2016 року.
Зокрема, «досконалості» набули традиційні технології організації «правильного» результату на виборах: від поливання брудом опонентів влади без надання їм права на відповідь, систематичної дискредитації опозиції, монополізації засобів масової інформації до мобілізації провладного електорату та демотивації опозиційно налаштованих виборців.
Градус політичної температури в Росії після цих «виборів» може показати спроба одного з опозиційних лідерів Олексія Навального організувати протестні акції в Москві 20 вересня. Незалежно від того, скільки людей відгукнуться на заклик опозиції та вийдуть на вулицю, вже зрозуміло, що російській опозиції, аби мати представництво в наступному складі Держдуми «вже вчора», потрібно було радикально змінювати тактику політичної боротьби.
По-перше, потрібно консолідувати опозиційні сили на антипутінській основі, по-друге — необхідно змінювати інформаційну політику російської опозиції, тобто переходити від персональної критики Путіна та його системних корупціонерів до тотального інформаційного наступу на байдужість і демотивованість російських виборців. По-третє, опозиції слід позбавлятися створеного їй Кремлем іміджу «проплачених агентів Заходу» та перетворюватись не на салонних демократів, а на ефективних громадських активістів.
Насправді, навіть у разі чергової «перемоги» партії влади восени 2016 року, ця перемога буде пірровою, адже система «керованої демократії» дає цілком прогнозований і бажаний для влади результат на виборах, але вбиває будь-яку політичну конкуренцію, громадський контроль, формує авторитарну систему, яка позбавляє майбутнього не лише наступні, а й нинішнє покоління.
Андрій МАРТИНОВ
