Замість того, щоб краще організувати роботу залізниці, він почав різати мережу залізничних сполучень. Це викликало велике невдоволення, особливо під Москвою, де ліквідовано багато рейсів електричок, що негативно сприйняли мешканці Підмосков’я.
Відставку Якуніна можна розглядати як попереджувальний сигнал для близького оточення Путіна про те, що в умовах скорочення доходів держави Кремль очікує від членів еліти готовності для ощадливості і дисципліни. Усунення Якуніна може означати, що Кремль розуміє глибину падіння економіки і необхідність обмеження занадто роздутих видатків у провідних галузях.
Проте інтернет-видання Bloomberg.com повідомило, що відставка Якуніна — це лише початок змін, а переляканий фінансовою кризою Путін хоче, щоб ключові посади в державних фірмах обійняли професійні менеджери, а не колишні офіцери КДБ. Агентство пише, що вперше за багато років Путін почав критикувати Ігоря Сєчіна, керівника «Росснефти», колишнього віце-прем’єра, який вважався близьким другом Путіна і людиною «номер 2» у Росії. Видання вважає, що Кремль зробить усе, щоб оживити економіку, яка перебуває в глибокій кризі. Економічні проблеми стали такими, що навіть «недоторканні» можуть втратити посади. «Це радикальна зміна. Дуже значне порушення існуючих структур», — сказав Bloomberg політолог Гліб Павловський.
Можливо, дійсно відбуваються кадрові зміни, і в Кремлі хтось дійшов висновку, що масштаб зловживань настільки великий, що без усунення Якуніна не вдасться їх обмежити. Але є ще інші керівники державних молохів, які також не мають бізнесових успіхів. «Найкращий» приклад — «Газпром». Це абсолютно неефективна структура, але й досі її очолює Олексій Міллер. Подібна ситуація з «Росснефтью» та Ігорем Сєчіним.
Сумнівно, що відставка голови «РЖД» означатиме кадрову революцію на вершинах влади у Росії. Нині нема передумов, які вказували б на готовність Кремля до модифікації принципів функціонування всієї авторитарної політичної системи: водночас можна очікувати наступних точкових кадрових змін. Це також підтверджує факт, що наступник Якуніна — Олег Бєлозьоров, хоч і значно молодший від попередника, також є особою, яка походить із кола петербурзьких друзів Путіна (за повідомленнями, він був співробітником близьких до Путіна братів Ротенбергів).
Переведення Якуніна до Ради Федерації (орган, позбавлений впливу на владу, але який гарантує членам статус сенатора) означає, що йому вдалося піти у відставку на корисних для себе умовах. Попри кризу, актуальним залишається принцип «не покидаємо своїх», який досі захищав кремлівських чиновників від наслідків зловживань і некомпетентності.
ªâ­ãåí ÏÅÒ­ÐÅÍ­ÊÎ