Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Лютий 26, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 04 Вересень 2015 20:52

Російсько-китайський асиметричний союз

Rate this item
(0 votes)

2-3 ве­рес­ня 2015 ро­ку Ки­тай від­ві­дав ро­сій­ський пре­зи­дент Во­ло­ди­мир Пу­тін. Йо­го ві­зит до Під­не­бес­ної став не прос­то про­то­коль­ним ак­том ввіч­ли­во­сті у від­по­відь на від­від­ан­ня Мос­кви 9 трав­ня 2015 ро­ку ки­тай­ським ген­се­ком Ху Цзінь­тао, а спро­бою ви­йти за рам­ки по­лі­тич­но­го про­то­ко­лу, тоб­то по­лі­те­су, та на тлі за­хід­них еко­но­міч­них санк­цій на­го­ло­си­ти на ро­сій­сько­му гео­по­лі­тич­но­му по­во­ро­ті до Ки­таю. Зро­зу­мі­ло, що цей факт діа­мет­раль­но оці­нює­ть­ся, умов­но ка­жу­чи, на Схо­ді і на За­хо­ді та в різ­них по­лі­тич­них та­бо­рах.

Китай, насамперед, залишається зацікавленим у широкому використанні російських енергетичних та інших ресурсів, продовженні військово-технічного співробітництва, глибшому проникненні на російський ринок, перерозподілі на свою користь спірних територій на Далекому Сході, максимальному залученні китайської робочої сили до спільних економічних проектів. Аналогічні мотиви стимулюють до зміцнення союзу з Китаєм і Росію.


Причому Кремль навіть заплющує очі на асиметричний баланс економічного впливу Росії і Китаю на користь останнього, що де-факто перетворює Росію на «молодшого партнера». Утім, російські «прагматики-євразійці» вважають такий стан справ прийнятною платою за формування російсько-китайського полюса сили.
На Заході поки що не надто серйозно стурбовані демонстрацією російсько-китайської єдності. Сполучені Штати залишаються головним торговельно-економічним партнером Китаю, тому Пекіну не дуже вигідно, граючи на одному боці з Росією, загострювати собі на збиток конфронтацію з Вашингтоном. Навпаки, стратегічними відносинами зі США, Росією, країнами Євросоюзу і до певної міри Японією Китай намагається максимально розширити свої економічні можливості у світі. Принциповою позицією Китаю як великої держави є самостійний зовнішньополітичний курс. Причому він відповідає саме китайським інтересам і не збирається орієнтуватись ані на західні економічні санкції проти Росії, ані на надмірні санкції Росії у відповідь.
Китай намагається бути незамінним партнером як для західних, так і для східних країн, що допомагає підтримувати непогану форму китайської економіки. Тому не дивно, що у Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй Піднебесна максимальним інструментом підтримки Росії у важливих для неї питаннях вважає не вето, а утримання при голосуванні. Навіть більше — Китай однозначно засудив анексію Криму Росією. Це символічно, зважаючи на непрості відносини Китаю з Японією з приводу спірних островів у Японському морі та неврегульованого питання статусу Тайваню. Таким засудженням Китай показав, що не збирається наслідувати російський авантюристичний зовнішньополітичний курс у процесі розв’язання своїх територіальних проблем із сусідами.
Недавно Пекін також утримався при голосуванні в Раді Безпеки ООН резолюції щодо створення міжнародного трибуналу з розслідування збиття малайзійського пасажирського літака над Донбасом. Водночас китайська дипломатія невтомно виступає проти будь-яких насильницьких територіальних дій та за територіальну цілісність. Тож поки що саме Китай отримує більше, ніж Росія, економічних, політичних, військово-технічних переваг із двостороннього союзу. Ці китайські переваги є ціною за можливість для Росії пропагувати свій союз із Китаєм як альтернативу «аморальному» Заходу.

Андрій МАРТИНОВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».