Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 29, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 24 Сiчень 2014 02:00

Зелений острів оживає

Rate this item
(0 votes)

Ірландія стала першою країною єврозони, яка припинила брати участь у допомоговій програмі «трійки». Як вона тепер буде почуватися без «крапельниці»? 

Перед новим роком Дублін отримав від Міжнародного валютного фонду останні 890 мільйонів доларів і офіційно перестав брати участь у програмі, за якою Міжнародний валютний фонд, Європейська Комісія і Європейський Центральний банк (по-інакшому — «трійка») позичили йому сумарно протягом трьох років 67,5 мільярда доларів.
Офіційні особи ЄС перебувають у захваті, бо від’єднання від «крапельниці» можна розуміти як знак, що проблеми єврозони є лише перехідними і тимчасовими. Важливо, що уряд Енді Кенні відмовився навіть від аварійної кредитної лінії з МВФ на випадок занадто повільного виходу з кризи. Якщо це змогла Ірландія, то чому це не вдасться іншим країнам? З програм допомоги користаються ще Греція, Португалія і Кіпр.


Ірландія вже не потребує надзвичайної допомоги, адже може позичати гроші на ринкових умовах. Процентування 10-річних облігацій становить 3,5%, хоча кілька місяців після надання допомоги сягало навіть 15%. Оптимізм інвесторів стимулює прогнози 2% зростання ВВП у 2014 році і подальше затягування паска.
Проте міністр фінансів Ірландії Майкл Нонан попередив, що рано відкривати шампанське. «Це знаковий камінь на нашій дорозі, але не її кінець. Мусимо продовжувати нинішню політику», — сказав він.
Не дає спокійно спати передовсім гігантська заборгованість у розмірі майже 125% ВВП. Загрозами для економіки є також непевна ситуація на світових ринках і в єврозоні, низький внутрішній попит і слабкий стан ірландських банків, які і потопили ірландську економіку.
Економічна криза, яку Нонан назвав іменем найгіршої від картопляного голоду в середині ХІХ століття, — почалась із мильної бульки, яка лопнула на ринку нерухомості у 2008 році. Ірландські будівельні фірми і багато громадян тоді перестали виконувати свої кредитні зобов’язання. Банки опинилися на межі банкрутства, бо перед цим позичали гроші направо і наліво. Тільки за 2002–2007 роки їхня вартість потроїлась, у кілька разів перевищуючи ВВП. Падіння банків загрожувало платоспроможності всієї країни, тому уряд поспішив на допомогу. Утім, швидко виявилося, що сам не потягне цього тягаря. У результаті в 2010 році звернувся за допомогою до міжнародних фінансових інститутів.
Ті кинули ірландцям рятувальний круг, але, як у випадку країн півдня Європи, вимагали програми реформ, а саме — глибокого скорочення витрат і збільшення доходів бюджету. Дублін прислухався до Європи, однак дуже вперто торгувався.
Насамперед попри тиск Берліна і Парижа зберіг низьку ставку податку для фірм — лише 12,5%. Це — діаметрально інша тактика, ніж Греції, яка у цьому році підвищила ПДВ з 20% до 26%. І одна з численних причин, через які це Ірландія, а не Греція перша відмовилася від допомоги «трійки».
Низькі корпоративні податки притягнули до Дубліна світових зірок бізнесу від «Гугла», «Фейсбука», «Еппла» і «Твіттера» до «Маркса і Спенсера», які виводять в Ірландію все більші обсяги своїх прибутків. Зрозуміло, що це не подобається іншим країнам, які інколи прямо називають Зелений Острів «податковим раєм». Але завдяки цьому отримують працю ірландські спеціалісти і надходять значні кошти до бюджету.
Оскільки уряд не хотів погіршувати умов для фірм, то мусив залізти до кишень громадян. Тут різав усе що тільки можна. Піднімав податки, зменшував допомогу, різко скорочував інші бюджетні витрати, звільнивши десятки тисяч працівників і понизивши зарплату решті — в середньому на 20%. Кошти заощаджень у перерахунку на одного ірландця становили майже 10 тисяч євро на рік. 
Гострі скорочення сильно понизили популярність уряду Брайана Ковена з Республіканської партії Fianna Fail. На виборах у 2011 році вона втратила понад дві третини місць у парламенті. Але Християнська партія Fine Gael, яка прийшла до влади, принципово курс не змінила.
Недивно, що тепер Нонан називає простих людей «звичайними героями і героїнями», а міністр праці Річард Брутон захоплено описує патріотизм ірландців. Він говорить правду, бо вони протестували менше, ніж, наприклад, греки. А може, тому, що їм краще живеться? За даними Інституту економічних і соціальних досліджень, у 2011 році, тобто в розпал кризи, аж 87% домашніх господарств отримували якусь соціальну допомогу. В середньому вона становила 327 євро щотижнево.
Звичайно, це зовсім не означає, що ірландцям не залили сала за шкіру. Відсутність доступних кредитів довела до банкрутства багато малих фірм, звільнення і відсутність перспектив залишили багатьох людей на утриманні держави. Внаслідок кризи Зелений Острів втратив 300 тисяч робочих місць. Понад 200 тисяч із 4,6 мільйона мешканців виїхало за кордон у пошуках хліба.
Скорочення принесли очікувані заощадження, проте наслідки відчуваються донині. Незважаючи на зростання економічних показників, багато ірландців ще не бачать реального поліпшення їхнього становища. Наприклад, Томмі Шілдс, працівник однієї з юридичних фірм у Дубліні, розказує, що колись там працювало 46 юристів, а нині трохи більше десятка, та й тим удалось утримати посади лише після зменшення зарплат на 30%. Перед кризою його будинок коштував 360 тисяч євро, а недавно він продав його за 185 тисяч.
Під час прес-конференції, відповідаючи на запитання про внутрішній попит, Бреднан Говлін, високий чиновник з міністерства фінансів, сказав: «А ви спробуйте знайти місце в якомусь дублінському ресторані!»
Утім, у провінції, де нема офісів «Гугла» чи «Фейсбука», далеко до рожевого оптимізму. Хоча уряд зміг скоротити безробіття до 12,5%, приблизно 60% безробітних шукає роботу довше року. З 2010 року кількість бездомних зросла на 20%. Понад 12% домогосподарств мають заборгованості у сплачуванні кредитів більше трьох місяців. Це дуже тривожний сигнал, що проблеми ірландських банків ще зовсім не закінчились.
Попри все це Ірландія дивиться у майбутнє з надією. Їй удалось обмежити бюджетний дефіцит до 7,5% ВВП, хоча у 2010 році той сягав 30%. У жовтні уряд оголосив чергове скорочення соціальної допомоги. Якщо не враховувати коштів сплати за кредитами, вже у цьому році бюджетні надходження перевищать витрати. Дублін виконав кожне із завдань, поставлених «трійкою», і забезпечив свої фінансові потреби на весь 2014 рік. «Це — позитивна історія як для ЄС, так і для Ірландії. Але країна надалі залишається в залежності від глобальних чинників», — вважає експерт агентства «Рейтер» Алан Маккейд.

Підготував Євген ПЕТРЕНКО 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».