Зокрема, у відносини пільговиків із комунальними підприємствами.
На жаль, і нині ситуацію соціальним службам повністю виправити не вдалося, що все ще породжує чимало скарг від пільговиків до органів центральної влади. Чиї емісари навіть почали відвідувати регіони, щоб на місці вивчити ситуацію.
Побував днями у Полтаві і заступник міністра соціальної політики України Віталій Музиченко. За офіційною інформацією, урядовець прибув із робочою поїздкою до обласного центру й для того, аби обговорити з керівниками регіону ситуацію з переведенням на Полтавщині пільг на оплату житлово-комунальних послуг та житлових субсидій у грошову готівкову форму.
У той же час неофіційні джерела, наближені до Полтавської ОДА, повідомили «ДУ», що заступник міністра приїхав до Полтавщини через те, що саме з цього регіону до Міністерства соцполітики надходить найбільше скарг від пільговиків щодо гальмування нового механізму фінансування соціальних виплат. Правда, В. Музиченко на широкий загал цю проблему не порушував.
Навпаки, на прес-конференції, яку він провів для місцевих і регіональних ЗМІ, заявив, що «Полтавщина — одна з взірцевих областей в Україні. Завжди виконує завдання на випередження. Це — один із лакмусових папірців, на який ми орієнтуємося. Якщо в даному регіоні все гаразд, то й у інших областях має бути все добре...»
Але київський посланець визнав, що далеко не всі пільговики зрозуміли механізм монетизації й досі плутаються в системі своїх теперішніх відносин між органами соціального захисту, постачальниками комунальних послуг і «Ощадбанку», який відтепер опікується практичною стороною монетизації пільг і субсидій. Приміром, створивши на своєму сайті для пільговиків особистий кабінет.
Проте запропонована у варіанті уряду, зокрема, безготівкова форма розрахунків, схоже, так ще і не прижилася. Усе — через занадто суворе адміністрування: штучне визначення урядом черговості соціальних виплат за комунальні послуги, неповороткість «Ощадбанку», де обіцяли інформувати пільговиків СМС-повідомленнями про проведені зарахування пільгових коштів комунальним підприємствам не пізніше 18 числа щомісяця, а насправді СМС-повідомлення надходять лише наприкінці місяця, коли збігають терміни сплати за комунальні послуги тощо.
Це призвело до того, що навіть дисципліновані пільговики, які ніколи не мали заборгованості з оплати комунальних послуг, тепер їх мають, бо, не дочекавшись повідомлень, спробували самі розібратись у занадто непрозорій системі формування оплат і на власний ризик платили «по-старому».
«Враховуючи те, що такий механізм у нашій державі запроваджується вперше, було досить багато запитів від громадян щодо бажання перейти на готівкову форму. За перші кілька днів реалізації нововведення понад три тисячі пільговиків подали відповідну заявку, щоб уже в січні перейти на отримання пільг готівкою.
Нині це дасть можливість спростити і зробити більш зрозумілим механізм монетизації пільг», — визнав заступник міністра, пояснивши, що це дозволить надавати гроші населенню набагато швидше.
Також В. Музиченко порадив літнім людям освоїти Інтернет та інтернет-банкінг. Тоді, мовляв, оплачувати комунальні послуги їм буде ще зручніше...
А в городі бузина...
Приїзд столичного чиновника до Полтави збігся з дозволом від уряду пільговикам будь-якого дня від початку 2020 року, не чекаючи закінчення опалювального сезону, відмовитися від безготівкової форми оплати комунальних послуг і написати заяву про перехід на монетизацію пільг. Тобто отримання живих грошей. Якими у подальшому субсидіянти або пільговики розпоряджатимуться на власний розсуд.
І хоча одразу після початку монетизації пільг більшість їхніх отримувачів не захотіли одержувати живі гроші через побоювання, що їх перерахування будуть затримувати, посилаючись на брак грошей у бюджеті тощо, то вже з початку цього року ситуація докорінно змінилася. Полтавці вже першого робочого дня — 3 січня масово пішли до районних відділів соцзахисту, щоб написати заяву про перехід на монетизацію своїх пільг.
Як у нас водиться, у коридорах відділів соцзахисту одразу утворилися довжезні черги з літніх людей. Яким заступник міністра рекомендував «освоїти Інтернет та інтернет-банкінг», щоб було зручніше сплачувати за комунальні послуги.
Через те що стільців не вистачало на всіх, чимало старих і хворих відвідувачів вимушені були стоячи на ногах чекати своєї черги, щоб потрапити на прийом до спеціаліста соцзахисту, де мали написати відповідну заяву...
Кореспондент «ДУ» попросив прокоментувати ситуацію з напливом відвідувачів Наталію Кобищан, начальника управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в місті Полтава ради, де у коридорах теж аж роїлося від людей, які захотіли написати заяву про перехід на грошову форму розрахунків за комунальні послуги.
Н. Кобищан не приховувала, що ситуація з монетизацією пільг дуже складна. Принаймні, на її першому етапі. Як для самих пільговиків, так і для працівників управління. На думку очільниці управління, рішення про перехід до монетизації пільг «наверху» ухвалили занадто швидко.
Хоча, переконана Н. Кобищан, спочатку можна було як експеримент запровадити монетизацію в кількох областях України, щоб дізнатись як про ставлення самих пільговиків до новації, так і скласти уявлення про недоліки, без яких у нас не обходиться жодна нова справа.
«Ми виявилися не зовсім готовими до реалізації такого масштабного проєкту, — констатувала Н. Кобищан. — І не лише через те, що у відділі замало спеціалістів, яким довелося буквально днювати і ночувати на робочих місцях, щоб устигнути укластисm у строки, відведені для початку монетизації. Виявилося, приміром, і багато хиб у комп’ютерному забезпеченні процесу переходу...»
В управлінні зазначають, що комп’ютерні програми, розроблені «під монетизацію», не тільки зависали через перезавантаження даними, але й не узгоджувалися між собою. Приміром, розповіла Н. Кобищан, виявилася нестиковка з головним сервером у Києві.
З Полтави до столиці відправляли, скажімо, номери мобільних телефонів пільговиків, на які тим мали надходити з «Ощадбанку» СМС-повідомлення, але там їх не «бачили». Усе через те, що в Полтаві номери телефонів вводили в базу «як є», а в Києві програму розробили лише на прийом номерів «як потрібно». Тобто спочатку треба було поставити «+», потім ввести цифру «8» і далі сам номер...
Нині у чергах, які все ще не зникли в управліннях соцзахисту, люди обурюються й тим, що після всіх митарств, які вони пройшли, щоб написати нехитру заяву про перехід на монетизацію, з’ясувалося, що через три місяці їм знову доведеться штурмувати управління соцзахисту. Для того, щоб після закінчення опалювального сезону знову подати таку саму заяву...
«Це — знущання з людей, — не приховував свого обурення механізмом переходу на отримання живих грошей 70-річний полтавець Олександр Вікторович у розмові з журналістом. — Я два дні витратив на те, щоб подати заяву, що відмовляюся від безготівкової форми розрахунків за оплату комунальних послуг.
Але тепер довідався, що після закінчення опалювального сезону — не пізніше першого травня я маю знову подати таку саму заяву... Чому? По-перше, в мене немає централізованого опалення і до опалювального сезону я не маю жодного відношення.
По-друге, мені уряд надав право вибору, як оплачувати комунальні послуги — готівкою чи у безготівковій формі, я обрав перше. Але, як з’ясувалося, мене знову затягують у чергу...»
Таких проколів у питанні переходу на монетизацію пільг, як свідчать українські ЗМІ, багато в усіх регіонах. Слід визнати, що організатори цієї кампанії справді дещо поспішили у своєму прагненні якомога швидше виконати урядову постанову. Довелося по ходу процесу виправляти помилки, аби не дискредитувати нової справи, яку урядовці роблять начебто з любов’ю для людей...
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава
