Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Серпень 12, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 26 Серпень 2016 19:58

Кому безробіття в радість?

Rate this item
(0 votes)

Хоч і ка­жуть, що ста­тис­ти­ка — брех­ли­ва на­ука, про­те має­мо до неї до­слу­ха­ти­ся, адже всі роз­ра­хун­ки в дер­жа­ві про­во­дять­ся на ос­но­ві її да­них. Від них (роз­ра­хун­ків) знач­ною мі­рою за­ле­жить жит­тя су­спіль­ства, а от­же — кож­но­го з нас. Зар­пла­та, рі­вень до­хо­дів, суб­си­дії, стан еко­но­мі­ки, бю­джет...
І все ж, як­що йдеть­ся про без­ро­біт­тя, то тут, пе­ред­усім, слід ма­ти на ува­зі, що є дві ста­тис­ти­ки: офі­цій­на, яка не зов­сім від­по­ві­дає іс­тин­но­му ста­ну справ, і не­офі­цій­на, яка до цієї іс­ти­ни біль­ше на­бли­же­на, од­нак ні на що не впли­ває і ні­де не вра­хо­вує­тьс­я.

 

Життя у цифрах
Почнемо з офіційної статистики. За підсумками 2014 року, рівень безробіття в Україні становив 9,7%, або 1,8 млн осіб. У 2015 році, за даними Держстату (дослідження проведені за методикою Міжнародної організації праці), він трохи перевищував 9%, тобто дещо знизився. Однак радіти з цього приводу не доводиться, адже зменшення кількості незайнятих сталося на тлі скорочення ледь не на 10% реального ВВП.

Таку метаморфозу пояснюють вилученням з обрахунку неконтрольованої території, окупованої Росією. Унаслідок цього частка економічно активного населення нашої країни зменшилася на понад 2 млн, і захоплені регіони, де найбільше безробіття, випали з обліку.
Можемо поглянути на дещо детальнішу інформацію з лютого 2015 по лютий 2016 року. У цей час Держстат констатував зниження рівня безробіття в Україні на 2,8% (з 523,4 тис. осіб до 508,2 тис.). Тобто він становив майже 2%, а середній розмір допомоги тим, хто стояв на обліку в центрах зайнятості, — 1509 грн. Отримували таку допомогу 416,7 тис. безробітних.
Позитивом відзначився і березень, коли рівень безробіття сягав 1,7% (це на 0,2% менше, ніж місяцем раніше). У Державній службі зайнятості було зареєстровано 467,5 тис. безробітних, що на 40,7 тис. менше, ніж у попередньому місяці. Причому серед міського населення зареєстровано 271,5 тис. безробітних, серед сільського — 196 тис.
У подальшому тенденція зберігалася. Так, у червні кількість зареєстрованих безробітних порівняно з травнем зменшилася на 6,7% — до 388,9 тис. осіб, а середній розмір допомоги з безробіття за місяць збільшився до 1,547 тис. грн (у травні — 1,498 тис.). Станом на 1 серпня чисельність незайнятих українців дорівнювала 369,7 тис., допомогу з безробіття отримували 293 тис., а середній розмір допомоги за місяць збільшився до 1,740 тис. грн.
В Україні станом на 1 липня 2016го чисельність населення становила 42,658 млн осіб, що на 102,4 тисячі осіб менше, ніж на початок року.
Найбільше безробітних зафіксовано у Кіровоградській області — 5,4%, Полтавській — майже 5, Черкаській — 4,6, Житомирській, Вінницькій — по 4,2%. Найкраще з працевлаштуванням у столиці (рівень безробіття — 1,2%), на Одещині та Закарпатті (відповідно1,6 та 1,7%).

 

Па­літ­ра не­зай­ня­то­сті
У Києві ситуація з працевлаштуванням в усі часи була кращою, ніж в інших регіонах. Зараз тут у середньому на одне робоче місце претендують дві особи. Однак це, як мовиться, загальна температура по лікарні. Насправді попит є на робочі професії, а шукають роботу переважно службовці. Останнім часом їх кількість зросла через реорганізацію та скорочення в державних органах та правоохоронних структурах. Тому в цій категорії інколи доходить до 9 кандидатів на одну вакансію.
У зв’язку з цим на центри зайнятості збільшується навантаження. У службовців та правоохоронців специфічні знання і сфера їхнього застосування. До того ж у них немалі зарплати. А за чинними законодавчими нормами такі фахівці мають право претендувати на заробіток не нижчий, ніж мали до того. Багато з них цим зловживає. Отримуючи 5800 грн (максимальна допомога по безробіттю), вони не поспішають працевлаштовуватися. У результаті цього термін пошуку роботи зріс до шести і більше місяців.
До цієї статистики свої відсотки додали й претенденти на комунальні субсидії. Дивна державна політика енергозбереження, яка зорієнтована переважно на підвищення тарифів, робить нахлібниками держбюджету не лише малозахищених, а й тих, хто донедавна ще вважав себе середнім класом. Нинішня вартість компослуг таким людям непосильна, тож і вимушені звертатися за допомогою до держави.
Однак до них останнім часом почали масово долучатися ті, хто отримує зарплату в конвертах чи торгує без реєстрації і сплати податків. Вони істотно збільшили кількість офіційно зареєстрованих безробітних, отримуючи потрійну вигоду: допомогу з центру зайнятості, приховану зарплату чи дохід і субсидію на комунальні послуги. Серед таких спритників дедалі частіше трапляються ті, хто раніше з усіх сил намагався самотужки заробити на своє життя і не бути тягарем для держави. Нині ці громадяни почуваються ошуканими й більше не зважають на моральні принципи.
На кількість безробітних останнім часом вплинули і демобілізовані з АТО. Після того, що випало на долю цих вояків, їм не гріх відпочити. Тож дехто «тягне» з працевлаштуванням.
Але засуджувати за це фронтовиків, які ризикували своїм життям, боронили незалежність держави і спокій її народу, ніхто не вправі. Тим паче, що підписані Президентом зміни до Закону від 7 липня 2016 року № 1436VIII «Про внесення зміни до ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», де йдеться про додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, особливих пільг демобілізованим не дали.
Статус безробітного фронтовики отримують на загальних підставах. Єдине, що демобілізованих включили до 5% квоти соціально незахищених. Але це скоріше преференція роботодавцям, яким компенсують фактичні витрати на сплату єдиного соціального внеску за кожну особу, працевлаштовану відповідно до зазначених у законодавстві умов.
Роботодавцям, зокрема, передбачено три види фінансового стимулювання: за працевлаштування громадян на новостворені робочі місця із заробітною платою не нижче трьох мінімальних; за працевлаштування на новостворені робочі місця за направленням служби зайнятості безробітних зпоміж громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; за працевлаштування безробітних на новостворені робочі місця за направленням служби суб’єктами малого підприємництва, які працюють у пріоритетних видах економічної діяльності.
Наскільки успішно проходить таке працевлаштування в Києві, відповідь дає все та ж статистика. У міському центрі зайнятості від початку 2016 року зареєстровано 1355 військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, з них 848 осіб отримали статус безробітного. Працевлаштувалося лише 162, ще 24 взяли одноразову допомогу для організації свого бізнесу і відкрили власну справу.
Є проблеми й у молодих людей. Рівень безробіття серед молоді у віці до 25 років більш ніж удвічі вищий порівняно із середнім по країні — 21,8%. Надто популярні серед студентів професії юристів та економістів торують їм шлях на біржі праці. І річ навіть не в тім, що на ці професії немає великого попиту. Роботодавці хочуть бачити досвідчених працівників зі стажем роботи, а не випускників вишів.
Тож молодь опиняється у своєрідних лещатах: з одного боку, їх неохоче беруть на роботу, з іншого — вони не погоджуються на низьку зарплату. У центрах зайнятості новоспеченим спеціалістам також нічого особливого «не світить», адже рівень матеріальної допомоги там залежить від стажу (до 2 років — 50% зарплати, від 2 до 6 — 55, від 6 до 10 — 60, понад 10 років — 70%) та величини зарплати на попередньому місці роботи. Молодь, у якої цього нема, може розраховувати лише на 544 грн.
Заради справедливості варто зазначити, що проблеми із зайнятістю мають і високорозвинені суспільства. Наскільки вони актуальні, свідчать недавні події у Франції, де навесні та влітку цього року навдивовижу завзято обстоювали свої права сотні тисяч людей, протестуючи проти реформи трудового законодавства.
Становище було дуже серйозним: у другому кварталі 2016 року рівень безробіття в країні наближався до 10% від загальної кількості працездатних. Потрібно було діяти. На популізм влада не пішла навіть попри загрозу програти осінні президентські вибори. А нинішній президент Франсуа Олланд заявив, що не буде балотуватися на другий термін, якщо його уряду не вдасться знизити рівень безробіття.
Тож заради збільшення кількості робочих місць влада скористалася однією зі статей конституції і закріпила свої пропозиції на законодавчому рівні. Щоправда, крім рішучих законодавчих змін на вирішення проблем зайнятості було виділено з бюджету майже 2 млрд євро.
Чи буде це рятівним колом, покаже час. Деякі вчені вже прогнозують, що безперервне удосконалення роботів приведе до стрімкого зростання безробіття, і до 2045 року кількість незайнятих може становити 50%.
Україні роботизація хоч і не загрожує, однак попит на робочу силу скорочується. За даними Держстату, на одне вільне робоче місце за деякими спеціальностями нині претендують до 13 безробітних кваліфікованих робітників, а серед вищих державних службовців, керівників, менеджерів конкурс доходить до 25 осіб на місце.
Лариса ДАЦЮК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».