Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Лютий 24, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Серпень 2016 11:15

У спеку – з думками про холод

Rate this item
(0 votes)

На­род­на муд­рість ствер­джує, що са­ни до зи­ми слід го­ту­ва­ти вліт­ку. І, як свід­чить ба­га­то­ві­ко­вий до­свід, до­три­му­ва­ти­ся цьо­го по­сту­ла­ту слід без­за­пе­реч­но. 
Інак­ше впо­ра­ти­ся з проб­ле­ма­ми під час хо­ло­дів до­сить важ­ко, а іно­ді й не­мож­ли­во. Пе­ред­усім, як­що йдеть­ся про на­ступ­ний опа­лю­валь­ний се­зон, який не за го­ра­ми.

Цьогоріч його з острахом очікує не лише влада, вирішуючи традиційну проблему з енергоносіями, а й громада, стурбована значним здорожчанням комунальних послуг і браком коштів на покриття зашкальних тарифів (насамперед, на опалення).
Отож, що маємо нині? Готовність ЖКГ України до опалювального сезону 2016/2017 років на середину липня становила 50%. Принаймні, так стверджували у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства.

За словами заступника міністра Едуарда Кругляка, до холодів були готові 82603 будинки.
«Загалом по Україні передбачено до опалювального сезону комплексно підготувати з видачею паспортів готовності 161706 будинків, — сказав він під час селекторної наради за участю центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій і додав: — Із них 134063 житлових будинки — комунальної власності, 20155 — ОСББ та ЖБК, 1860 — громадської (колективної) власності, 5628 одиниць відомчого житлового фонду та 5517 будинків обладнані ІТП».
Разом із цими роботами тривала підготовка до осінньозимового періоду понад 36 тисяч об’єктів соціальної сфери, з яких на середину літа були готові 18563, а це 50,8% від плану. Щодо об’єктів теплового господарства, то капітально ремонтують і реконструюють котельні та котли, замінюють аварійні ділянки теплових мереж, створюють запаси вугілля і мазуту. До експлуатації в холоди були готові понад 53% водопровідних та 52% каналізаційних мереж, а також більше половини водопровідних і каналізаційних насосних станцій та очисних споруд.
А вже за два тижні потому (4 серпня) міністр енергетики Ігор Насалик на пресконференції заявив, що проблем з опалювальним сезоном 20162017 років не буде.
«В Україні створено кризовий штаб, який очолює Прем’єрміністр України, де задіяні всі міністерства, в тому числі залізниця, Міністерство економіки та ін. Штаб розробив чіткий план переходу на зимовий період. Є програма, якою передбачено запас вугілля, газу, середніх, довгих і короткострокових ремонтів генеруючих потужностей і атомних блоків. Тож можна сказати, що проблем з опалювальним сезоном в Україні не буде», — зробив висновок міністр і додав, що у
20х числах серпня в один із портів України прибуде судно з південноафриканським вугіллям. Ідеться про антрацит, якого більше ніде купити. А ще про використання вугілля із зони АТО, від якого в короткостроковій перспективі відмовитися не вдасться.
Однак не всі поділяють оптимізм міністра щодо безпроблемного входження в зиму. Приміром, експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко в одному з радіоефірів зазначив, що в опалювальний сезон мінімальний обсяг запасів вугілля на складах має сягати два мільйони тонн, а загалом — 34 млн. І це за умови, що з поставками все буде гаразд. Нині ж цього ніхто не гарантує.
Можливість постачання вугілля з непідконтрольних територій є вкрай ненадійним джерелом. Саме тому наразі зарано говорити про готовність країни до опалювального сезону. Та й достовірної інформації щодо наявних запасів вугілля поки немає. Кажуть про мільйон тонн. Але цього недостатньо, щоб говорити про безпроблемне входження в опалювальний сезон. А ще ж слід зважати на запаси газу. Тих, що є, також забракне, щоб спокійно пережити зиму.
Ще різкіше про підготовку до опалювального сезону висловився експерт з питань енергетики Валентин Землянський, який вважає її в цілому провальною. Причому провальною далеко не з об’єктивних причин. Мовляв, з одного боку, йдеться про необхідність реалізації ринкової форми ціноутворення, а з іншого — про закупівлю газу для закачування у сховища.
«Альтернативність джерел не може тривати до безкінечності, — вважає експерт. — Або ви виходите з об’єктивних реалій і організовуєте процес енергонакопичувачів, або знижуєте вживання всередині країни».
Деякі аналітики, зокрема Михайло Гончар, пояснюють збої у підготовці до опалювального сезону тим, що у Міненерго щодо цього мало повноважень. Вони стверджують, що в умовах фрагментації енергосектора відбувається його розтягування по олігархічних імперіях, кожна з яких працює сама по собі й готується до зими, як вважає за потрібне, часто виходячи із суто комерційних інтересів.
Нерідко міністерство просто не в змозі проводити державну політику в цій галузі. Та й сама державна політика не надто зрозуміла і послідовна. Розвиток енергетики то прив’язується до вугілля, причому антрацитового, якого у нас бракує, то до переходу на газову групу вугілля. Хоча обидва ці варіанти — хибні.
Щоправда, нині багато в чому зараджуємо проблемі завдяки атомній енергетиці, яка покриває до 50% потреб в енергії. Особливо це важливо в зимовий період. На переконання міністра Насалика, оптимальна генерація енергії для України має бути в такій пропорції: 70% — атомної, 30% — гідроенергетики.
Якщо перейти з національного рівня на регіональний, то тут ситуацію можна оцінити, переглядаючи повідомлення про підготовку до зими в окремих містах і цілих областях. Приміром, Запорізька станом на 1 серпня була готова до опалювального сезону на 60%. Такий висновок зробили на селекторній нараді оперативного штабу із забезпечення підготовки та сталого проходження опалювального сезону, організації упередження аварій та проведення відновлювальних робіт на об’єктах життєзабезпечення в осінньозимовий період. Це відповідає плану Мінрегіону про готовність територій до опалювального сезону.
За словами заступника директора департаменту житловокомунального господарства і будівництва облдержадміністрації Віталія Литвиненка, вже комплексно підготовлено понад 4140 житлових будинків із 6870 запланованих та підписано 78 паспортів готовності. Підготовлено 385 котелень із 609 запланованих, 749,4 км теплових мереж із запланованих 959,8 км. Також замінено 2,3 км теплових мереж із запланованих 6 км, відремонтовано або замінено майже 48 км водопровідних мереж та 3,3 км каналізаційних. Усі роботи з підготовки об’єктів соціальної сфери мають бути завершені до першого вересня, а об’єктів житловокомунального господарства — до першого жовтня.
У Львові своя статистика. Тут запланували підготувати до настання холодів 1368 котелень, замінити майже 20 км теплових мереж, замінити і відремонтувати 66 котлів. В інформації в. о. директора департаменту розвитку та експлуатації житловокомунального господарства Львівської ОДА Назарія Романчука йдеться про 17550 будинків, яким потрібно видати паспорти готовності до опалювального сезону. Також у планах — проведення у житловому фонді комунальної власності ремонту покрівлі у 8268 будинках та підготовка 1855 об’єктів соціальнокультурного призначення.
Загальний обсяг коштів на виконання підготовчих та ремонтних робіт теплопостачання становить 102628 тис. грн, на виконання цих робіт у житловому фонді комунальної власності — 32301 тис. грн, водопостачання та водовідведення — 31198 тис. грн.
Столична влада посвоєму готується до зими. Мер Києва Вітaлій Кличкo переймається можливим зривом опалювального сезону через блокування «Нафтогазом» за борги рахунків «Київенepгo» — монополіста з постачання тепла мегаполісу. Енергетики не проводять ремонтних робіт, змушуючи місцеву владу клопотати перед центральною щодо розблокування коштів.
Не меншим головним болем для влади міста є підвищені тарифи. Ще 30 червня Київрада проголосувала за звернення до парламенту та уряду з проханням не допустити їх зростання без індексації розміру заробітних плат і пенсій. Мер Києва переконаний, що люди вже ледве виживають, а подальше зростання цін та тарифів може призвести до колапсу житловокомунальної сфери.
Очільника міста підтримала Київрада і наклала мораторій на підвищення встановлених з 1 липня тарифів на опалення та гарячу воду, які стали непосильними для більшості городян. Мораторій має діяти до 1 жовтня. Протягом цього періоду забороняється нарахування та стягнення з мешканців столиці пені за несвоєчасне внесення плати за ЖКП. Такий крок схвалили 75 депутатів — аргументів «за» було вдосталь.
«Ми приймаємо це рішення, аби не допустити стрімкого падіння рівня життя населення, — заявив колишній мер, а нині депутат Київради Олександр Омельченко. — Збільшення розміру цін і тарифів на житловокомунальні послуги, електрику та газ без одночасного вирішення питань забезпечення повної зайнятості населення та перегляду рівня мінімальної заробітної плати й інших соцстандартів призведе до непомірного фінансового навантаження на кожного киянина. Також сприятиме утворенню значної заборгованості перед організаціями, що надають ЖКП».
Що нові тарифи справді непосильні для більшості громадян, свідчить той факт, що в судах нині перебуває 17 тисяч справ щодо несплати навіть за нинішніми тарифами. Феміда має сказати своє слово й стосовно позовів кількох політичних партій про скасування постанови НКРЕКП від 9 червня 2016 року, згідно з якою стрімко зросла вартість житловокомунальних послуг.
До того ж здорожчанням з 1 липня справа не закінчиться. Уже з 1 вересня 2016 року тариф на електроенергію зросте від 0,714 гривні до 1 грн 64 коп. за кіловат, а холодна вода до початку осені підніметься в ціні приблизно на третину (в Києві до 13,43 грн куб. м).
Дехто вважає прийнятий Київрадою мораторій популістським. Зокрема, віцепрем’єрміністр Павло Розенко радить міській владі після таких кроків сплачувати різницю в тарифах з місцевого бюджету. Юристи ж стверджують, що документи міської ради можуть набрати сили, якщо в судовому порядку оскаржити положення, на підставі якого діє НКРЕ, затверджене указом Президента у 2014 році.
Однак наразі до цього не дійшло. Натомість робляться інші кроки, які б хоч якось полегшили тарифний тягар. Мер Києва повідомив, що столична влада приділяє особливу увагу заходам щодо теплозбереження. До початку нового опалювального сезону лічильниками тепла обладнають усі київські будинки, завдяки чому мешканці будуть платити за опалення на 30% менше.
«Сьогодні киянам приходять величезні рахунки за комунальні послуги, — сказав він. — Ми як столична влада не формуємо тарифів, але намагаємося зробити так, щоб суми до сплати стали меншими. Насамперед, це облік тепла та енергозбереження. До початку опалювального сезону лічильники будуть встановлені в кожному столичному будинку».
Щоправда, подібну заяву очільник столиці робив і рік тому. На державному рівні також лунають подібні запевнення. Скажімо, віцепрем’єрміністр Павло Розенко повідомив про наміри уряду встановити до 1 жовтня понад мільйон лічильників тепла, що дасть змогу зменшити вартість комунальних послуг для тих категорій населення, які не мають пільг. Однак це не рятує більшості громадян, неспроможних здолати високий тарифний бар’єр.
Лариса ДАЦЮК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».