— Що таке полінейропатія і які симптоми її супроводжують?
— З грецької мови назва цієї хвороби перекладається як «хвороба багатьох нервів», і це дуже точно передає її суть. При полінейропатії уражаються практично всі дрібні периферичні нерви.
Причини захворювання різні, але симптоми у полінейропатії завжди дуже схожі, незалежно від того, що саме викликало хворобу: слабкість м’язів верхніх і нижніх кінцівок (зазвичай спочатку пацієнт скаржиться на слабкість стоп і кистей, потім вона поширюється на всю кінцівку); зниження чутливості (аж до повного її зникнення), а також відсутність рефлексів; поява непояснених сильних болів; дивні відчуття у кінцівках. Ідеться про мурашки, печіння, набряки ніг і рук, тремтіння пальців.
Іноді виникають мимовільні посмикування м’язів, пітливість, яка не залежить від температури і фізичних зусиль, порушення дихання, задишка, посилене серцебиття. Часом бувають запаморочення, складності з рівновагою, порушення координації (особливо із закритими очима) і повільне загоєння ран.
Виразність цих симптомів може бути як сильною, так і слабкою. Іноді хвороба розвивається довго, протягом декількох років, але може виникнути і раптово, буквально за лічені тижні. Полінейропатія діагностується приблизно у 2,5% людей, серед літніх цей показник вищий — близько 8%.
— Які ж причини захворювання?
— До нейропатії може призвести цукровий діабет. Це — одна з найпоширеніших причин полінейропатії. Діабет порушує роботу судин, які живлять нерви, і викликає обмінні порушення у мієліновій оболонці нервових волокон. Це призводить до їх ураження.
При цукровому діабеті від полінейропатії, як правило, страждають нижні кінцівки. Також спровокувати розвиток недуги може критичний дефіцит вітамінів групи В. Ці вітаміни життєво необхідні для роботи нервової системи, і їх довгострокова нестача часто призводить до полінейропатії.
Причиною захворювання часом стає вплив токсинів. До них належать як хімічні отруйні речовини (у тому числі й алкоголь), так й інтоксикації при інфекційних захворюваннях, зокрема при дифтерії, ВІЛ, герпесі. При отруєнні такими речовинами, як чадний газ, миш’як, полінейропатія може проявитися дуже швидко, за кілька днів, а при інфекціях та алкоголізмі характерним є повільний розвиток хвороби.
А ще сприяти захворюванню можуть травми. Пошкодження нервових волокон при травмах або операціях також можуть викликати полінейропатію. До травм слід віднести і здавлювання нервів, характерне для таких захворювань хребта, як остеохондроз і грижа міжхребцевих дисків.
Іноді полінейропатія вражає і зовсім, здавалося б, здорових жінок під час вагітності. Проявитися недуга може на будьякому терміні. Вважається, що причиною полінейропатії вагітних є дефіцит вітамінів групи В, токсикоз і неадекватна реакція імунної системи на плід.
— А які види цього захворювання відомі?
— Медицина розрізняє кілька форм полінейропатії. Сенсорна проявляється в основному розладами чутливості в уражених кінцівках — онімінням, відчуттям поколювання або мурашок, печінням.
Моторна проявляється слабкістю м’язів, аж до повної неможливості рухати рукою або ногою. Це швидко призводить до м’язової атрофії.
Сенсомоторна полінейропатія характерна поєднанням симптомів сенсорної і моторної форм. У більшості випадків відзначається саме ця форма.
Відома й вегетативна полінейропатія. На відміну від перших трьох форм, при вегетативній полінейропатії на перший план виходять симптоми ураження вегетативної нервової системи: пітливість, блідість шкірних покривів, запаморочення, порушення травлення і запори, тахікардія, утруднене дихання.
— Які можливі наслідки патології?
— Полінейропатія дуже небезпечна. Ця хвороба не минає сама по собі, і, якщо дозволити їй розвиватися, наслідки будуть дуже важкими. М’язова слабкість досить швидко призводить до зниження тонусу мускулатури й атрофії м’язів. Це, у свою чергу, може призвести до виникнення виразок.
Іноді наслідком полінейропатії стає повний параліч кінцівок або органів дихання, і це вже смертельно небезпечно. Крім того, прогресуюча полінейропатія створює людині багато незручностей, повністю змінюючи її звичний спосіб життя. Люди втрачають здатність ходити і обслуговувати себе, безпорадність призводить до тривожності і депресій.
— А як проводиться діагностика полінейропатії?
— Оскільки симптоми захворювання відповідають багатьом різноманітним хворобам, то діагностика може бути досить ускладненою. Адже поставити діагноз тільки на підставі скарг пацієнта неможливо: для цього потрібно зробити цілу низку інструментальних та лабораторних досліджень.
Постановка діагнозу починається з консультації у невролога: лікар огляне уражені кінцівки і перевірить рефлекси. При підозрі на полінейропатію необхідно зробити загальний аналіз крові, пройти електронейроміографію — дослідження, що показує, як сигнал проходить по нервах, іноді потрібно зробити і біопсію нерва.
— Тож як лікують це захворювання?
— Хворому з діагнозом «полінейропатія» слід підготуватися до досить тривалого комплексного лікування. Справа не обмежиться лише боротьбою із симптомами. При полінейропатії руйнується нервове волокно як таке, і на його відновлення потрібен час. Будьяке лікування починається з впливу на фактор, що викликав хворобу, тобто з лікування основного захворювання або як мінімум зі стабілізації стану.
Наприклад, при полінейропатії, причиною якої став діабет, зусилля спрямовують на зниження рівня глюкози, при інфекційному різновиді — на боротьбу з інфекцією, а якщо корінь проблеми — у дефіциті вітамінів групи В, його брак необхідно заповнити. При полінейропатії, причиною якої стали порушення у роботі ендокринної системи, потрібна гормонотерапія.
— А як можна запобігти розвитку полінейропатії?
— Повністю застрахуватися від цього захворювання не можна, але елементарні запобіжні заходи допоможуть звести ризик до мінімуму. Зокрема, працювати з токсичними речовинами слід тільки за наявності відповідного захисту, будьякі медикаменти варто приймати тільки за призначенням лікаря і під його контролем, а інфекційні захворювання не можна пускати на самоплив. Збалансована дієта, багата на вітаміни, фізична активність, відмова від алкоголю — ці нескладні заходи також можуть значно знизити ризик розвитку полінейропатії.