Подейкують, що він намагався приурочити відкриття навчальної установи (першої у царській Росії) до іменин своєї матінки Тетяни Петрівни. «Дарую тобі університет»,— сказав він їй 12 січня (25-го за новим стилем), коли імператриця підписала указ про створення вишу — «для підготовки вчених синів держави». Звідси й друга назва студентського свята — Тетянин день.
У 60–70 роках XIX століття Тетянин день перетворився на неофіційне студентське свято. До того ж із нього починалися студентські канікули, і саме цю подію студентське братство завжди відзначало весело й гамірно. Святкування професійного Дня студента мало власні сталі традиції й ритуал — влаштовувалися урочисті акти з роздачею нагород і промовами.
Утім, існує й Міжнародний день студента, що припадає на 17 листопада. Цей день є офіційною пам’ятною датою ООН, яка відзначається щорічно.
Звідки ж узялася ця дата — 17 листопада і яке її первісне значення? Восени 1939 року нацистська окупаційна влада у Чехословаччині придушила демонстрацію в Празі, яку проводили студенти медичного факультету Карлового університету. Вона відбулася 28 жовтня на честь річниці незалежності Чехословацької республіки.
Під час цієї демонстрації студент Ян Оплетал був поранений і 11 листопада помер від ран, а 15 листопада його тіло мали перевезти з Праги додому у Моравію. Похоронна процесія складалася з тисячі студентів, які перетворили цю подію на антинацистську демонстрацію.
Однак це призвело до різких заходів із боку нацистів, зокрема до штурму Празького університету. Окупанти закрили всі чеські виші, а понад 1200 студентів потрапили до концентраційних таборів. 17 листопада дев’ять студентів і викладачів стратили без суду та слідства. На згадку про це 17 листопада обрали як Міжнародний день студента.
А який же День студента вшановують здебільшого в Україні? У нас 17 листопада стали відзначати як День студента з 1999 року згідно з Указом Президента. Традиції святкування Дня студента поки що в Україні остаточно не склалися. Тож для когось із двох з половиною мільйонів винуватців свята День студента — черговий нічим не примітний день або просто привід випити і повеселитися, а для когось — день символічного об’єднання, підвищення ролі студентства у громадському та політичному житті країни.
Що ж стосується Тетяниного дня, то студенти й викладачі наших вишів із задоволенням пригадують історію української освіти й науки, біографії власних університетів та інститутів, вшановують видатних вітчизняних науковців та педагогів проведенням численних слухань та наукових конференцій. Не забувають у ці дні й про капусники та веселі концерти, бучні феєрверки й дискотеки, бо що може бути кращим за студентські роки та університетських друзів!
Можна сміливо твердити, що студентський цех, котрий народився в Україні разом із Києво-Могилянською академією, нині отримав потужний поштовх до свого розвитку як помітної соціальної сили суспільства. Приємно, що університетська дружба не іржавіє з роками й геть не залежить від кар’єрних успіхів тих або інших твоїх товаришів по студентській лаві.
Студентське братство має щеплення від спокус усіляких вигод та від зрадництва. Йому притаманне відчуття ліктя товариша, коли готовий спиною до спини обстоювати не тільки наукові й професійні переконання, а й битися за справедливість, честь та людську гідність.
Отже, можна без перебільшення сказати, що, як колись на запитання: «В якому полку служили»? — із пихою відказували: «У гвардії!», то зараз, коли чуємо: «Ви в якому університеті навчалися?» — кожний колишній студент так само гордовито повідомить: «У КПІ, КДУ чи «Львівській політехніці» (далі кожний знає свою альма-матер!)... Ось так!
Зі святом вас усіх, студенти різних літ та вишів! Гуртуймося! Шануймося, бо ми того варті!
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
