Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Серпень 04, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Сiчень 2020 13:32

Дорослі ігри

Rate this item
(0 votes)

Верховна Рада 16 січня ухвалила у повторному першому читанні доопрацьований профільним парламентським Комітетом законопроєкт «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Його попередній варіант у грудні не знайшов підтримки парламентарів: «за» віддали голоси 213 нардепів, 243 проголосували за направлення законопроєкту на доопрацювання до Комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової, митної політики.
Документ має легалізувати азартні ігри й передбачає державне регулювання такої діяльності. А також упорядковує розміщення гральних автоматів і казино у 3–5-зіркових готелях. Передбачається й збільшення віку гравців із 18 до 21 року.

Законопроєкт легалізує всі азартні ігри: казино, лотереї, покер, гральні автомати в ігрових залах і онлайн. Букмекерська діяльність також буде доступною і законною. Якщо у грі немає виграшу, ставкового призу, який залежить від випадку, така гра не буде вважатись азартною, значиться у документі. Усе інше буде регулюватися законом.
Аби контролювати ринок, уряд пропонує створити Комісію з розвитку й регулювання азартних ігор, її роботу координуватиме Кабмін. Кошти від платежів за ліцензії перераховуватимуть до спеціального фонду держбюджету.
Їх спрямовуватимуть на покращення медичних послуг і зарплати медпрацівників. А також на підтримку спорту, зокрема ветеранського, фінансування культурних проєктів, на будівництво й модернізацію закладів культури.
Експерти зазначають, що законопроєкт не вирішує проблем розмежування лотерей та інших азартних ігор, які маскуються під лотереї. Як зазначили у відділі адміністрування загальних послуг Департаменту дослідження ринків невиробничої сфери Антимонопольного комітету, у законопроєкті передбачаються жорсткі критерії до операторів лотерей на відміну від інших організаторів азартних ігор.
Під час свого візиту до Туреччини Президент Володимир Зеленський пообіцяв легалізувати азартні ігри в Україні, наголошуючи, що казино відкриватимуть лише у 5-зіркових готелях, це стимулюватиме розвиток туристичного кластера Чорноморського регіону.
Гральний бізнес в Україні офіційно заборонений, але казино й гральні автомати можна було зустріти на кожному кроці до того моменту, як нардепи не підтримали урядового законопроєкту про його легалізацію. Тож уряд ухвалив рішення про припинення будь-якої гральної діяльності. Правоохоронці активізувалися й закрили майже всі гральні заклади.

Історія питання
Для закриття гральних закладів у 2009-му були серйозні причини, нагадують експерти: вони стали місцем для відмивання незаконних доходів. А в ніч на 7 травня в Дніпрі на першому поверсі 5-поверхового житлового будинку в залі гральних автоматів «Метро Джекпот» сталася пожежа, дев’ятеро людей загинуло, 10 постраждало.
Попередньо причиною трагедії називали недотримання закладом правил пожежної безпеки. За півроку правоохоронці заявили, що причиною займання став мстивий підпал.
Після трагедії уряд ініціював перевірку всіх гральних закладів, а 15 травня 2009-го Верховна Рада ухвалила Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні». Цим документом парламент заборонив гральний бізнес і участь в азартних іграх; відокремив організацію й проведення лотерей від азартних ігор.
Також Верховна Рада доручила Кабміну впродовж трьох місяців із дня набрання чинності законом розробити і внести на розгляд парламенту законопроєкт про діяльність з організації й проведення азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах. Однак нічого з цього не було зроблено.
Згідно з чинним законодавством під заборону підпадає діяльність усіх учасників ринку, окрім трьох операторів лотерей: «Українська національна лотерея», «М. С. Л.», «Патріот». Термін їхніх ліцензій сплив у І кварталі 2014-го, тож вони мали припинити свою діяльність.
Але влада вирішила, що оператори зможуть працювати до ухвалення профільного закону, який має регламентувати діяльність у лотерейній сфері й чітко визначити, що можна вважати лотереями.
На тлі відсутності чіткого законодавства під вивіскою лотерей почали працювати зали гральних автоматів, інтернет-казино, букмекерські контори. Особливо популярними стали салони гральних автоматів — темні приміщення, де можна вживати алкоголь і курити.
Їхніми клієнтами часто ставали неповнолітні, пенсіонери, лудомани (залежні від гри). Надприбутки закладів формували 1–2% залежних від азартних ігор клієнтів.
Власником такого закладу міг стати будь-хто, треба було лише укласти угоду з офіційним лотерейним оператором, своєрідну франшизу. Оператор установлював на обладнання свою легальну лотерейну програму. Вона дозволяла гравцеві вписати номер лотерейного квитка й розіграти його один раз.
Програма зупинить гру сама й сповістить, що квиток розіграний, озвучить результат. Гравцеві доведеться купувати ще один квиток із новим номером, аби зіграти ще раз. Більшість власників точок, які мали ліцензію оператора, замінювали лотерейну програму в автоматі софтом, який дозволяє грати в інтенсивному темпі, поки у клієнта не закінчаться гроші.
Найпопулярнішим нелегальним софтом стала російська програма «Чемпіон». У ній навіть передбачена «червона кнопка» на випадок перевірки. Якщо її натиснути, на всіх комп’ютерах включається програма оператора. Були варіанти, коли офіційний оператор лотерей не отримував нічого — заклад функціонував нелегально під правоохоронним «дахом».

Втрати й сподівання
За даними експертів, тіньовий гральний бізнес щорічно приносив його власникам 1 млрд дол. Усупереч очікуванням заборона не захистила суспільство від загроз індустрії азартних ігор. Значна частина ринку, яка раніше легально надавала послуги, пішла в тінь, позбавивши державний і місцеві бюджети податкових надходжень, ліцензійних зборів.
Будь-яка заборона, зауважують аналітики, призводить до здорожчання послуг, виникнення корупційних схем, створення сприятливих умов для криміналітету, таємних, напівтаємних гральних закладів.
У держави немає можливості витрачати купу грошей платників податків, аби біля кожної будівлі встановити поліцейського й бути певною, що він не зацікавиться розвитком темних азартних ігор.
Легалізація грального бізнесу має бути справедливою, аби він був зацікавлений грати «в білу», чесно платити податки. Легалізація з жорсткими умовами не призведе до позитивних результатів.
За оцінками Мінфіну, за правильної, справедливої легалізації держбюджет може отримати від грального бізнесу 5–9 млрд грн. Експерти стриманіші у прогнозах, говорять про 3–6 млрд грн.
Стримані вони й в оцінках розвитку туристичної галузі після відкриття казино у готелях. І нагадують, що останніми роками категоризація готелів в Україні проходила несистемно. Із 4 тис. зареєстрованих готелів категорію 1–5 зірок отримали 250, незважаючи на те що Закон «Про туризм» визначає категоризацію обов’язковою. У столиці 5-зіркових готелів, які мають 200 номерів, лише п’ять, в інших містах — ще сім.
Спочатку у законопроєкті, який передбачав легалізацію грального бізнесу, значилося, що у київських готелях, які хочуть відкрити казино, має бути 200 номерів, у регіональних — 150, в останній редакції йдеться про 150 і 100.
Категоризованих готелів, які зможуть розмістити казино, у нас усього 30. До того ж не всі вони готові інвестувати гроші у ліцензії й сертифіковане обладнання для казино. Досвід Грузії свідчить, що люди, які грають у місцевих казино, суттєво не впливають на збільшення туристичних потоків. В Україні вони можуть зрости після легалізації азартних ігор, але не так швидко.

А як в Європі?
Деякі країни продовжують ставитися до азартної гри як до злочину, тому регулюють її кримінальним законодавством, допускаючи лише окремі винятки корисного чи необхідного зла. Інші країни, до яких належать усі члени ЄС, розглядають азартні ігри в економічній площині як послуги у сфері розваг.
Ця відмінність зумовлена не тільки особливостями культури євросуспільства, а й результатом успішної законодавчої й регуляторної протидії ризикам і загрозам, які породжуються легалізацією азартної гри.
Раніше гральний бізнес в Європі був доволі специфічним, небезпідставно асоціювався з організованою злочинністю, мафією. Азартна гра вважалася джерелом соцпроблем, тому дозволялася із суттєвими обмеженнями, як неуникненне зло, коли уряд «умивав руки», попереджаючи гравців про їхню персональну відповідальність за свій вибір.
Нині провідні гральні бізнеси будують стратегії розвитку на засадах соціально відповідальної гри. Азартна гра стає соціально прийнятним видом розваг. У європейців є широкий вибір, як витратити 50 умовних євро на розваги вихідного дня.
Можна провести цей час із друзями у пабі чи завітати до недалеко розташованого, обладнаного за новітніми технологіями букмекерського пункту, зробити ставку й обговорити нюанси спорту.
Можна з партнером чи подружжям піти на концерт, шоу або зайти до казино, яке запропонує видовищні розваги. Можна з родиною підтримати свою команду на футбольному матчі чи зробити ставку на іподромному тоталізаторі.
Азартні ігри пропонують європейцям унікальні продукти, які не можуть запропонувати інші види розваг. Гральна індустрія не лише вимагає оплати її розважальних послуг, а й дає можливість отримати виграш.
Ці тенденції знайшли відображення в техніці законодавчого регулювання. Більшість країн ЄС зберігає традиційний підхід, за яким на території держави дозволені лише ті види азартних ігор і лише такий спосіб їх проведення, які передбачені винятком із загальної заборони азартних ігор.
Проте зміст законів свідчить, що в центрі уваги законодавця не максимальне поширення заборони, забезпечення суворого її дотримання й переслідування порушників, а детальне регулювання різноманітних азартних ігор, аби були захищені суспільні інтереси та щоб у цьому був зацікавлений гральний бізнес.
Законодавчі акти країн ЄС у сфері азартних ігор вказують на важливі цілі їх прийняття. Зокрема, на захист інтересів гравців; запобігання гральній залежності; протидію шахрайству й незаконній організації азартних ігор, а також спрямування доходів, згенерованих на ринку гральних послуг, на суспільні потреби.
Комісія з азартних ігор Великобританії декларує, що метою регулювання гральної індустрії є недопущення злочинності, забезпечення чесності й відкритості грального бізнесу, захист дітей та інших вразливих осіб від шкоди чи експлуатації, яких вони можуть зазнати у сфері азартних ігор.
Естонський закон про азартні ігри 1999 року визначає, що його цілями є встановлення підвищених вимог до гемблінг-операторів; передбачення заходів захисту гравців; зменшення негативних наслідків азартних ігор та їх впливу на суспільство.
Французький закон про онлайн-гемблінг 2010 року має спрямовувати нелегальну діяльність у сфері азартних ігор у легальне русло за умови дотримання суспільних інтересів.
Зокрема, щодо захисту гравців і неповнолітніх, боротьби з шахрайством і злочинністю, запобігання конфлікту інтересів, протидії нелегальним сайтам.
Документ установлює, що діяльність у сфері азартних ігор не є звичайною торгівлею чи послугою; відповідно до принципу субсидіарності підлягає суворому нагляду.
Поступово взірцями до наслідування стають не ті країни, які обмежують цілі законодавчого регулювання захистом загальних суспільних інтересів, а ті, що ставлять за мету забезпечення сприятливого режиму для постійного зростання ринку гральних послуг (наприклад, Великобританія).
Наявність у європейців вибору завдяки праву на вільний перетин кордонів (Шенгенська зона) й доступності азартних ігор на неліцензованих веб-сайтах змушує країни ЄС боротися за національного споживача гральних послуг.
Альтернативою нерозумного держрегулювання, яке не сприймається гравцями й гральним бізнесом, є швидке утворення тіньового ринку, який посилює корупційний тиск на суспільство й активізує відтік коштів за межі країни.

Конкретика
Законодавство ЄС регулює кілька основних видів азартних ігор. Лотерея — гра на приз, у якій організатор приймає ставки на збіг певної кількості випадково витягнутих чисел із визначених серій; виграшні числа визначаються на публічному розіграші. Інколи замість чисел використовуються знаки чи символи.
Казино — місце, в якому проводяться різноманітні ігри випадку і в яких зазвичай працюють ресторани, театри, проводяться спортивні змагання. Гральні автомати (за межами казино) — механічний, електронний, електричний процес, результатом якого може бути розподіл грошового чи іншого цінного призу. А виграш повністю чи переважно не залежить від навичок гравця. Якщо гральні автомати встановлюються в казино, вони зазвичай регулюються як послуги казино.
Букмекерство — розміщення чи приймання ставки на результат перегонів, змагання чи іншої події, процесу; імовірність чогось, що може відбутися чи не відбутися, є правдивим чи неправдивим.
Найпоширенішими є ставки на спортивні події, відомі ставки на кінні й собачі перегони, неспортивні події.
Розмір виграшу визначається коефіцієнтом, який погоджується учасниками букмекерського парі (парі з фіксованим коефіцієнтом) — гравцем і букмекером або залежить від суми ставок, зроблених гравцями — учасниками тоталізатора, де букмекер виступає організатором парі й бере за це комісійні.
Бінго — гра випадку, де гравці використовують спеціальні гральні картки з 15 числами, на яких позначають числа, що є ідентичними випадково вибраним числам. У більшості країн ЄС установлено, що такі виграші не є грошовими, та в окремих країнах грошові виграші дозволені, у третині країн ЄС бінго регулюється як різновид лотереї.
Телекомунікаційна азартна гра — будь-яка гра, що проводиться теле- чи радіостанцією, в якій гравці беруть участь під час чи в результаті перегляду (прослуховування) програми.
Гральний ринок ЄС сягає 85 млрд євро, до бюджетів Британії, Німеччини, Італії гральна індустрія щороку приносить 18–20 млрд євро.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».