Жорстка фінтехгалузь, сфокусована на результат, посилює позиції в усьому світі. Понад 53 млрд дол. інвестовано глобально у фінтехпроєкти торік, схоже, підсумки 2019 року стануть не менш потужними. Здається, що революційні зміни фінансових послуг і майже всеохопне надання банківських послуг укорінились остаточно.
Але попри унікальний технологічний і людський потенціал в Україні глобальній фінтехреволюції ще далеко до завершення, зазначив на конференції «Український фінтех і цифрова трансформація банків», організованій USAID, керівник Start-Up Accelerator, лідер з інновацій EY в Україні Олексій Імас.
(До слова, EY є міжнародним лідером з аудиту, оподаткування, супроводу угод і консультування. Більше 30000 фахівців компанії сфокусовано на наданні фінансових послуг, працюючи у банківській сфері та на ринку цінних паперів.)
Майже вся українська комерційна банківська галузь традиційно з насторогою ставилася до інновацій, аутсорсінгу основних функцій і клієнтоорієнтованості. Натомість банки концентрувалися на обслуговуванні власних потреб і цілей.
Недосконала законодавча база — спадщина Радянського Союзу — разом із відсутністю у керівників і працівників комерційних банків необхідних у цифрову епоху компетенцій також відіграли свою роль, зауважує Олексій Імас.
Нові технології дають змогу надавачам фінансових послуг знижувати витрати й отримувати віддалений доступ до споживачів, підкреслює експерт з електронних фінансів Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектора» Катерина Білоус.
(USAID є однією з провідних установ світу у сфері розвитку, яка відіграє роль каталізатора цього процесу й допомагає досягати позитивних результатів. USAID підтримує партнерські відносини з Україною з 1992 року. Серед стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні — сприяння економічному розвитку й енергетичній безпеці.)
Сучасні технології також відчиняють двері в ринок фінансових послуг для нових гравців: мобільних операторів, платформ електронної комерції, месенджерів, соціальних мереж та інших технологічних гігантів із великою клієнтською базою.
Деякі ринки кардинально змінилися завдяки цифровій революції. У Китаї конгломерати інтернет-сервісів змінили ринок своїми інноваційними фінансовими послугами. В Індії з наймасштабнішим у світі проєктом переходу країни на цифрові технології багато світових технологічних гігантів змагаються за ринок електронних платежів.
Регулятори в усьому світі почали усвідомлювати необхідність підтримання нових фінансових технологій за допомогою нового регулювання, створення «пісочниць» (регуляторного тестового середовища), запровадження гнучкого підходу до ліцензування для нових учасників ринку та податкових пільг.
Більшість українських фінтехстартапів значною мірою залежать від власного капіталу, бо немає функціонуючого ринку капіталу, до якого вони могли б звернутися. Інфраструктура електронних фінансових послуг лишається недосконалою, тож фінансовим установам потрібно почати інвестувати в нові технології.
Необхідно змінювати застаріле законодавство, аби стимулювати створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва у сфері електронних фінансів. Регуляторні «пісочниці» — ясла фінтеху, й українським регуляторам варто сприяти тому, щоб українська фінтехіндустрія могла користуватися цим інструментом, наголошує експертка.
Тренди
Більшість фінтехпослуг для споживачів сконцентрована навколо таких сфер, як грошові перекази та платежі; бюджетування й фінансове планування; заощадження й інвестиції; запозичення й страхування. Грошові перекази та платежі є найпоширенішими фінтехнапрямками.
Упродовж останніх років традиційні гравці фінансового ринку зосереджували свої проривні фінтехпослуги в онлайн-обміні валют, онлайн-консультаціях щодо інвестування та управління, а також у цифровізованому банкінгу без фізичних відділень.
Водночас технологічні компанії, орієнтовані на споживача, не обмежуються рішеннями «прямої активної взаємодії». Наприклад, технології, пов’язані зі страхуванням, містять проєкти «сприяння технологіям», приміром оснащення автомобілів телепатичними модулями для передавання інформації страховикам автомобілів або мобільними додатками для фінтеху, під’єднаними до медичних страхових компаній, які рахують кроки й інші рухи та пропонують страхові знижки на основі продуктивності.
Фінтех не завжди означає глибинні технології. Деякі з найкращих необанків та проєктів із грошових переказів у світі побудовані на засаді «менше технологій, більше уваги користувачам». Вони підсилюють різноманіття послуг і персоналізацію, аналізують поведінку користувачів для оптимізації онлайн- і офлайн-роботи, поліпшують досвід у таких сферах, як ціна, зручність, доступ.
Їхня привабливість у клієнтоорієнтованому підході, перегляді й спрощенні різноманітних процесів для клієнтів: від укладання угоди до щоденної підтримки. Водночас технології на тлі припливу інвестицій у галузь розширюють межі можливого у всіх напрямках.
Банкінг
Віднедавна класичний банківський світ усвідомив, що хоча його традиційна аудиторія середнього й старшого віку може віддавати перевагу спілкуванню в режимі офлайн, молодше покоління споживачів і корпорацій шукає гнучкіші варіанти, які заощадять їхній час і дадуть змогу вибирати канали й способи спілкування з постачальниками фінпослуг.
Інвестори також це розуміють й очікують, що класичні гравці фінансового ринку вноситимуть цифровий банкінг до своїх стратегічних планів. Одні вирішують запустити власні цифрові послуги, інші покладаються на модулі банків-партнерів та випуск АРІ (прикладний програмний інтерфейс), які сторонні фінтехпостачальники можуть використовувати для створення унікальних рішень.
Показова технологічна тенденція, що набирає обертів, — упровадження багатоканального банкінгу, завдяки якому користувачі через веб-сайт можуть ініціювати супровід постачальника фінпослуг, продовжити його у будь-якому популярному месенджері й завершити, уклавши угоду через спеціальне застосування дистанційного обслуговування — клієнт — банк. Дані між каналами безперебійно синхронізуються, аби забезпечити користувачеві ефект присутності.
Провідні світові постачальники фінансового сектора вже використовують «хмарні» рішення для деяких внутрішніх функцій, скажімо бухгалтерський облік. «Хмарний» KYC-функціонал (перевірка клієнтів) і функція перевірки безпеки сторонніми постачальниками також постійно набувають популярності. Інвестиції в «хмарну» інфраструктуру, зберігання й обробку даних стають важливим елементом у ІТ-бюджетах основних постачальників фінпослуг.
Не менш важлива тенденція — розв’язання проблем людей, які не мають банківських рахунків. Згідно з даними Світового банку у 2017 році банки не обслуговували понад 1,7 млрд людей, бо ті не мали офіційного рахунку у фінустанові. Охопити фінпослугами цю величезну кількість людей залишається одним із головних пріоритетів постачальників фінпослуг у світі. І тут починають діяти технології.
Мікрофінансові рішення на основі цифрових технологій були й лишаються популярними, однак зараз на перший план виходить прогресивне високотехнологічне фінансування. Фізична особа може не мати банківського рахунку, проте характер її витрат (мобільний телефон, магазин, страхування, транспорт тощо) реєструється й аналізується. За прогресивно стабільної або поліпшеної витратної поведінки фізособі може запропонувати кредит будь-який із цих продавців або, якщо дані про витрати поширюються, група продавців чи сторонній надавач кредиту.
Висновки
Наш банківський сектор був ледь підготовлений до розуміння нових фінтехгравців (компаній, які застосовують інноваційні бізнес-моделі й технології для посилення трансформації фінпослуг) і до зустрічі з ними. Статус-кво наразі змінюється, констатує Олексій Імас, але, щоб зрозуміти, наскільки сильні «вітри змін», виникла необхідність у детальному опитуванні гравців ринку з обох таборів.
Проєкт USAID «Трансформація фінансового сектора» та компанія EY провели опитування українських фінтехкомпаній і банків. Отримані результати визначають програму змін, які Україні треба втілити, аби перетворити свою талановиту ІТ-галузь на лідера електронних фінпослуг.
Фінансування лишається больовою точкою для компаній, які займаються новими технологіями в Україні. Значна частина учасників опитування, а саме 61%, повністю фінансується завдяки власним заощадженням. Приватні інвестори з акціонерного й боргового фінансування — два інших значних джерела фінансування. За ними йдуть стратегічні інвестори (за винятком банків), акселератори/інкубатори й комерційні позики.
Крім того, 92,7% респондентів зазначили, що не використовують і не планують використовувати банківські кредити для свого фінансування. Жоден із респондентів не застосовує опції ІРО (первинне розміщення акцій) чи закритого розміщення цінних паперів для фінансування. Один респондент вказав на наміри скористатися такою опцією в майбутньому.
У майбутньому 26,8% компаній планують залучити фінансування від стратегічних інвесторів (за винятком банків), 17,1% — від міжнародних фінустанов, 14,6% — від венчурних фондів, 12,2% — від приватних інвесторів (акціонерне фінансування).
Жоден із респондентів не зауважив, що планує використовувати такі додаткові джерела фінансування, як особисті заощадження, боргове фінансування. Деякі респонденти серед варіантів фінансування зазначали реінвестування прибутку й гранти (разом із державними).
Зазвичай нові технологічні проєкти у всьому світі фінансуються стороннім капіталом. Утім, в Україні 61% фінтехкомпаній повністю фінансується з власних джерел. Це свідчить про загальну нестачу зовнішнього капіталу для розвитку, що уповільнює розвиток сектора та унеможливлює швидку експансію. Іноземні інвестори дуже обережні й жоден із традиційних комбанків не пропонує значних кредитних програм та умов для високотехнологічного бізнесу, що розвивається.
Більше 50% наших фінтехкомпаній працюють на ЄС (лише 20% оперують у країнах Європи, що не входять до ЄС). А 40% працюють на СНД і майже 25% — на ринки США, Канади, Азії. Цікаво, що вітчизняні фінтехи діють навіть на найменш популярних ринках, зокрема Африки (майже 15%), Південної Америки (10%), Австралії та Океанії (7%).
Лише в Україні працюють 41,5% респондентів, 100% респондентів, які працюють на США, також ведуть бізнес і на інших міжнародних напрямках.
Як виявилося, 97,6% опитаних компаній зазначили, що серед їхніх акціонерів немає банків, банківських груп, корпоративних акселераторів/інкубаторів банків та інших пов’язаних із банками юросіб.
Важливо, що 75,6% респондентів мають на керівних посадах (у правлінні) своїх компаній принаймні одну особу з багаторічним досвідом роботи на традиційному ринку фінпослуг. Водночас серед тих, хто надає послуги або рішення банкам, цей показник є навіть вищим — 89,5% (порівняно з 63,6% серед тих, хто не співпрацює з банками).
Це свідчить про те, що фінтехекосистема високо цінує практичний досвід, здобутий у традиційному фінансовому секторі, та підготовлена до його застосування у власних сервісних пропозиціях.
На відміну від глобальної тенденції, коли 80% банків та інших традиційних постачальників фінпослуг планують придбати чи фінансувати фінрішення задля розширення й удосконалення власних сервісних пропозицій, український фінтехринок переважно незалежний від впливу або фінансування з боку традиційного банківського сектора.
Українські банки, певно, націлені на продовження діяльності у традиційному офлайн-середовищі або через власні розроблені рішення та на вибіркову співпрацю зі сторонніми постачальниками послуг.
Більшість компаній зазначили, що вони В2В-орієнтовані (взаємодія «бізнес для бізнесу»). Проте за результатами відповідей на запитання щодо деталізації конкретних сервісів чи продуктів, які вони надають, 65,9% респондентів виявилися мультимодальними (пропонують В2В і В2С — «бізнес для клієнта»).
Серед обох бізнес-моделей найпопулярнішими послугами були карткові платежі та інші види платежів (за винятком транскордонних), електронне виставлення рахунків та електронні гроші. Найменш популярними фінтехпропозиціями виявилися депозитарні послуги й управління активами та інвестиціями. Кожну з них надає лише один респондент.
Українські фінтехкомпанії та банки вважають віддалену ідентифікацію клієнта та впровадження Другої платіжної директиви ЄС найважливішими законодавчими змінами, необхідними для пожвавлення поточної ситуації на фінринку. Саме застаріле, несприятливе законодавство є найбільшою перешкодою для розвитку фінтехгалузі в Україні.
Серед інших важливих перешкод для розвитку ринку його учасники називають нестачу фінансування, складність у формуванні партнерських відносин і низький рівень фінансової грамотності.
Олексій Імас зазначає, що стабільне економічне середовище, більш досконале законодавство та збільшення обсягів інвестицій могли б створити умови для бурхливого розвитку фінтехіндустрії, яка вже випереджає високотехнологічні галузі в Україні. Більш тісне співробітництво з банками також сприяло б стрімкому руху цього сектора.
Олена КОСЕНКО
