До того ж за останні п’ять років залучено 3 млрд євро інвестицій у проекти енергоефективності й чистої енергії, з яких понад 800 млн євро інвестовано минулого року.
В Україні вже діють європейські механізми з енергоефективності, які доводять свою ефективність конкретними результатами. Зокрема, завдяки теплим кредитам більше 530 тис. українських родин уже заощаджують до 70% коштів на комунальних послугах. При цьому видатки з держбюджету становили близько 2,4 млрд грн.
З початку цього року 250 млн грн пішли на утеплення житлового фонду. Вже майже 3 тис. ОСББ профінансовано через програму теплих кредитів, лише торік — 1600 ОСББ. Цьогоріч планується залучити 4 млн грн співфінансування, порівну для ОСББ й індивідуального житлового фонду.
У масштабах країни теплі кредити допомогли інвестувати близько 7 млрд грн в енергоефективність. Утім, головне, що програма теплих кредитів стала стимулом для формування енергоефективної свідомості й зміни марнотратної поведінки багатьох родин.
При цьому підтримка місцевої влади стимулює населення й ОСББ до впровадження комплексних енергоефективних заходів. Цьогоріч додатково виділено понад 130 млн грн із місцевих бюджетів на реалізацію 115 програм здешевлення теплих кредитів.
Як засвідчує практика, при місцевій програмі до 80% вартості енергоефективного обладнання покривається державою та місцевою владою. Тож із початку цього року вже реалізується понад 100 місцевих програм, у кінці 2018-го їх було більше 170, тобто у 2,5 раза більше, ніж у 2015-му, коли місцеві енергоефективні програми стартували. Очікується, що цьогоріч їх буде більше 200.
Енергосервіс
Розвивається в Україні й енергосервіс — утеплення шкіл, дитсадків, лікарень, об’єктів держвласності за кошти приватних інвесторів. Законодавча база для розвитку ЕСКО була прийнята у 2015-му, перші 20 ЕСКО-проектів почали втілюватись у 2016-му, з них 15 — у Києві, де дали 40% економії енергоресурсів.
Непоганими були результати у Каневі, Миргородському й Савранському районах, де був укладений перший в Україні ЕСКО-договір.
Суть ЕСКО полягає в тому, що енергоефективні заходи в бюджетних установах упроваджуються ЕСКО-компаніями. А вкладені кошти повертаються лише за рахунок економії витрат на комунпослуги й енергоносії.
Крім того, ЕСКО-компанія несе фінансові ризики, бере повну відповідальність за якість робіт і зацікавлена у максимальній економії витрат на житлово-комунальні послуги. У 2017-му була запущена система «Прозоро» з відбору ЕСКО-договорів, такі договори були застраховані на 15 років довгостроковим бюджетним зобов’язанням, що діє в рамках Бюджетного кодексу.
Завдяки впровадженню ЕСКО-механізму відкрився ринок утеплення на 8 млрд дол. для понад 100 тис. бюджетних установ. Цей механізм зацікавив інвесторів і місцеву владу. Нині вже реалізується більше 300 ЕСКО-контрактів вартістю майже 330 млн грн.
Разом із цим у співпраці з ПРООН розпочато реалізацію моделі «поглибленого ЕСКО-партнерства», за якої місцева влада та ЕСКО-компанія співфінансують ЕСКО-проекти, а економія розподіляється відповідно до глибини енергомодернізації, що запропонована сторонами.
Загалом енергосервісні проекти реалізуються у 17 регіонах. Завдяки ЕСКО-механізму перші три об’єднані територіальні громади (ОТГ) у Полтавській, Донецькій, Київській областях у цьому опалювальному сезоні зекономили 15–30% енергоресурсів без додаткових бюджетних витрат.
Енергосервіс вигідний і для модернізації об’єктів міністерств і відомств. Уже оголошено про 60 ЕСКО-тендерів й укладено перші 8 ЕСКО-договорів: чотири — у Держводагентстві, три — у Держстаті, один — у Міносвіти.
Перші чотири ЕСКО-договори підписано Держводагентством для модернізації насосних станцій. Їх реалізація має зекономити 300 тис. грн бюджетних коштів під час дії договорів, а після завершення — 3 млн грн на рік. Економія — близько 1,5 млн кВт-год енергії щороку.
Очікується підписання ще чотирьох ЕСКО-договорів із чотирма об’єктами Міносвіти. Триває обговорення доцільності таких договорів із МВС, Міноборони, Держслужби з надзвичайних ситуацій і Держводагентством.
Енергоменеджмент
Нині швидкими темпами розвивається система енергоменеджменту у бюджетних установах. Понад 200 місцевих органів влади вже втілили енергоменеджмент і енергомоніторинг й отримують до 15% економії енергоспоживання.
Зокрема, у Львові впродовж першого року дії енергомоніторингу зекономлено 18 млн грн, у Житомирі — 4,4 млн грн, у Баранівській ОТГ — 350 тис. грн.
Коли у Житомирі почали запроваджувати енергомоніторинг, енергетична інфраструктура була у жахливому стані. Перевірка використання енергоресурсів дозволила зекономити 4,4 млн грн. Для міста з населенням 270 тис. — це великі гроші, вони допомогли розрахуватися за кредит від екологічної фінансової корпорації НЕФКО, який міська влада взяла у 2012 році.
Спочатку запроваджувати енергомоніторинг було складно. Починали з одного контролера, але він не міг упоратися зі щоденними перевірками всієї енергосистеми обласного центру. Тож із допомогою іноземних партнерів почали створювати систему управління енергомоніторингом.
Цьогоріч для модернізації міської інфраструктури енергоефективності до житомирського бюджету планується залучити 104 млн євро. Наразі вже законтрактовано 85 млн євро.
Міська влада розробила спеціальне положення для стимулювання економії тепла, поки воно діє для бюджетних закладів. Згідно з ним частина коштів, зекономлених завдяки енергоефективним заходам, повертається до місцевого бюджету.
Решту спрямовують до бюджетних установ, які стали найбільш енергоощадливими. Вони самі вирішуватимуть, на що доцільно витратити зекономлені гроші. За рахунок економії можна й преміювати кращих контролерів енергоресурсів.
Система енергомоніторингу 58 об’єктів бюджетної сфери Сєвєродонецька була запроваджена у травні 2015-го і коштувала всього 30 тис. грн. Завдяки енергомоніторингу за рік було зекономлено 7% енергоресурсів, тобто 1,8 млн грн.
У 2016-му вдалося зекономити 12% тепла, 22% — газу, 33% — води, 11% — електроенергії. З моменту введення системи моніторингу було зекономлено 4,5 млн грн. У бюджеті розвитку на капітальні видатки передбачено 60 млн грн, майже 10% від капвидатків — результат економії енергоресурсів.
Такі результати ефективно вплинули на ЕСКО-інвесторів, які вже пропонують свої послуги. Міська влада запропонувала інвесторам для втілення ЕСКО-проектів 22 об’єкти, вони обстежили 12 і поки обрали сім. На них планується встановити сучасні теплопункти й котельні.
У енергоефективність ЕСКО-компанії планують вкласти 6 млн грн, щорічна очікувана економія — 1 тис. Гкал, 600 тис. грн економитиметься під час дії контракту і щорічно 2 млн грн — після його завершення.
Колись Баранівський край славився своїми фарфоровими виробами. Нині цього виробництва немає, але в результаті економічної трансформації на Баранівській території почало розвиватись органічне рослинництво, тваринництво, переробка м’яса й молока.
Баранівська ОТГ утворилась у грудні 2016-го, об’єднала 32 села й одне селище. Велика за обсягами комунальна сфера об’єднавців була далекою від енерго- й теплозбереження. Тож з початку 2017-го в ОТГ вирішили запровадити систему енергоменеджменту, ввели посаду енергоменеджера і почали боротися за залучення інвестицій.
Вдалося залучити 32 млн грантівських доларів, із них 5 млн — від НЕФКО на систему енергозбереження. Позаторік завдяки енергоменеджменту зуміли зекономити 5% електроенергії, 9% — газу, тобто 350 тис. грн місцевого бюджету.
На впровадження системи енергоменеджменту ОТГ нічого не витратила, а просто налагодила контроль енерговитрат. У кожному структурному підрозділі є енергоменеджер, у кожній будівлі є відповідальний, якому трохи доплачують за енергоконтроль.
Із наступного року в ОТГ планують запровадити повноцінну систему стимулювання за енергоконтроль за рахунок економії енергокоштів. Баранівська ОТГ підписала угоду мерів, пройшла експертизу Єврокомісії й завдяки цьому сподівається залучити позабюджетні гроші на енергоефективність.
Бюджет розвитку Баранівської ОТГ цьогоріч становить лише 400 тис. грн. Тож у ОТГ мріють про те, аби європейські донори більше уваги звертали на українські села, селища, ОТГ.
Позаторік фахівці міста Чортків на річці Случ відродили гідроелектростанцію, яка почала працювати ще у 1903 році і завершила свою діяльність у середині ХХ ст. разом із фарфоровим заводом. Торік місто передало 26 га землі промислового призначення для будівництва сонячної електростанції у 11 МВт.
За це інвестори заплатили 1 млн 72 тис. грн, зі зростанням базової грошової оцінки промземлі платитимуть 1 млн 600 тис. грн. До того ж створюватимуть робочі місця, вироблятимуть електроенергію, яка вливатиметься в єдину енергосистему країни.
Чортківці також хочуть, аби європейські партнери бачили енергоефективний потенціал не тільки великих міст, а й маленьких. З початку 2017-го уряд вирішив, що місцеві бюджети мають витрачати власні гроші на оплату комунпослуг бюджетних установ.
Спочатку очільники Чорткова критикували урядове рішення, але нині сприймають його позитивно. З 2016 року у місті почали запроваджувати систему енергомоніторингу. Вдалося зекономити 5% енергоресурсів і 500 тис. грн, створити фонд муніципального розвитку, отримати 8 млн євро кредитів від НЕФКО і безплатну грошову допомогу у 900 тис. грн від ПРООН на енергомодернізацію школи.
Савранський район розташований на півночі Одеської області. Там починали з невеликого ЕСКО-проекту, до якого залучили досвідченого інвестора, що зумів зекономити 20–30% енергоресурсів.
Нині в районі втілюється четвертий ЕСКО-контракт, установлено балансуючу систему опалення, теплолічильники, введено систему обліку енергоресурсів, зменшилися витрати на адміністрування енергопослуг, поліпшився діалог із місцевими депутатами щодо впровадження заходів енергоефективності.
У Ніжині інвестори зацікавилися більш складними енергоефективними проектами, зокрема утепленням будівель. Це свідчить про їхню довіру до місцевої влади. Для ЕСКО-проектів було обрано п’ять об’єктів бюджетної сфери (три — за класичною схемою енергоефективності, два — за поглибленою).
На проекти було залучено 6 млн 200 тис. чистих інвестицій. Були встановлені індивідуальні теплопункти, які компанія регулюватиме 5 років. У школі № 9 замінили вікна, утеплили дах, установили погодне регулювання тепломережі. Передбачено економію 57% енергоресурсів, до місцевого бюджету надійде 26% від економії ресурсів, інвестору перепаде 76%.
ЕСКО-компанія зацікавлена у модернізації ще 10 бюджетних установ Ніжина. Хоча має ризики від нестабільної політичної й економічної ситуації в країні й від тарифних змін.
Молода Бородянська ОТГ, створена у 2018 році, до якої доєдналися 16 населених пунктів, де мешкає 20 тис. людей, яка має на балансі шість дитсадків, десять шкіл, де є більше 60 багатоповерхових будинків із мінімальною енергоефективністю, вирішила поєднати свої зусилля в енергомодернізації з ПРООН.
На початку цього року ОТГ підписала меморандум із ПРООН, розробила план енергоефективних заходів до 2021 року, економія від них становитиме 77%, до місцевого бюджету надійде 23%. На шкільну енергоефективність передбачено 20 млн грн. ПРООН допоможе розробити технічну документацію.
Донедавна лідером із залучення кредитів на впровадження проектів альтернативної енергетики був Миколаїв. Але нещодавно Одеса забрала у нього ці лаври. Відтепер Одеса має найбільшу кількість контрактів на поглиблене енергоефективне партнерство, почала активно співпрацювати з іноземними партнерами, створила спеціальне агентство для збору даних про 517 бюджетних будівель.
А тим часом Держенергоефективності разом із 42 профільними вишами активно працює над формуванням ринку послуг із сертифікації енергоефективності будівель. У цих вишах створено атестаційні комісії з підготовки й сертифікації енергоаудиторів з урахуванням досвіду провідних європейських країн.
Програма передбачає й навчання інструкторів, які готуватимуть енергоаудиторів для ринку України й надання допомоги в оснащенні вишів, покращенні їх технічної бази, обладнання для навчання енергоаудиторів із використанням кращих інструментів для проведення енергоаудиту.
Уже видано більше 700 атестатів для енергоаудиторів, які матимуть право проводити сертифікацію будівель. Це — робочі місця для фахівців із технічною базовою освітою.
Найбільш активно до цього процесу долучився Київ, Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Запорізька області. Перші 600 будівель уже отримали сертифікати. В Україні треба провести енергоаудит 200 тис. житлових будинків і 70 тис. будівель бюджетної сфери.
За кілька років це завдання не здолати, якщо ж буде підготовлено 3–5 тис. енергоаудиторів, провести повну сертифікацію будівель, визначити їх діагноз і потенціал у зменшенні використання енергоресурсів можна буде за 5–10 років.
Олена КОСЕНКО
