Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Серпень 06, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 18 Травень 2018 17:24

Криптовалюта – фінансовий інструмент нової чи тіньової економіки?

Rate this item
(0 votes)

Заглибившись в історію, легко простежити еволюцію грошей. Адже світова економіка будувалася на створенні універсальних засобів обліку.
Зараз особлива увага прикута до криптовалют. Вони не залежать від кордонів, із великою швидкістю можуть переміщатися з одного електронного гаманця в інший. При цьому мають низькі трансакційні витрати.

Відомо, що криптовалюти виникли як своєрідний протест проти фіскального домінування держави і залежності від центробанків. Дискусії навколо криптовалют і технології blockchain дуже прості — допоки «закрита» скринька цієї технології для широкого загалу, незрозуміло — жива вона чи ні.

Про токенізацію української економіки говорять уже давно. Зараз у нашої держави є два шляхи розвитку: толерування криптобізнесу та криптотехнологій або ж конфлікт і заборона всього, що пов’язано з криптовалютами.
А поки на всяк випадок варто опановувати нові криптовалютні терміни. Приміром, blockchain — це технологія досягнення консенсусу щодо стандартів певної бази даних. Як відомо, баз даних дуже багато і blockchain дозволяє досягти консенсусу в умовах, коли люди не довіряють одне одному.
Bitcoin — віртуальна валюта, blockchain біткоїна — ланцюг трансакцій у криптовалютній системі. Якщо з юристом завести мову про валюту, він обов’язково згадає законодавство, в якому значиться, що валюта — це грошовий знак, який випускає держава.
Економіст зауважить, що не тільки держава може випускати валюту, є й приватні гроші, які нині працюють на територіях деяких регіонів. До речі, у Полінезії функції грошей і досі виконують звичайні дерев’яні пеньки.
Вони нікуди не рухаються, просто переписуються права володіння на них, це навіть схоже на технологію blockchain. Ця грошова система діє без усіляких центробанків, і такі дерев’яні гроші й нині мають цінність для полінезійських племен.
Чарівне слово майнінг уже часто пишуть на парканах, вимальовують на футболках і навіть — на обличчях красунь під час різноманітних конкурсів. І це нормально, коли технологічні речі входять у звичайне життя, йдуть у народ.
Насправді ж майнінг — це діяльність децентралізованого реєстру валют на основі технології blockchain, що винагороджується імітацією криптовалют і комісією трансакцій. Майнінг приносить електронні гроші, хтось записує їх у реєстр, обліковує і бере плату за те, що вносить такі дані до реєстру.
Токен — цифровий актив, запис про який зберігається у blockchain і надає право вимоги товару, послуги чи підтвердження інвестування у проект компанії. По суті, це акція стартапів у децентралізованому і цифровому вигляді. До речі, технологія реєстрації була придумана чотири тисячі років тому — раніше, ніж з’явилися паперові гроші.
Смарт-контракт — набір обіцянок, складений у цифровій формі, включаючи алгоритм, із допомогою якого сторони виконують свої обіцянки. Якщо обіцяна послуга виконана успішно, задовольнила замовника, то обумовлена сума електронних грошей автоматично надійде виконавцю. Коли послуга не задовольнила замовника, гроші повернуться на його адресу.
Заднім числом внести зміни до смарт-контракту, редагувати його неможливо, а можна лише створити новий смарт-контракт. У цьому його цінність.

 

Проблеми
Опанувати нові електронні технології не можна за один вечір, як запевняє реклама. Треба «пожити» з цим хоча б півроку — прочитати 50–100 наукових статей, поспілкуватися з професіоналами. Лише після цього можна замислитися над тим, як заробити електронні гроші.
Майнінг в Україні легальний для людей, у яких є bitcoin — віртуальна валюта. Претензії, які висувають правоохоронці українцям, які займаються майнінгом, не належать до категорії — законна-незаконна діяльність, кажуть юристи. Тож правоохоронці обирають інші зачіпки, аби «кошмарити» криптовалютний бізнес.
Працівники вітчизняних банків не хочуть відкривати криптовалютні рахунки. Але ж ніде в законі не записано, що українець не має права працювати з біткоїнами.
Юристи нагадують, що є публічне і приватне право. Публічне регулює правовідносини між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськістю, а також правовідносини між зазначеними органами.
Приватне право регулює правовідносини між фізичними особами, юридичними, між бізнесом. І у ньому діє принцип — те, що не заборонено, дозволено. Цей принцип дає змогу розвиватися бізнесу і суспільству.
Зворотний принцип із публічного права — те, що прямо не передбачено у законі, заборонено. Неправильно заганяти бізнес у рамки публічного права і щось йому забороняти тільки на підставі того, що це не передбачено законом, зауважують юристи.
Експерти кажуть, що треба враховувати досвід Білорусі, Естонії, Латвії, які готові лібералізувати закони й стимулювати криптобізнес. І наполегливо радять законодавчо визначити поняття, які фігурують у криптобізнесі.
Аби державним органам було зручніше взаємодіяти зі світом криптовалют, варто створити реєстр криптоактивів, в якому фіксувати біткоїни та наявність емітентів. Доцільно дозволити людям додавати дані до реєстру, а Мін’юсту надати право впродовж місяця виключити з реєстру будь-який рядок, незадоволеним — оскаржити такі дії у суді.

 

Шанс для прогресу
Деякі експерти пропонують на законодавчому рівні встановити мораторій на регулювання криптобізнесу. Якщо він діятиме впродовж п’яти-семи років, результати будуть вражаючими, адже технологія blockchain — це технологія майбутнього.
Вона принесе багато цікавих властивостей не тільки фінансовій, а й адміністративній системі. Бюрократів це дуже лякає, адже вони можуть опинитися «за бортом» потрібності.
ICO — це шанс для маленьких інвесторів. Зазвичай, коли є цікава, незвична ідея, її авторам треба звертатися до венчурного інвестора чи банкіра, щоб закласти майно й отримати кредит на втілення новинки. За ICO не треба цього робити, а просто запропонувати ринку взяти участь у цьому проекті, купити ідею.
Не просити, а пропонувати. Отримати гроші від ICO — це як виграти у казино, кажуть експерти. Та це не значить, що краще грати в казино, ніж дати людям шанс спробувати втілити свій проект. Казино — пусте витрачання грошей, ICO — ймовірність заробити гроші від втілення ідеї.
Інновації — благо не для всіх: банкіри й чиновники опиратимуться технології blockchain і максимальній лібералізації фінансового ринку. Тож прихильники blockchain мають бути готовими до супротиву.
У найближчі кілька років віртуальна валюта може витіснити паперові гроші з економічного обігу, запевняють експерти. Тож світ — на порозі нової фінансової революції, до якої треба серйозно готуватися.
У світі дуже мало центробанків, які ризикнули поекспериментувати з новими технологіями. Blockchain — це якісно нова технологія, яка раніше не була доступна широкому загалу.
Її властивості найкраще реалізовуються у мережевому застосуванні, коли у процесі задіяно багато людей і вони взаємодіють на основі одного протоколу, однієї версії правди.
Зараз багато різноманітних електронних систем, реєстрів, баз даних, інформації. Та складно знайти інформацію, яка відповідає дійсності, у тому числі щодо публічних державних фінансів.
Вони мають бути відкритими і доступними для моніторингу всіх людей, підкреслюють експерти. Нині держфінанси в тіні, їх можна скоригувати, внести суттєві зміни, обманути громадськість. Із технологією blockchain це зробити складніше.
Нині центробанки по-різному ставляться до криптовалюти і технології blockchain. Африканські — за повну заборону й ув’язнення їхніх прихильників, у розвинутих країнах — за повну лібералізацію криптодіяльності.
Багато хто думає, що діюча фінансова система є надійною, та факти свідчать про інше. Тож варто опанувати нові технології, аби не пасти задніх в очікуванні фінансової революції, а зустріти її в перших лавах не новачками, а професіоналами.

 

Наші реалії
Цифрові гроші, які дуже швидко курсують з одного електронного гаманця до іншого з допомогою технології blockchain незалежно від відстані, в Україні вже є. Починаючи з 2015-го їх користувачі заплатили більше 1 млрд дол. за їхню емісію іноземним компаніям. Цей мільярд не завадив би нашій економіці, а ми віддали його іншій, бо немає відповідного банківського законодавства.
Зараз у всьому світі центробанки гучно говорять про важливість безготівкової економіки. Поки ж у нашій економіці дуже багато готівки, проходять мільйони платежів, про які НБУ і не здогадується, розростається тіньова економіка.
Криптовалюта могла б допомогти НБУ у регулюванні й моніторингу грошового ринку. До того ж коригувати валютний курс можна було б швидко в онлайн-режимі або довірити цей процес штучному інтелекту, а не чекати монетарного рішення від керівництва центробанку.
У світі й Україні є попит на анонімні платежі і ніхто просто так не віддасть цю сферу до прозорих реєстрів, які можна проаналізувати. Анонімність поки потрібна ринку, вона не завжди використовується у злочинних цілях.
Зараз економічні процеси дуже прискорилися, старі грошові технології негативно впливають на розвиток економіки, кажуть експерти. Крім того, чимало фінансів витрачаються на обслуговування готівкової маси, банкноти зношуються, їх постійно треба перевипускати.
Технологію blockchain можна застосовувати для логістики грошової маси. Але багато людей задіяні на фінансовому ринку, тож ніхто не дозволить за один день вилучити з ринку готівку і повністю перейти на криптовалюту. Це стало б великим шоком для ринку.
Електронні гроші поступово витіснятимуть паперові, і від цього процесу не відмахнутися. Банк Англії одним із перших провів криптовалютне дослідження і дійшов висновку, що оцифрування готівкової маси додасть ВВП на 3% за рахунок прискорення економічних процесів і здешевлення витрат.
Перші банки, які почнуть оцифровувати валюту, отримають важливий досвід і будуть прогресувати, запевняють експерти. Нині ж треба оцінити ризики й сміливо вводити нові технології на невеликих грошових обсягах, усувати недоліки, вчитися на помилках.

 

Сценарії
Експерти розробили кілька сценаріїв фінансового розвитку. Зокрема, якщо довіра до фінансових інституцій збереглася і немає технічних обмежень, то технологія blockchain активно розвиватиметься у великих корпораціях. Коли довіра збереглась, але технологічні обмеження не подолати, влада й правоохоронні органи прийматимуть нішеві рішення.
У 2012 році Україна врегулювала питання роботи з електронними документами. Центробанк міг би випускати електронні гроші (документ, файл), які визнавалися б нарівні з паперовими.
Технологія blockchain — ідеальний інструмент для управління такими файлами й збирання різноманітних даних, які дозволять отримувати надзвичайно цікаві результати.
Еквадор одним із перших запустив національну криптовалюту, раніше за Україну почав освоювати цей процес. У Венесуелі теж нещодавно з’явилася криптовалюта, забезпечена сирою нафтою.
Успішно працюють віртуальні гроші у Тунісі. Запустили криптовалюту у Дубаї.
Нині всі користуються паперовими грішми, про золоті запаси давно забули. Експерти радять знайти консенсус у суспільстві щодо електронних грошей і не радять приймати кулуарні рішення. Штучні заборони для криптовалюти заважають економічному розвитку — гроші мають рухатися між економічними суб’єктами і збільшувати доходи держави і людей.
У серпні 2017 року НБУ випустив прес-реліз, в якому заявив, що криптовалюта — це складне явище і не підпадає під жодне визначення в законодавстві. Тож не можна його називати нелегальним, як і майнінг, токен і т. д. Їх у законодавчому полі немає. Значить, підстав для відкриття кримінальних криптовалютних справ не може бути.
Таке роз’яснення дало свої результати. Якщо раніше основною підставою для «наїзду» на криптобізнес був незрозумілий статус криптовалюти (її називали сурогатом), зараз таких справ немає.
Але правоохоронці знаходять інші зачіпки, зокрема нелегальне використання електроенергії, майданчиків для майнінгу у держструктурах, незрозумілість трансакцій, фінансування тероризму тощо.

Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».