Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 04, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Серпень 2016 10:55

ТОП-12 вітчизняних реформ

Rate this item
(0 votes)

Остан­нім ча­сом укра­їн­ці ак­тив­но кри­ти­ку­ють вла­ду за мля­вість ре­форм, за те, що змі­ни не по­кра­щу­ють їх­ньо­го жит­тя. 
Ви­яв­ляє­ть­ся, не все так по­га­но: екс­пер­ти Ре­ані­ма­цій­но­го па­ке­ту ре­форм на­ра­ху­ва­ли аж два­над­цять до­сяг­нень віт­чиз­ня­них ре­форм.

У країні запущені антикорупційні інституції — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції. НАБУ та САП розслідують 148 справ, у яких фігурують судді, прокурори, високопосадовці. Вже оголошено 35 повідомлень про підозру, складено обвинувальні акти на 19 осіб, до суду направлено 15 справ (вісім — щодо суддів).
У 2015–2016 роках оприлюднено низку державних баз даних. Запрацював Держреєстр юридичних та фізосіб із зазначенням кінцевого бенефіціара. Можна отримати інформацію про держзакупівлі, про власників чи інших власників речових прав на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки.
У країні створено єдиний портал використання публічних коштів. На сайті опубліковано понад 22,6 млн трансакцій Держказначейства, а 40% розпорядників та отримувачів бюджетних коштів зареєстрували службові кабінети. Рівень їх наповнення інформацією збільшився до 88%.

Телеканали та радіостанції України оприлюднюють інформацію про кінцевих власників. Вони щорічно висвітлюватимуть дані про структуру власності (із урахуванням іноземних юросіб), зміни в структурі, які відбулися впродовж року, відомості про всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіли часткою каналу.
Патрульна поліція запрацювала в трьох областях — Львівській, Київській, Харківській та 32 містах (у тому числі і в прифронтових — Краматорську, Слов’янську, Маріуполі).
У процесі децентралізації створено 172 об’єднані громади (понад 10% від перспективних планів). Новоутворені громади отримали додаткові фінанси: 60% податку з доходу фізосіб, плату за землю, єдиний та акцизний податок. Унаслідок фіскальної децентралізації доходи бюджетів тергромад збільшилися у 2–6 разів. Цьогоріч на розвиток регіонів та підтримку об’єднаних громад виділено 5,9 млрд грн.
Україні вдалося диверсифікувати постачання газу і різко зменшити обсяги споживання російського палива: у 2013-му наша країна купувала 92% газу у РФ, позаторік — 74, торік — 37%. Зменшився розрив цін між промисловими та побутовими споживачами, заплановано перехід до ринкових цін до 1 квітня 2017-го.
Нашій країні вдалося скоротити втрати держпідприємств із 117 млрд грн у 2014-му до 16 млрд у минулому році за рахунок прозорості й підзвітності.
Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції щодо правосуддя та нову редакцію Закону «Про судоустрій і статус суддів». Зміни до Конституції були позитивно оцінені Венеціанською комісією, вони відповідають рекомендаціям Ради Європи щодо незалежності та підзвітності суддів, а також щодо ролі прокуратури.
Відповідний закон створює умови для оновлення суддівського корпусу, в тому числі формування нового Верховного Суду на основі конкурсу. Закон також встановлює більш високі стандарти суддівської незалежності й забезпечує суттєвішу прозорість і підзвітність суддів перед суспільством.
Демократизується й політична система — впроваджено електронне звернення та електронні петиції. Українці можуть ініціювати та підтримувати петиції до Президента (25 тис. підписів), Київської міськради (10 тис. підписів). Запроваджене обов’язкове поіменне голосування депутатів місцевих рад та оприлюднення результатів голосувань — це сприяє підвищенню відповідальності місцевих депутатів перед виборцями.

 

Про­зо­рість
Із 12 лютого 2015-го в Україні діє система публічних електронних закупівель PROZORRO, до системи вже приєдналося майже 8 тис. держзамовників і 25 тис. постачальників. Мінекономрозвитку нещодавно оновило її функціонал, включивши до нього електронний документообіг, тож не залишилося жодного документа в паперовій формі.
У системі можна, приміром, побачити, як проводять закупівлі Мінекономрозвитку чи Міноборони, Київська адміністрація. Значно полегшилася робота для всіх учасників процесу закупівель — інформація розкривається автоматично. Так формуються й протоколи, повідомлення, звіти. Раніше це робили вручну працівники тендерних комітетів, тож була вірогідність «помилки». Тепер можливості «помилитися» немає, бо зник людський фактор.
Введене й електронне оскарження: якщо учасник держзакупівель вважає, що його права порушені, може в системі відправити скаргу. Закупівлі блокуються, скарга «летить» до Антимонопольного комітету, тож не треба користуватися послугами пошти. Утричі скоротився граничний строк розгляду скарг, зменшилася вірогідність тендерного тролінгу. І, головне, зросли шанси у постачальника відновити порушені права.
На ринку держзакупівель розвивається конкуренція: акредитовано вісім торговельних майданчиків, ще сім — у процесі акредитації. Якщо у держзамовника чи приватного постачальника є претензії до роботи майданчика, його кол-центру, сайту чи інших складових, він може легко перейти до конкурента.
Вдалося нормально перевести систему закупівель із паперової на електронну. Побоювання, що в Україні до цього не готові, не вистачає комп’ютерів і підготовлених кадрів, не справдились.
Спочатку на електронні закупівлі в обов’язковому порядку переходили великі закупівельники: активно долучилися до них Міноборони, Мінінфраструктури, Дніпропетровська обладміністрація. Електронні закупівлі дозволяють зекономити державні кошти, місцева влада може використати їх для розвитку громад — будувати дороги, ремонтувати дитсадки і школи, виділяти більше грошей на охорону здоров’я, підвищувати соцстандарти.
Після ухвалення закону про виділення коштів на відновлення Донбасу важливо подбати про те, аби вони витрачались ефективно й економно через систему електронних закупівель.
Мінекономрозвитку готове співпрацювати з Донецькою військово-цивільною адміністрацією, аби розпочати пілотний проект із централізованих закупівель і централізованого використання коштів для ремонту доріг, шкіл, відновлення інфраструктури. Важливий і моніторинг використання цих грошей.
Позитивні приклади вже є, зокрема із закупками цукру. Держзакупівлі, які проводилися поза межами PROZORRO, були на 11—65% дорожчими. У Черкаській області на цукрових закупках уже зекономили 42% коштів.
Українську реформу держзакупівель позитивно оцінила світова спільнота — її розробники у Лондоні отримали високу нагороду, своєрідний «Оскар» у сфері держзакупівель. На цю нагороду було 900 претендентів, серед них — найбільші світові корпорації.
Ця подія привернула увагу до України, спрацювала на підвищення її інвестиційного іміджу. Наша країна стає відомою у світі не тільки своїми проблемами, корупцією, а й завдяки прогресивним здобуткам. Світ побачив, що наш уряд, парламент роблять реальні кроки для полегшення доступу до ринку закупівель, запроваджуючи новітні системи електронних закупівель.
Уперше на Світовому ринку визнали високу цінність українського ІТ-продукту у сфері держуправління. У нашої країни є великий інтелектуальний потенціал, вітчизняні фахівці можуть створювати найсучасніші продукти. Тож в електронних закупівлях Україна не пасе задніх, багато в чому випередила розвинуті держави.
Але не треба думати, що перехід на електронні закупівлі означає автоматичний успіх. Мінекономрозвитку ще має працювати над підвищенням якості держзакупівель, спрощенням участі бізнесу, створенням комплексної системи ризик-менеджменту, яка допомагатиме боротися з корупцією.
Зараз Молдова розглядає нашу модель електронних закупівель. Україна зацікавлена в поширенні свого досвіду не тільки для того, аби покращити ситуацію в сусідній державі. Це крок до міжнародної торгівлі без бар’єрів. Якщо наша система електронних закупівель працюватиме у Молдові, то торгівля між двома країнами відбуватиметься напряму.
В Європі електронні закупівлі стартуватимуть у 2018-му, їх планували ввести цьогоріч, та відтермінували на два роки. В деяких країнах така система вже успішно діє, зокрема в Португалії, Естонії Фінляндії. А нині всі країни ЄС мають подавати електронні пропозиції.
Із 1 серпня система PROZORRO стала обов’язковою по всій Україні для місцевих органів влади, комунальних підприємств та інших органів, які використовують гроші платників податків. Із 1 квітня всі свої понадпорогові тендери (від 220 тис. для товарів і послуг та від 1,5 млн грн для робіт) у PROZORRO проводили центральні органи влади, великі держпідприємства і природні монополії.
У Мінекономрозвитку підкреслюють, що використання PROZORRO для закупівель до 200 тис. грн на товари і послуги та до 1,5 млн грн на роботи (допороговий рівень) є добровільним, але дуже бажаним. Досвід першої хвилі переходу на PROZORRO довів, що ніяких перепон чи труднощів з упровадженням електронної системи для замовників немає.
Навпаки, використання PROZORRO значно спрощує для них процедуру закупівель і дозволяє економити. Першого червня глава уряду Володимир Гройсман заявив, що керівники держорганів, які не перейдуть на систему публічних електронних закупівель, будуть звільнені.
Але на бочку меду знайшлася ложка дьогтю: у березні, перед переходом на нову систему, чиновники почали активно використовувати бюджетні гроші. І понапідписували угод на 20 млрд грн, це у 2,5 разу більше, ніж у торішньому березні. Глава уряду дав доручення Державній фіскальній службі розібратись у цій ситуації.
Важливим досягненням українських реформ експерти вважають передачу у 2015-му закупівлю ліків із 12 держпрограм трьом міжнародним організаціям — ЮНІСЕФ, ПРООН та CROWN AGENTS. Торік ПРООН закупила ліки дешевше, ніж МОЗ у 2014-му. Це дозволило зекономити 7,7 млн дол., за рахунок цього лікування додатково отримають ще понад 28000 пацієнтів.
CROWN AGENTS торік закупила медикаменти для лікування дитячої та дорослої онкології на 45% дешевше, ніж МОЗ позаторік, економія сягнула 20 млн дол.

 

Не­кон­троль­ова­ні ці­ни
Нині влада готується зменшити поле держрегулювання цін для соціально значущих товарів, ціни регулюють на підставі Закону «Про ціни та ціноутворення». У ньому зазначено, що держава регулює ціни на товари, які мають суттєве соцзначення, та товари, які виробляють суб’єкти, що займають монопольне, домінуюче становище на ринку. Проте в законі немає визначення і правил визначення товарів, які впливають на загальний рівень і динаміку цін товарів, котрі мають суттєве соцзначення, зауважують юристи. Отже, список таких товарів юридично не обґрунтований.
Система держрегулювання цін має складну, багатоступеневу структуру, при цьому застосовуються різні способи регулювання. Не доведено й економічної ефективності такої моделі. Ця система сприяє тому, що бізнес намагається ухилитися від жорстких вимог регулювання.
До того ж у законодавстві є колізії. Так, у Законі «Про державну підтримку сільгоспвиробників» зазначено, що слід вважати недійсними будь-які нормативні акти органів виконавчої влади, які обмежують права власників сільгосппродукції на вільне володіння, розпорядження своїм товаром. А такими обмеженнями вважається будь-який вид адмінрегулювання цін на сільгосппродукцію.
Про скасування держрегулювання цін в Україні говорять уже давно, змінити систему намагались у 2010, 2011, 2013 роках. А наприкінці 2014-го пункт про скасування цінового регулювання був у плані з дерегуляції. На початку 2015-го його затвердили, та важливий пункт обходили.
Україна будує ринкову економіку, регулювання цін на товари є радянською спадщиною, коли ціни встановлювала держава, бо була власником усього, що вироблялось. Тоді це було логічно, хоч економічного сенсу не мало, держрегулювання цін призводило до дефіциту товарів.
За часи незалежності звужувалося поле держрегулювання, з’явилися незалежні регулятори у сфері енергетики й комунпослуг, зв’язку. До них встановлюються певні вимоги — вони мають проводити економічно обґрунтоване регулювання. Це паростки нового регулювання, коли регулюються лише ціни монополістів.
Підприємства в ринковій економіці витрачають чималі кошти на виконання вимог із регулювання цін, кажуть експерти. Приміром, невеликий молочний завод у Кагарлику з річним обігом у 100 млн грн втрачає 14,8 млн своїх доходів, лише оформлення декларацій з’їдає 27 тис.
Деякі підприємства, які підпадають під цінове регулювання, змушені зупиняти збиткове виробництво, інші не можуть нараховувати нормальної зарплати своїм працівникам. Краще отримувати хорошу платню, ніж чекати на зменшення цін, кажуть експерти.
Цікаво, що ціни на більшість продуктів, які підпадають під цінове регулювання, ростуть швидше, ніж нерегульовані, тож у Мінекономрозвитку запропонували скоротити перелік товарів, на які обмежується гранична торговельна надбавка. Новація запроваджується на чотири місяці. За негативного результату, тобто якщо ціни «вибухнуть», від ідеї відмовляться, хоча виробники й експерти пропонують узагалі скасувати держрегулювання цін. Ціни на ринку має регулювати чесна конкуренція.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».