Прихильники прийняття високоякісних стандартів бухобліку вважають, що завдяки їм будуть надійніше захищені права інвесторів і вкладників, ринки стають упорядкованішими й справедливішими, поліпшуються умови для формування капіталу.
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) стали дефакто глобальним стандартом фінзвітності. Ефективність МСФЗ підтверджена їх використанням упродовж десятиліття у розвинених країнах і у державах, які розвиваються. МСФЗ — це сукупність стандартів бухобліку, розроблених незалежною, неприбутковою організацією — Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB).
Ці стандарти забезпечують глобальну структуру для складання й розкриття публічними компаніями своєї фінзвітності. МСФЗ надає загальне керівництво для підготовки фінансової звітності, а не встановлює правил для галузевої звітності. Міжнародні стандарти стають усе важливішими для великих компаній, які мають дочірні підприємства в різних країнах, підкреслюють експерти.
Прийняття єдиного набору стандартів бухобліку спрощує його процедури, дозволяючи компанії всюди використовувати єдину мову звітності. Єдиний стандарт надає інвесторам і аудиторам чітке цілісне уявлення про фінанси.
Нині більше 100 країн дозволяють або вимагають використання МСФЗ для публічних компаній, при цьому велика кількість держав продовжує долучатися до міжнародних стандартів. Прихильники використання МСФЗ стверджують, що вартість їх впровадження може бути компенсована тим, що їх відповідність сприяє підвищенню кредитних рейтингів.
Основна мета прийняття й впровадження МСФЗ — удосконалення фінзвітності в країні, зменшення відмінностей у ній між країнами. МСФЗ у першу чергу призначені для компаній із публічною звітністю, підприємств, акції яких котируються на біржі, банків і дуже великих компаній, нагадують експерти.
Зиск і переваги
Середні та малі компанії мають використовувати МСФЗ саме для них або національні стандарти бухобліку — вони менш складні й простіші у застосуванні, ніж повна версія МСФЗ.
При ефективному впровадженні МСФЗ Україна матиме свій зиск, підкреслюють експерти. Адже за рахунок удосконалення фінзвітності та скорочення відмінностей між українською звітністю та звітністю в інших юрисдикціях МСФЗ покращуються умови для формування транскордонного капіталу, підвищується здатність наших та іноземних інвесторів до обґрунтованих фінансових порівнянь і прийняття швидких рішень про інвестможливості.
На практиці ефективне впровадження МСФЗ може зменшити перешкоди на шляху транскордонних операцій із капіталом, які можуть існувати через розрізнені національні стандарти бухобліку. Дослідження свідчать, що глобальна стандартизація бухгалтерського обліку має безліч переваг.
Зокрема, зменшуються витрати на лістинг для компаній із множинним лістингом, посилюється конкуренція серед бірж, ефективніше розподіляються глобальні ресурси й капітали, знижується вартість капіталу, глобальна економіка зростає швидкими темпами.
Це лише деякі з причин, через які Група двадцятки закликала міжнародні бухгалтерські організації подвоїти зусилля для досягнення єдиного набору високоякісних глобальних стандартів бухобліку. Ефективне запровадження в Україні міжнародно визнаних стандартів бухобліку сприятиме діяльності наших підприємств, наголошують експерти.
Але уряду недостатньо прийняти МСФЗ: вони мають бути ефективно реалізовані разом із надійним аудитом, що засвідчує цілісність фінансових звітів. Якщо стандарти бухобліку та аудиторські звіти ефективно функціонують, посилюється фінансова прозорість. Це допомагає інвесторам і кредиторам у прийнятті правильних рішень, тож вітчизняний бізнес зможе долучитися до менш дорогих джерел фінансування.
Розширений доступ до кредитів і фінансових послуг допоможе підприємствам накопичити капітал, необхідний для їх розвитку, сприятиме активізації внутрішньої й міжнародної торгівлі, стимулюватиме економічну активність. До того ж підвищення фінансової прозорості разом із посиленням економічного зростання стимулює створення більшої кількості робочих місць.
Історія питання
В Україні Закон «Про бухгалтерський облік» був ухвалений у 1999 році, відтоді наша країна долучається до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Нині чимало вітчизняних підприємств котируються на міжнародних біржах, 230 компаній складають інтегровану звітність. Аби бути зрозумілими світу, треба мати зрозумілу фінансову звітність, тому настав час змін до законів.
Експерти нагадують, що реформа у сфері бухгалтерського обліку пов’язана з реформами, визначеними Стратегією сталого розвитку України 2020. Зокрема, з дерегуляцією діяльності підприємств, податковою реформою, реформою захисту економічної конкуренції, реформою фінансового сектора, ринку капіталу, управління держвласністю, програмою залучення інвестицій, програмою розвитку малого і середнього бізнесу. Прозорість і зрозумілість фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами, є важливою частиною цих реформ.
Як відомо, прозорість бізнесу впливає на тарифоутворення незалежно від того, державний він чи приватний. Тож суспільство все активніше вимагає прозорості бізнесу, який формує цінову політику. До того ж непрозорий бізнес не зможе вийти на європейський ринок, адже він має бути зрозумілим для Європи.
Влада визначила два етапи порядку імплементації Європейської директиви, що стосується МСФЗ. На першому етапі має бути ухвалений Закон «Про зміни до Закону «Про бухгалтерський облік». На другому необхідно затвердити положення стандартів бухобліку, які відповідають європейському законодавству. Це для того, аби підприємства, які користуються національним законодавством, складали фінансову звітність, спираючись на нацстандарти, які враховуватимуть положення Євродирективи.
У 2014 році у Мінфіні була створена робоча група, яка мала розробити законопроект «Про внесення змін до бухгалтерського обліку». До неї були залучені представники професійних організацій, регуляторів, міжнародних організацій. У результаті 10 серпня 2015 року законопроект був зареєстрований у Верховній Раді.
Але парламент не ухвалив цього документа, хоча міжнародні організації підтвердили, що законопроект відповідає вимогам Європейської директиви щодо фінансової звітності. Тож була створена нова робоча група при парламентському комітеті з податкової і митної політики для доопрацювання неухваленого законопроекту. Після її двох засідань документ став ще ближчим до Європейської директиви.
Експерти зазначають, що професійна позиція міжнародних партнерів суттєво впливає на процес прийняття законів в Україні, на забезпечення відповідності документів європейському законодавству, на виконання зобов’язань, які взяла Україна при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС та інших міжнародних зобов’язань. Тому сподіваються на підтримку у просуванні законопроекту.
Норми й новації
Документ регулює порядок складання фінансової звітності, як і Європейська директива, спрямований на прозорість бізнесу. Вона забезпечується через доступність користувачів до фінансової звітності. Законопроект розширює коло підприємств, які зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність та проходити обов’язковий аудит, збільшує обсяг інформації про діяльність компаній.
Європейська директива вимагає розкриття максимального обсягу інформації про компанію, аби інвестори могли правильно прогнозувати свої дії. У законопроекті йдеться про виділення категорій підприємств, які становлять суспільний інтерес, публічних акціонерних товариств, цінні папери яких допущені до біржових торгів.
На підприємствах, які становлять суспільний інтерес, вимагається створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до якого висувають певні вимоги. Зокрема, він повинен мати вищу освіту, стаж роботи бухгалтером, аудитором чи ревізором не менше трьох років, не мати непогашеної, незнятої судимості за вчинений злочин проти власності та господарської діяльності.
Підприємства, які становлять суспільний інтерес, зобов’язані застосовувати МСФЗ для складання фінзвітності та подавати її на основі таксоманії в електронному форматі. Вони повинні обов’язково оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським висновком 30 квітня, як і нині.
Середні підприємства також мають проходити аудит і знайомити користувачів зі своєю фінзвітністю, строк для них продовжено до 1 червня. Малі підприємства, як і зараз, складатимуть скорочену за показниками фінзвітність у складі балансу про фінансові результати. До категорії малих законопроект відносить мікропідприємства, неприбуткові товариства, іноземні підприємства.
За законопроектом склад та форми фінзвітності, звіти про управління, зокрема емітентами цінних паперів, звіти про платежі на користь держбанків установлює Мінфін за погодженням з органами статистики. Для банків склад та форми фінзвітності, консолідованої фінзвітності, звітів про управління встановлює Нацбанк.
Сферу застосування МСФЗ законопроект трохи розширив. Міжнародні стандарти зобов’язані застосовувати підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства загальнодержавного значення, що займаються видобутком корисних копалин, підприємства, які проводять господарську діяльність за видами, визначеними Кабміном.
Розробники законопроекту пропонують використовувати вимоги Європейської директиви, спрямовані на прозорий ринок капіталу, із застосуванням єдиного електронного формата розкриття фінзвітності. Підприємства, які зобов’язані застосовувати МСФЗ, мусять складати й подавати фінзвітність та консолідовану звітність органам держвлади та іншим користувачам на основі таксономії (вона затверджується Мінфіном) в єдиному електронному форматі.
Зі складу реквізитів виключено місце складання звітності. У законопроекті наголошується, що фінансова звітність не є комерційною таємницею та не є конфліктом інтересів, крім випадків, передбачених законом. Зараз, аби уникнути публічності, підприємства відносять фінзвітність до конфіденційної чи комерційної таємниці і не надають інформації на запити юридичних і фізичних осіб, незважаючи на те що Закон «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує підприємства надавати копію фінзвіту та консолідованого звіту на запит юридичної чи фізичної особи.
Прогнози
Експерти прогнозують, що основний тягар імплементації припаде на внесення змін до положень стандартів із форми фінзвітності, вимог до окремих операцій, об’єктів обліку. При обговоренні законопроекту у парламентському комітеті дискусійних питань побільшало, кажуть його розробники. Були спроби підмінити норми європейського законодавства, які стосуються публічності підприємств, вимог до великих підприємств оприлюднювати фінзвітність разом з аудиторським висновком.
Відхилення від цієї норми знівелює всю проведену роботу, запевняють експерти, законопроект не відповідатиме духу Європейської директиви, який внесли в документ європейські фахівці. У бізнесу виникли побоювання, що доступність інформації загрожуватиме фінансовій безпеці компаній, провокуватиме неправомірні дії користувачів.
Розробники законопроекту зауважують, що публічність уже забезпечена, адже реєстратор фінзвітності має щороку її отримувати. До того ж у реєстрі юридичних осіб можна знайти актуальну фінзвітність, а емітенти цінних паперів розкривають свою фінзвітність для Комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Є критичні зауваження у експертів щодо категоризації підприємств, адже виникає певний дуалізм при віднесенні підприємств до певної категорії і використанні критеріїв категорійного розподілу. Тут питання виникають у органів статистики, для яких ускладнюється процес узагальнення фінансової інформації.
Багатьох експертів непокоїть те, що до малих підприємств зарахували неприбуткові товариства, зокрема благодійні організації. Їх у нашій країні дуже багато, вони залучають великі гроші, серед них чимало шахрайських організацій, тож не можна вводити для них скорочену фінансову звітність. Такі організації мають класифікуватися за розміром активів: великі компанії, які залучають мільйони гривень на благодійність, мають бути прозорими і чесно звітувати про свою діяльність.
Експерти зауважують, що стандарти мають застосовуватись після їх перекладу українською. Вже зовсім не залишилося часу для переходу на стандарт № 9, але він не перекладений і не опублікований, тож компанії не змогли до нього підготуватись.
Бізнес не влаштовують терміни складання річної фінзвітності. Крім того, податківці і працівники Держстату хочуть раніше отримувати інформацію. Скласти звітність за МСФЗ протягом 30 днів нереально, критична норма — 40 днів. Оптимальний варіант — 60 днів після закінчення звітного періоду.
Елла НОВАК
