Уряд заклав у бюджеті 2% зростання ВВП після дворічного падіння (2015-го — мінус 12%), рівень інфляції — 12%. Упродовж року передбачається поступове підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму на 12,5%, що компенсує інфляцію. На перше грудня 2016-го «мінімалка» «дотягнеться» до 1550 грн. У держбюджеті закладені ціни на імпортний газ у 225 дол. за тисячу кубів і середньорічний курс нацвалюти — 24 грн 10 коп. за долар.
Урядовці сподіваються, що в результаті децентралізації доходи місцевих громад зростуть на 46 млрд грн. Минулого року їм вдалося додатково зібрати на власні потреби 40 млрд грн. Аби місцеві громади могли втілювати інфраструктурні проекти, будувати й ремонтувати школи, дитсадки, соцоб’єкти, на регіональний розвиток передбачено 6 млрд грн, у тому числі 1 млрд грн на 159 об’єднаних територіальних громад.
Додатково заплановано 1,5 млрд грн на інвестиційні проекти, які впроваджуватимуться на центральному і місцевому рівні. Вперше уряд виділив 60 млн грн на фінансування меджлісу кримськотатарського народу. Заплановано кошти на друк української книги та якісне вітчизняне кіно.
Соціальна справедливість
Загальний обсяг коштів на субсидії збільшиться на 10 млрд грн — до 34 млрд. Досі тарифи на газ, електроенергію, водопостачання, опалення наче змагались у стрибках у висоту. Щоб високі тарифи зовсім не спустошили гаманці українців, на боротьбу відрядили реформовані житлові субсидії.
Із покладеною місією субсидії впоралися, переконує Арсеній Яценюк. Нині 5 млн українських сімей, а це майже 15 млн українців, отримують пряму допомогу від держави, щоб оплатити ринкові й зважені комунальні тарифи. На це вже витрачено 17 млрд грн. У 2016-му отримати субсидію буде складніше: Мінфін матиме право цікавитись у банків рахунками претендентів на неї. Якщо у «бідняків» виявлять банківський депозит, субсидій їм не дадуть.
У бюджеті-2016 закладені кошти на програму енергоефективності, яка допоможе людям менше споживати газу й менше платити за нього, а владі — проводити більш ефективну енергетичну політику.
Урядовці обіцяли переглянути тарифи на газ для населення у бік зменшення, якщо для цього з’являться підстави. Після тривалих дискусій парламентарі вдвічі зменшили рентну плату для газовидобувних компаній, які чесно й прозоро добувають блакитне паливо, зміцнюючи енергонезалежність країни. За такої політики через десять років Україна може стати енергонезалежною, запевняє А. Яценюк.
Та, на жаль, прямого зв’язку між кардинальною зміною рентної політики і ціною на газ для різних груп споживачів газу немає, кажуть експерти. Рентна плата визначає, скільки грошей може залишитися у розпорядженні газовидобувної компанії, скільки вона може інвестувати у газовидобування. Видобуток газу після зміни рентної політики може збільшитися за два-три роки.
Поки верхи обговорюють проблеми енергоощадності та енергоефективності, серед людей, які отримують житлові субсидії, поширюються чутки, що домогосподарство має «спалити» увесь обсяг соціальної норми газу, на яку призначено субсидію, інакше субсидію скасують. Мовляв, якщо для обігріву приватного будинку достатньо 300 кубів газу, а соцнорма — 500, треба їх використати.
Такі чутки розлітаються через те, що влада не може до пуття пояснити людям, що до чого, і мільйони субсидованих газових кубів, оплачених із держбюджету, зі свистом вилітають у трубу, підігріваючи атмосферу.
Низький податок «тіні» не товариш
Уряд ухвалив безпрецедентне рішення — вдвічі зменшив основний податок на заробітну плату, так званий єдиний соцвнесок — з 41% до 22%. На зарплаті у 4,5 тис. грн роботодавець зможе зекономити 900 грн. Таке радикальне зменшення ЄСВ призведе до суттєвого скорочення надходжень до Пенсійного фонду, тож із держбюджету додатково буде виділено 100 млрд грн для фінансування дефіциту ПФ.
В уряді сподіваються, що зменшення податкового тиску на фонд оплати праці стимулюватиме підприємців до виходу з тіні. Вони зможуть розвивати бізнес, підвищувати зарплату своїм працівникам. Крім цього, уряд почав реформувати Державну фіскальну службу — скорочується кількість її працівників і підрозділів, буде зменшено кількість перевірок, змінено порядок відшкодування ПДВ. Він не відшкодовуватиметься в ручному режимі, а публічно й прозоро для всіх суб’єктів підприємницької діяльності. Скасовано додатковий імпортний збір — 5 і 10%, тож ціни на імпортні товари підуть униз, сподіваються в уряді.
Економісти називають бюджет-2016 бюджетом стабільності. Утім, є й інша думка — після 12% падіння ВВП у попередньому році отримати 2% зростання у 2016-му не проблема — зростання буде на рівні статистичної похибки.
Компенсатори
Аби компенсувати бюджетні втрати від зменшення податків, уряд вирішив підняти на 12% акциз на пальне. За розрахунками Мінфіну, це додасть держскарбниці 3,2 млрд грн, які будуть зараховані до спецфонду, а потім підуть на ремонт доріг. Але, кажуть експерти, здорожчання пального підніме ціни на все, насамперед, на харчі, бо бензин — і в комбайнах, і в доставці продуктів.
Доведеться більше платити і за шкідливі звички: на спиртні напої акцизи піднімуться на 50%, пиво — на 100, солодкі слабоалкогольні коктейлі — на 300%. Лікарі «за» підвищення не на 300%, а й на більше, бо зараз побільшало госпіталізованої молоді після важкої інтоксикації підступними коктейлями. Тож пляшка дешевого пива коштуватиме 13–15 грн, банка слабоалкогольного молодіжного коктейлю — щонайменше 30 грн, за пляшку дешевої горілки доведеться викласти 70–75 грн, а за «оковиту» середньої якості — 90–100 грн.
Різке підвищення акцизів може призвести до скорочення виробництва алкогольних напоїв та зменшення споживання підакцизних товарів, погоджуються у Мінфіні. У відомстві впевнені, що курс на зменшення споживання шкідливої продукції — соціально відповідальна політика.
Урядовці вирішили не панькатись і з курцями — підняли акциз на цигарки на 40%. У світі постійно зростають акцизи на тютюнові вироби, нагадують експерти, в результаті суттєвішають надходження до бюджету, скорочується армія курців. Упродовж останніх дванадцяти років у 28 країнах ЄС продаж сигарет та тютюну для самокруток обмілів на 26%, а сумарні доходи держбюджету від оподаткування тютюнових виробів зросли на 27%.
Питання підвищення оподаткування тютюнових виробів нині стало актуальним, бо треба імплементувати Угоду про асоціацію з ЄС. Документ передбачає, що середнє акцизне навантаження має сягати 90 євро на тисячу сигарет. Зростання податкових надходжень від тютюнових виробів дозволить викоренити негативну практику авансових податкових платежів, яка погіршує фінансовий стан підприємств тютюнової галузі та ускладнює оцінку реальних надходжень до бюджету, вважають експерти.
До того ж наближення акцизних ставок на цигарки до рівня країн ЄС зменшує стимули до контрабанди з України. Нині «ліві» цигарки можна придбати на українському підприємстві за 4 грн і продати їх в Італії за 50 грн.
Скрута без державної підтримки
Не поталанило аграріям — МВФ жорстко вимагав від уряду скасувати спецрежим оподаткування для сільгоспвиробників. Він передбачав, що сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємством на вартість поставлених ним с/г товарів і послуг, не сплачується до бюджету, а залишається у підприємства, акумулюється на спецрахунку і витрачається на розвиток підприємства.
Закривавлені телячі голови та мертве порося у труні під Верховною Радою зробили свою справу: парламентарі почули аграріїв і дали їм перехідний період. До початку 2017-го вони платитимуть до бюджету 75% ПДВ, а чверть залишатимуть собі.
Перехідний період для аграріїв перед переходом на загальну систему оподаткування відстоював перед МВФ Президент України. Те, що фонд погодився на податкове послаблення для аграріїв, у Мінфіні вважають великою перемогою. Але податковими проблемами аграрії будуть змушені поділитися з народом. Їм доведеться підвищити ціни на свою продукцію, інакше не вижити.
Від скасування спецрежиму ПДВ найбільше постраждає галузь скотарства, яка традиційно має найнижчу рентабельність. Відчують негатив свинарі й птахівники, які продають 85% виробленого на внутрішньому ринку.
Україну може очікувати різка зміна структури агровиробництва. Аграрії перейдуть на високомаржинальні культури, які забезпечують високу дохідність і без ПДВ-підтримки та орієнтовані на експорт. При цьому зменшиться виробництво продукції з високою доданою вартістю — це закріплюватиме «сировинний» напрямок української аграрної економіки.
Упродовж останніх років спостерігається стійка тенденція до зростання обсягів експорту агропродукції: в період 2002–2014 років зовнішні поставки зросли у сім разів, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК збільшилося у вісім разів. На обсяги зовнішньої торгівлі впливає низка факторів, зокрема цінова кон’юнктура на світових ринках, курс гривні, конкуренція.
Найбільш впливовим є нарощування обсягів виробництва сільгосппродукції. За прогнозами фахівців Інституту аграрної економіки, скасування спецрежиму ПДВ, без гарантій повного і своєчасного відшкодування експортного ПДВ, призведе до падіння обсягів валової продукції агропідприємств на понад 7%, а в цілому по галузі — на понад 3,5%.
Це напряму вплине на експортно-імпортні операції з продукцією АПК, і як наслідок — на сальдо. Як показують розрахунки, подібне скорочення обсягів виробництва може призвести до зменшення позитивного сальдо щонайменше на 1 млрд дол.
Скасування податкової підтримки може призвести до зменшення в середньостроковій перспективі позитивного зовнішньоекономічного сальдо, що негативно вплине на ситуацію на валютному ринку, адже аграрна галузь є одним з основних постачальників валюти в країну. На експорт агропродукції припадає 31% його загального обсягу, у 2015-му цей показник зріс до 37%.
Спільна сільськогосподарська політика Євросоюзу спрямована на підтримку ринків та доходів (прямі виплати), і на 100% фінансується з бюджету ЄС. Не забувають там і про заходи розвитку сільських територій (удосконалення фермерських структур, модернізація сільського господарства, агроекологічні заходи, якість життя на селі). Такі заходи на 15-50% фінансуються країнами ЄС.
В Євросоюзі діє бюджетна програма сприяння стійкому, конкурентоспроможному розвитку рибальства та аквакультури, збалансована з територіальним розвитком. Торік її бюджет сягав 753,4 млн євро, цьогоріч — 740,7 млн євро. Ефективно використовується в Євросоюзі й програма розвитку конкурентоспроможності малих і середніх підприємств, зокрема й тих, що працюють в агросекторі: її бюджет на 2014–2020 роки — 2,5 млрд євро.
ЄС розуміє необхідність певних змін в аграрному секторі, але при цьому підходить до реформи зважено, дотримуючись стратегії успадкування основних принципів, збереження бюджетного фінансування та довгострокового планування. В Україні небагато прикладів подібного підходу. Серед позитивів експерти називають спеціальний режим оподаткування ПДВ.
За оцінками економістів, загальна підтримка аграрного сектора в Європейському Союзі становить 526 євро на гектар. У нашій країні цей показник балансує в межах 37 євро, тож відміна такого ефективного механізму підтримки вітчизняних аграріїв, як спеціальний режим оподаткування ПДВ, ще більше погіршить і без того нерівне становище порівняно з європейськими товаровиробниками.
В умовах вільної торгівлі наші сільгоспвиробники залишаться неконкурентоспроможними не лише на зовнішніх ринках, а й на внутрішньому.
Якщо український уряд ставить за мету наближення до європейських стандартів, то робити це потрібно комплексно, на принципах успадкування позитивних механізмів та довгострокового планування, констатують експерти.
Елла НОВАК
