Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Лютий 28, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 25 Вересень 2015 18:56

Податкова реформа: «ЗА» і «ПРОТИ»

Rate this item
(0 votes)

По­дат­ко­ва ре­фор­ма є вкрай важ­ли­вою для на­шої кра­їни і дав­но очі­ку­ва­ною. Во­на має бу­ти швид­кою і ра­ди­каль­ною, аби лю­ди від­чу­ли її по­зи­тив, ка­жуть ана­лі­ти­ки. Ви­гра­ти мож­на бу­де ли­ше за­вдя­ки спіль­ним зу­сил­лям уря­ду, на­род­них де­пу­та­тів, екс­пер­тів, гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, як­що бу­де знай­де­на мо­дель, яку зро­зу­міє і під­три­має су­спіль­ство.

У проведенні податкової реформи Україні слід орієнтуватися на свої економічні реалії та потреби: запровадження змінених податків у державі повинно стати предметом суспільного консенсусу. Це означає, що кожен українець мусить підтримати нову податкову модель, в іншому випадку люди не будуть платити податки, бо вважатимуть їх несправедливими.
У Коаліційній угоді було передбачено зменшення кількості податків до дев’яти, які відповідатимуть своїй економічній сутності. Але ці плани виконано частково, бо більшість податків об’єднано штучно, залишено два збори, введено додаткові податки (військовий та імпортний збір).


Ідеться в Угоді і про скорочення часу та коштів платників податків, які вони витрачають на нарахування та сплату податків завдяки скороченню кількості та обсягів податкової звітності, розширенню можливостей безперешкодного дистанційного звітування та запровадженню електронних сервісів. Електронне адміністрування ПДВ ввели, а обсяги податкової звітності не зменшили. Не діє й електронний кабінет платників податків.
Коаліціанти мали намір забезпечити прозорість та передбачуваність податкової системи. Відтепер податкові консультації можна отримати в Мінфіні, створено й публічну базу податкових консультацій, а ось до фінансової медіації та можливості подання апеляцій ще далекувато.
Не вдалося повністю забезпечити відповідність процедур контролю за трансфертним ціноутворенням європейським принципам та відмовитися від каральної моделі податкового контролю. Хоча й реалізовано податковий компроміс, скасовуються штрафні санкції у разі сплати за податковим повідомленням, спрощено систему адміністрування деяких податків. Проте не введено персональну відповідальність посадових осіб контролюючих органів за недолугі рішення.
У Коаліційній угоді передбачається зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці (ФОП), в тому числі розміру єдиного соцвнеску до 18% із застосуванням запобіжника у вигляді обов’язкового збереження розміру нарахувань та відрахувань із ФОП протягом року та поступовий перерозподіл фіскального навантаження на ФОП між роботодавцем та найманим працівником.
Намічено в Угоді й модернізацію податку на прибуток — розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток виходячи зі сформованого за міжнародними стандартами фінансового результату у фінзвітності. Не забули в Угоді й про реформу ПДВ, але вдалися лише до реформування системи адміністрування податкових накладних, тож ПДВ і досі відшкодовується несвоєчасно і в неповному обсязі.
Не змогли ліквідувати корупцію в адмініструванні податків, зокрема в оплаті за земельні ділянки та екологічного податку. Відкладено податкову амністію капіталів через одноразове добровільне декларування. Не встановлено й особистої фінансової відповідальності працівників податкових та митних органів за їхні незаконні дії або бездіяльність, що призвели до втрат у суб’єктів підприємницької діяльності.
Не поспішають коаліціанти і з ініціюванням укладення угод про уникнення подвійного оподаткування, в тому числі з державами, внесеними до переліку офшорних зон. Не потурбувались і про те, аби люди платили податки зі своїх доходів виключно за місцем своєї діяльності, і про те, щоб кількість працівників Державної фіскальної служби суттєво зменшилась.
На жаль, не запроваджено обіцяні гарантії вчасного відшкодування ПДВ та відповідальність податкового органу за недотримання термінів відшкодування. Не ухвалено закони, які б сприяли деофшоризації економіки України.


НОВА МОДЕЛЬ
Нині Мінфін готує нову модель податкової реформи. У відомстві кажуть, що провели багато дискусій з експертами та громадськими організаціями. Головна ідея — спростити податкову систему, зробити її справедливою, аби всі платники податків були рівними перед законом. Усі про це мріють, та у кожного своє розуміння справедливості.
Уряд пропонує запровадити єдину базову ставку в ключових податках — ПДВ, єдиному соціальному внеску, податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток — 20%. Завдяки цьому будуть установлені рівні правила сплати податків.
В уряді обіцяють поступово скорочувати витрати держбюджету і податкові ставки, але не зменшуватимуть соціальних стандартів, навпаки, підвищуватимуть їх. Це прямо пов’язано з податковою системою, збільшенням надходжень до держбюджету. В уряді розуміють, що зараз дуже велике податкове навантаження на фонд заробітної плати. Тож Кабмін пропонує з 2018 року встановити єдиний податок на заробітну плату у 20%.
На перехідному етапі пропонується зменшити єдиний соціальний внесок з 41% до 20%, а також скасувати податок на зарплату у 3,6%, який платить працівник. До того ж мінімальна зарплата не буде оподатковуватись. Якщо людині нарахували зарплату 4 тис. грн, то після запровадження податкових змін на руки вона отримає додатково 200 грн, а підприємство заплатить менше до бюджету 680 грн. Такі новації дадуть додаткові доходи працівникам і додаткові фінансові ресурси для розвитку підприємств.
Іншу філософію матиме й податок на прибуток підприємств, запевняють урядовці. Підприємства, які свій прибуток хочуть інвестувати в модернізацію виробництва, нові технології й обладнання, отримають право спрямовувати частину податку на придбання нових технологій, устаткування, створення робочих місць.
Уряд має намір залишити спрощену систему оподаткування, бо розуміє, що вона є основою для розвитку малого і середнього бізнесу. Однак обіцяє покласти край зловживанням спрощеною системою великим бізнесом.
Є плани своєчасно, прозоро, швидко відшкодовувати ПДВ, причому без корупції і свавілля з боку податкових інспекторів. Нині 60 тис. податківців перевіряють 3 млн суб’єктів підприємницької діяльності. При цьому лише 1,5 тис. підприємств наповнюють держбюджет на 80%, тож в уряді обіцяють суттєво скоротити Державну фіскальну службу.
Вона має перетворитись із контролюючого, карального органу на сервісний центр, в якому надаватимуть допомогу платникам податків, які хочуть чесно і прозоро сплачувати податки до держскарбниці. Податкову міліцію ліквідують і створять Державну службу фінансових розслідувань, яка виявлятиме нечесних платників податків.
У Кабміні знають, що митниця залишається корумпованою, адже кожна область самостійно визначає, на яких умовах розмитнюються товари. Тому Державна фіскальна служба запровадить єдиний стандарт розмитнення товарів по всій Україні.
З вересня запроваджується публічне звітування Державного казначейства про витрати з бюджету, а з наступного року діятиме проект «Відкритий бюджет» і кожний українець зможе отримати інформацію про те, хто і скільки заплатив податків і куди пішли гроші з державного і місцевих бюджетів.


ЗАУВАЖЕННЯ
Громадські активісти вважають, що податкова реформа від Мінфіну не полегшить ведення бізнесу в Україні. За чинним законом з 1 січня 2016 року єдиний соціальний внесок слід застосовувати з коефіцієнтом 0,6. Тож його ставка становитиме 22%, її зменшення в ході реформи до 20% є незначним.
Бізнес незадоволений запровадженням системи спецрахунків ПДВ. У наступному році Мінфін не передбачив додаткових надходжень до держбюджету у 60 млрд грн від таких новацій, хоча постійно запевняв, що це — єдиний ефективний інструмент боротьби з «податковими ямами», бо кожного місяця через них втрачається 7 млрд грн. Отже, Мінфіну варто врахувати ефективну дію інструменту спецрахунків і зменшити податкове навантаження на підприємства, аби економіка зростала.
Зараз обігові кошти підприємств заморожені на спецрахунках ПДВ. Держава і бізнес їх не використовують, гроші не працюють на економіку країни. «Податкові ями» не зникли, навпаки, стали ще популярнішими серед платників податків. Єдина радикальна пропозиція Мінфіну, на думку підприємців, — зменшення рентних платежів з 55% до 20%.
У свою чергу, аграрії стривожені намірами Мінфіну ліквідувати більшість податкових пільг і натомість підтримати дрібних сільгоспвиробників через систему дотацій. Причина такого рішення у тому, що пільги, надані державою через пільгове оподаткування, йдуть не фермерам, а великим підприємствам, які здатні платити податки до держбюджету за загальною системою, кажуть урядовці.
Торік держскарбниця через пільгове оподаткування недоотримала 18 млрд грн. Оскільки агросектор є конкурентоспроможним, то в Мінфіні вважають, що до нього слід застосувати ефективне оподаткування. Аграрії ж нагадують, що спецрежим ПДВ згідно з чинним законодавством має діяти до 1 січня 2018 року.
Нині вітчизняні сільгоспвиробники не отримують ніяких дотацій, хоча приносять валюту до бюджету. До того ж зараз ПДВ виробникам зернових культур не відшкодовується. Скасування податкових пільг зашкодить розвитку сільгоспвиробництва, вважають експерти. В Мінагрополітики неодноразово заявляли, що їхні компромісні пропозиції залишилися без уваги Мінфіну.
У Мінагрополітики підкреслюють, що у більш розвинутих державах агросектор отримує суттєві дотації: Євросоюз на підтримку сільгоспвиробників спрямовує 50 млрд євро. У нинішніх умовах, коли агросектор є базовим в економіці і дає держбюджету 37% валютних надходжень, скасування податкових преференцій може призвести до їх зменшення.
Україна — єдина держава, в якій при експорті зернових не повертається ПДВ. Крім того, вже багато років українські аграрії є соціальними донорами. Різниця між тим, що держава відбирає у фермерів і повертає їм у вигляді так званих пільг, становить 30 млрд на користь держави, підрахували експерти. В селах люди живуть у жалюгідних умовах — лише 9% населення має централізовану систему водопостачання.
Необхідно удосконалювати систему оподаткування, але не так, як пропонує Кабмін, вважають аграрії. Урядові рішення треба узгоджувати з профільними асоціаціями сільгоспвиробників, адже скасування пільг може болісно вдарити по агрогалузі і знадобиться багато років, аби відродити, приміром, тваринництво.
В Асоціації фермерів та приватних землевласників задоволені тим, що уряд планує підтримати дрібних товаровиробників дотаціями, але переконані, що треба зберегти пільгову систему оподаткування ПДВ і фіксований сільгоспподаток.
У Мінфіні зауважують, що єдина галузь, яка має пільги з ПДВ, — сільськогосподарська. Але в умовах сьогодення всі галузі народного господарства перебувають в однаково важких умовах фінансової кризи. Мінфін враховує позиції всіх галузей економіки і прагне встановити справедливість, тож спеціальний режим оподаткування в діяльності сільського господарства буде скасовано з 2016 року.
Сільськогосподарська галузь буде переведена на загальний режим оподаткування з правом отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Малі фермерські господарства, які мають річний обіг 2 млн грн, Мінфін обіцяє підтримати, залишивши для них пільги, а от агрохолдинги переведуть на загальну систему оподаткування.
За шість років надання підтримки у вигляді спецрежиму ПДВ аграрна галузь отримала додатково майже 76 млрд грн, але збільшення кількості пільг, які надають сільгоспвиробникам, не відповідають зростанню обсягів сільгосппродукції у ВВП. Відповідно до положень Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з МВФ, передбачається з 1 січня 2016 року поширення дії загального режиму оподаткування ПДВ на весь сільськогосподарський сектор.
Відмова від надання сільськогосподарських пільг також передбачена Угодою про сільське господарство між СОТ та Україною. В Угоді наголошується, що фінансову підтримку сільського господарства треба надавати шляхом цільового фінансування з держбюджету.
У Мінагрополітики негативно оцінюють скасування спецрежиму ПДВ. Згідно з розрахунками відомства майже 10% прибутків аграрії отримують саме від таких преференцій. У разі їх скасування постраждають галузі, які забезпечують найбільшу зайнятість.
Україна дуже залежить від зовнішнього фінансування, але рішення, які приймають разом із фінансовими донорами, повинні враховувати інтереси української економіки. Це — принципова позиція Мінагрополітики.
У відомстві розробили нову редакцію Закону «Про державну підтримку сільського господарства». Майже третина законопроекту стосується підтримки дрібних сімейних ферм і домогосподарств. Його логіка в тому, аби побудувати європейську модель ринку сімейних ферм в Україні. В Європі діють виплатні агентства зі спрощеною системою адміністрування і контролю. З їх допомогою людям, які живуть і працюють у сільській місцевості, надають державну підтримку.
Законопроект пройшов перше читання у Верховній Раді. Його розробники розраховують, що на новій законодавчій базі у наступному році вдасться реалізувати два пілотних проекти у регіонах.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».