Раніше деякі економісти закликали не боятися дефолту, адже всі гроші, отримувані від МВФ, йшли на погашення боргів. А якщо ми оголошуємо повноцінний дефолт, то відрікаємося від боргів, і проблема відпадає сама собою. Та коли уряд із Нацбанком швидко розполовинили перші 5 млрд дол., отриманих від МВФ за новою кредитною програмою, і Кабмін спрямував солідну суму на погашення дефіциту бюджету, то дефолтний оптимізм почав згасати.
Виявилося, що ми «проїдаємо» кредитні гроші. І якщо їх перестануть виділяти, то «їсти» буде нічого. Доведеться знову скорочувати держбюджет, запускати друкарський верстат, що може призвести до гіперінфляції. А можливо, знову підвищувати податки, що неодмінно викличе незадоволення народу.
Урядовці переконують, що угода з кредиторами — це найкращий результат за наявної економічної ситуації, бо дає можливість Україні далі формувати подушку економічної стійкості і залучати нові інвестиції. Таких умов боргової реструктуризації не отримувала жодна держава, яка не оголошувала дефолту, починаючи з 2000 року. Весь цивілізований світ підтримує реструктуризацію українського боргу, в тому числі МВФ, США, керівники ЄС, міністри держав «великої сімки».
Переговори про реструктуризацію боргів були складними і тривали майже півроку, кожен їх день коштував українцям 15–20 млн дол. А новин від їх учасників надходило мало. Це нормально, кажуть експерти, оскільки за цим стоять великі гроші. Якщо на ринку з’явиться інформація, що переговорний процес іде успішно, то вартість цінних паперів почне зростати. Коли перемовини заходять у глухий кут, ціни на фондовому ринку падають, і на цьому теж його учасники можуть заробити. Тож, як правило, сторони переговорного процесу домовляються, що до його завершення вони не надаватимуть інформації про хід переговорів.

Ба­ба-яга про­ти
З усього Комітету кредиторів на запропоновані умови не пристала лише Росія. Глава уряду Арсеній Яценюк офіційно заявив, що за жодних обставин РФ не отримає кращих умов, ніж інші кредитори, адже Янукович в обмін на непідписання Угоди про асоціацію з ЄС фактично отримав політичний хабар від Росії у розмірі 3 млрд дол.
Експерти нагадують, що Росія постійно наголошує, що є не приватним, а державним кредитором. Виникає цікава ситуація — ближче до грудня 2015-го, коли настане час боргових переговорів із РФ, наш уряд вимагатиме, аби Білокам’яна пішла на реструктуризацію заборгованості. Якщо північна сусідка відмовлятиметься і погрожуватиме судом, для неї виникає суттєвий ризик, коли наголошуватиме на державному статусі своєї позики.
Тоді Україна може виступити із зустрічним позовом до Росії як до держави, яка завдала нам збитки анексією Криму, агресією на Донбасі. Україна не повинна платити агресору, вона має претензії до нього у 50 млрд дол. Судовий процес може затягнутися на багато років із невідомими наслідками для Росії.
До того ж сам факт прийняття судом української заяви щодо вимог до Росії буде достатнім, аби не платити за боргами. А в перспективі можна буде зробити взаємозалік, кажуть експерти, відмінусувати від 50 млрд дол. 3 млрд. Таку тактику економісти вважають прагматичною. Якщо Росія піде на судовий процес, то потім не зможе відмовитися від нього.
Експерти прогнозують, що перед датою погашення українського боргу РФ продасть його приватній структурі. Якщо борг буде приватним, він потрапляє в орбіту нинішніх домовленостей з Комітетом кредиторів, а в них обумовлено, що будь-якому іншому кредитору не може бути запропоновано кращих умов.

Мі­ну­си
Аналітики кажуть, що борговий компроміс із міжнародними кредиторами важливий для нашої держави — домовленості про реструктуризацію боргу справді рятують Україну від дефолту. Але кредитні канікули на чотири роки надто короткі. А після їх закінчення зовнішній комерційний кредит для України дорожчає, тому що процентна ставка за обслуговування боргу з нинішніх 7,2% піднімається до 7,75%. Це суттєва сума, яку доведеться заплатити кредиторам.
Загальне очікування на ринку полягає в тому, що Україна має спробувати зменшити відсоткову ставку до мінімум 5% на рік. До того ж в угоді з кредиторами передбачено, що за умови понад 3% економічного зростання в Україні процентна ставка за обслуговування боргу збільшиться. Очільниця Мінфіну Н. Яресько заявляє, що наявний переговорний результат — це максимум, який Україна змогла витиснути із ситуації.

Стан­дар­ти
Уряд вирішив спрямувати гроші, зекономлені в результаті реструктуризації боргу, на підвищення соцстандартів. Мовляв, люди мусять відчути, що списання боргів стосується кожної української родини. Чинний закон, яким торік були внесені зміни до бюджету-2015, передбачав, що з 1 грудня цього року мінімальна зарплата і прожитковий мінімум зростуть на 13,1%. На це потрібні чималі кошти, уряду вдалось їх віднайти.
Лише в серпні за рахунок детінізації економіки і боротьби з корупцією фіскальна служба зібрала майже 2 млрд грн. Плюс до того податок на додану вартість, який раніше розкрадався корупціонерами, зараз потрапляє до держскарбниці. Соцстандарти зростуть із першого вересня для 12 млн українців, зокрема для 3 млн працівників бюджетної сфери.
Вчителі без категорії отримають додатково 470 грн, педагоги вищої категорії — 605 грн, сімейні лікарі — 453 грн, медсестри — 304 грн, працівники соціальної сфери — 304 грн, бібліотекарі — 348. Студенти, яких нині півтора мільйона, також матимуть підвищені стипендії: студентам вишів першої і другої категорії додадуть 112 грн, а тим, що навчаються у закладах третьої та четвертої категорії, — 95 грн.
Одинокі матері після підвищення соцстандартів загалом будуть отримувати від 350 до 727 грн. Пенсії підвищаться у 7,5 млн пенсіонерів, які потребують найбільшої допомоги від держави, мінімальна пенсія становитиме 1074 грн. У людей з особливими потребами статки зростуть від 100 до 200 грн. Мінімальна зарплата повагомішає з 1218 до 1378 грн, причому не лише у бюджетній сфері, а й на підприємствах усіх форм власності.
Глава уряду доручив Міністерству соцполітики разом із керівниками облдержадміністрацій та правоохоронними органами скликати комісію з погашення заборгованості із зарплати і зробити все для того, аби люди, які працюють, отримували зароблене в повному обсязі. Керівники підприємств, які не виплачують зарплати своїм працівникам, повинні понести адміністративну і кримінальну відповідальність.
Уряд розраховує на те, що профспілки стануть на бік трудівників і допоможуть стягнути заборговане й підтримають позицію уряду щодо збільшення мінімальної зарплати, соцстандартів і пенсій.

За­ува­жен­ня
Експерти наголошують, що підвищувати соцстандарти уряд вирішив за два місяці до місцевих виборів. Так робили всі його попередники. Елементарні економічні розрахунки свідчать, що підвищити соцстандарти можна було набагато раніше і не на 12–13%, а на 35%. Адже навіть за офіційною статистикою, інфляція в країні сягнула 50%, і завдяки інфляційному ефекту доходи держбюджету зросли на 35%.
Кредитори пробачили Україні із 19 з лишком млрд дол. майже 4 млрд, це за нинішнім курсом близько 75 млрд грн. Тож чому лише 10 млрд грн уряд спрямував на підвищення соцвиплат, якщо за останні два роки в країні не зростали пенсії, зарплати, соцдопомога? В уряді розуміють, що підвищення соцстандартів не таке велике, як хотілось би, і планують їх зростання у наступному році.
Так, економічне падіння пригальмувалось, та, на жаль, левову частку грошей держава витрачає на боротьбу з агресором. В Мінфіні кажуть, що новий бюджет буде сформовано на старій податковій базі. В той же час будуть змінюватися податки, спрощуватиметься їх адміністрування, воно буде прозорим, ПДВ відшкодовуватиметься в автоматичному режимі й корупційних схем поменшає. Тож у держбюджеті залишатиметься більше грошей для поліпшення добробуту наших громадян.
Урядовці й експерти сподіваються, що нинішнє підвищення соцстандартів не запустить інфляційного механізму, який ударить по кишені українців. Економісти кажуть, що інфляція в нашій країні вже досягла свого піку. До того ж її причина не в зростанні доходів людей (вони не зростали вже два роки), а в девальвації нацвалюти.
Підвищення статків населення активізує внутрішній ринок, збільшить внутрішнє споживання і допоможе економіці вийти з рецесії: бідні люди не відкладають грошей, а повертають їх в економіку через ринок.

Но­ві бор­ги
Буквально за кілька годин по тому, як уряд урочисто оголосив про списання частини зовнішніх боргів, Україна бере новий кредит від Світового банку — 500 млн дол. Але урядовці переконують, що новий кредит пільговий, а не кабальний, на які погоджувалися попередники, — під 1,2% річних. Урядовці розраховують, що уже наступного року економіка почне зростати. Наразі обійтися без зовнішніх позик країна не може.
Фінансування за новою позикою, яку називають Другою багатосекторною позикою на підтримку політики розвитку, підтримує реалізацію кількох пріоритетних структурних і макроекономічних реформ. Вони покликані поліпшити врядування в держсекторі, середовище для ведення бізнесу, реформування енергетичної галузі та надання соціальної допомоги в Україні.
Позика на підтримку політики розвитку — це пряма бюджетна підтримка, що надається уряду України для сприяння реалізації його програми реформ. Вже у вересні 500 млн дол. від Світового банку мають надійти до бюджету України. Завдяки цьому відбудеться прискорення реформ, для реалізації яких було ухвалено 16 законів, три постанови уряду щодо реформування газового сектора. Залучені кошти допоможуть створити передумови для економічної стабільності, кажуть у Мінекономіки.
Як заявив директор Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Чімяо Фан, пакет реформ, що підтримуються в рамках цієї позики, допоможе розв’язати глибоко вкорінені структурні проблеми, що сприяли виникненню поточної кризи в економіці України. Світовий банк допомагатиме Україні в реалізації пакета термінових заходів, необхідних для стабілізації економіки, надання якісних послуг населенню та повернення країни на шлях сталого зростання.
Ця позика є частиною широкого пакета фінансової підтримки Групи Світового банку, що передбачає надання Україні 2 млрд дол. упродовж 2015 року. Першу багатосекторну позику на підтримку політики розвитку в розмірі 750 млн дол. було надано ще в травні 2014 року.
Світовий банк є основним партнером України в галузі розвитку: з урахуванням цієї нової позики поточний кредитний портфель проектів Банку перевищуватиме 5 млрд дол. Свої інвестиції в Україні Світовий банк спрямовує на підвищення базових державних послуг, які надають усім українцям. Це — водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання, реконструкція доріг, модернізація систем соціальної підтримки та охорони здоров’я населення.
З моменту приєднання України до Світового банку у 1992 році сукупний розмір зобов’язань Банку в країні перевищив 9 млрд дол. для 45 проектів і програм.
Елла НОВАК