Приміром, маються на увазі 23 основні програми в базових галузях економіки, насамперед в авіа-, судно- та вагонобудуванні, атомній енергетиці, космічній, транспортній галузі.
Їх загальний обсяг — понад 56 млрд дол. Завдяки цьому найближчими роками буде створено сотні тисяч робочих місць, будуть гарантовані надходження до бюджетів усіх рівнів, фінансова база для розвитку нашого ринку, запевняє М. Азаров. Чиновники повинні подбати про залучення інвестицій до українських підприємств.
Експерти ж нагадують, що торік уряд ухвалив програму, яка передбачала майже 400 мрд грн інвестнадходжень. Але повністю її так і не виконано. Тепер більшості міністерств необхідно розробити чіткі плани щодо конкретних підприємств. А надалі, сподівається М. Азаров, ці документи стануть корисними і в переговорах з ЄС, бо покажуть економічну привабливість України.
Завдання полягає в тому, щоб створити збалансовану систему проектів розвитку держави з повноцінним використанням переваг зони вільної торгівлі з країнами СНД, промислової кооперації з РФ, взаємодії з країнами ЄС. І це для того, аби скоординувати роботу в конкретних галузях економіки. 
Суттєві можливості для розвитку вітчизняної промисловості дають знижені ціни на російський газ, кажуть в уряді. Нині Україна думає над тим, щоб імпортувати блакитне паливо лише з Росії і призупинити імпорт газу в реверсному режимі з Європи, оскільки ціна російського газу значно вигідніша.
«Нафтогаз» і «Газпром» уже підписали додаткову угоду щодо встановлення ціни на газ у першому кварталі — 268,5 дол. за тисячу кубів. Україна може відмовитися від закупівлі реверсного газу з Європи тимчасово, впевнені експерти. Якщо цьогоріч приватні трейдери зможуть купувати газ в Європі за нижчими цінами, ніж в Україні, то реверс відновиться. Втім, його обсяги будуть обмежені 2–3 млрд кубів.

Між Сходом і Заходом
Не знімає уряд із порядку денного і нові переговори з ЄС щодо умов укладання Угоди про асоціацію і створення ЗВТ. Але, за словами М. Азарова, перед початком переговорів Кабмін проведе ґрунтовний аналіз наслідків такого кроку для економіки країни (попередній секторальний аналіз уже є). 
Нам не потрібні припущення. З нашими партнерами ми повинні говорити мовою фактів, цифр, неспростованих аргументів. Оскільки на терезах саме існування України, яка має розвивати власну сучасну економіку, а не економіку інших країн. На думку деяких експертів, Україна може підписати Угоду про асоціацію з ЄС у березні 2014 р.
Відносини з Росією М. Азаров назвав питанням номер один для національної економіки. Падіння експорту до цієї країни на чверть загрожувало закриттям українських підприємств, масовими звільненнями працівників, скороченням доходів до бюджету, зниженням соцстандартів. Ситуація, що склалася, не відповідала інтересам двох держав. На зустрічі президентів було погоджено комплекс заходів щодо її розблокування.
Тож нинішній рік, на переконання прем’єра, буде кращим для людей і країни, стане роком стабільних цін, стійкого валютного курсу, поступального підвищення зарплат і пенсій. Мінімальна зарплата перевищуватиме рівень 2009 р. майже вдвічі. Приміром, зарплата дільничного лікаря-терапевта зросте на 600 грн. 
Передбачається поступове збільшення прожиткового мінімуму та скорочення на 1% податку на прибуток, аби підприємства мали більше коштів для модернізації. М. Азаров запевняє, що уряд робитиме все, щоб соціальні зобов’язання держави виконувалися чітко за графіком.
Експерти нагадують, що торік список урядових обіцянок не підкріпили справами. Асоціації з ЄС не сталося. Україна замість того, щоб зробити ще один серйозний крок уперед у напрямку Європи, залишилася на місці. Хоч дехто з більш песимістично налаштованих експертів вважає, що Україна зробила крок назад, десь так у рік 2010-й. Цьогоріч, на погляд переважної більшості фахівців, там же і перебуватиме.
Принаймні 45 українських експертів, вибраних соціологами, засвідчили, що Україна найближчим часом визначиться зі своїм інтеграційним вектором. Тільки 2% експертів-оптимістів переконані, що 2015-го підпишуть Угоду про асоціацію з ЄС. Натомість жоден не вважає можливим повноцінний вступ України до Митного союзу. При цьому і 2014-го євроінтеграція формально буде пріоритетом. Однак фактично ніякого розвитку відносин з ЄС не станеться.
Україна буде лавірувати між двома союзами, формально дотримуючись курсу євроінтеграції. Уряд шукатиме можливостей часткового вступу до МС, декларуючи курс на Європу. В 2014 рік Україна вступила з безліччю невирішених проблем, кажуть аналітики. 
Вітаючи український народ із Новим роком, В. Янукович зазначив, що держава продовжує працювати над Угодою про асоціацію з ЄС, відновила дружні відносини з Росією, а також здійснила справжній прорив у відносинах із Китаєм. 

Істотні проблеми
Утім, на всіх основних напрямках, перелічених В. Януковичем, експерти побачили істотні проблеми. Для Європи найбільш легким засобом реагування на те, що Україна не підписала Угоди про асоціацію, могло б бути застосування деяких санкцій. Проте така позиція з боку Брюсселя виглядала б дріб’язковою помстою за те, що українське керівництво на останньому етапі все ж таки зважило реальні можливості та обставини своєї участі у процесах європейських інтересів і зажадало перегляду певних умов. При цьому далеко не всі в Європі схильні до таких спрощених форм реагування.
Міністр закордонних справ Польщі В. Сікорський погодився з тим, що ЄС припустився багатьох помилок щодо України. В Євросоюзі переоцінили привабливість своїх пропозицій в плані асоціації. Крім того, недооцінили ті великі кошти, які Росія готова вкладати в Україну для того, щоб Україна зміцнювала з нею відносини. Звичайно, Росії теж не притаманний надмірний альтруїзм.
Серед європейських політиків є багато критиків тих угод і домовленостей, які були досягнуті між Україною та Росією 17 грудня. Однак критикуючи їхні положення, не можна оминути те, що РФ значно зменшила ціну на газ для України, що дає можливість відновити конкурентоздатність української економіки, а також надала кредит у 15 млрд дол.
Євросоюз повинен не тільки на словах, але й на ділі переглянути своє ставлення до України. Без сумніву, російські умови надання допомоги Україні обтяжені певними гарантіями. Наприклад, якщо зміниться влада і буде налаштована суттєво переглянути зовнішньополітичний курс України, деякі з російських пільг у цінах на газ та кредитах можуть бути скасовані. Таким чином, Росія вкладає в домовленості з Україною свої гарантії незмінності зовнішньоекономічного курсу.
Водночас експерти не відкидають можливостей тристоронньої угоди і переговорів на рівні Україна — Росія — ЄС, які могли б сприяти серйозному поліпшенню стану безпеки в Європі, політичній ситуації та економічних зв’язків, в яких Україна вкрай зацікавлена.

Новорічні подарунки
Уряд, аби не запізнитись із новорічними подарунками, зібрався 31 грудня на позачергове засідання та ухвалив постанову про зниження ціни на газ для бюджетних організацій і промислових підприємств. Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики, зі своїм рішенням теж не забарилась. І хоча за кілька днів до цього зниження вартості опалення планувалося лише з 1 лютого в середньому на 25% і тільки для закладів бюджетної сфери, наміри були швидко скориговані.
І якраз напередодні нового року було повідомлено, що у зв’язку зі зниженням цін на газ, який імпортується з Росії, з 1 січня ціни на паливо для держорганізацій будуть зменшені до 2448 грн за тисячу кубів без урахування ПДВ (-29%). А для промпідприємств на перший квартал — до 3113 грн (-10%). 
При цьому угода про зниження газових цін у першому кварталі до 268,5 дол. «Нафтогаз» і «Газпром» підписана до 5 січня. Бо саме цього дня Міжнародне цінове агентство надає інформацію щодо вартості нафти і нафтопродуктів, яка необхідна для визначення ціни газу за відповідною формулою.
До 10 січня Росія затверджує коефіцієнт зниження ціни, і ціна у 268,5 дол. за тисячу кубів стає реальністю. Правда, як тепер не забувають уточнювати експерти, реальністю тільки на перший квартал. А далі знову оцінка, узгодження, затвердження. А якщо щось піде не так, то буде повернення до попереднього ціноутворення та ціни. Саме тому промпідприємства своє зменшення ціни отримали лише на три місяці.
Варіантів «щось не так» експерти називають кілька. Від повернення України на шлях євроінтеграції до незгоди української сторони у менш глобальних вимірах, але узгоджених раніше з Росією. Разом із тим попри здешевлення російсього газу знижувати тарифи, залежні від цього виду палива в житлово-комунальному секторі, недоцільно, переконані експерти, адже тарифи для побутових споживачів і так занижені.
Українці платять 84 дол. за тисячу кубів газу. Нижче цього опускати ціни неможливо — навіть росіяни віддають за газ 113 дол. Натомість, кажуть спеціалісти, знижки на російський газ дозволять зменшити тарифи для підприємств впродовж року з 3113 грн до 2,5 тис.

Плата за поступки
Ціни на газ протримаються стільки, скільки діятиме нинішня влада, кажуть експерти. Це не економічні, а політичні поступки, і за них треба буде чимось платити. Не буває так, що за слабкості влади Росія альтруїстично знижує ціну на газ, який є найсильнішим аргументом у відносинах з Україною, і нічого за це не отримує. 
Скоріше за все, найближчим часом посилиться вплив Росії через «Газпром» на діяльність нашої ГТС, формування тарифів, прокачування природного газу, на металургійні підприємства.
Можливо, буде оренда вітчизняної ГТС, як домовлялися раніше російські й українські можновладці. Або консорціум на трьох: Україна — Росія — Німеччина чи спільне підприємство з РФ. Але суть у тому, що істотно підвищиться вплив «Газпрому» на діяльність нашої ГТС. А це погано для стратегічних інтересів України. «Газпром» через афільовані структури заходитиме на наш ринок, напряму постачатиме українським підприємствам енергоносії.
Затримки з постачанням природного газу негативно впливатимуть на власність вітчизняних підприємств. Можливе їх підпорядкування російському бізнесу, якщо будуть кризові явища в оплаті за газ. Є надія, що закрита енергетична політика протримається недовго. Нещодавні газові угоди є тільки додатком до угоди 2009 р., щоквартально ціни будуть регулюватися. Тож фактично попередня ціна не змінилася. Не вдалося переінакшити формулу формування вартості газу, відв’язати її від нафтової корзини і газолю, який не використовується в Україні.
Можна було б у контрактах змінити базову ставку, затвердити можливості зменшення обсягів закупівлі газу, постачання палива на євроринок, якщо Україна закупила більші обсяги. Але цього не сталося. Обмежилися невеликим додатком із кількох пунктів до газової угоди, які підрізали ціну до 268,5 дол., прив’язавши до спецкоефіцієнта, що постійно змінюватиметься. 
Тож видно, що це — політична ціна, невеличка тактична поступка у ціні на газ зі здачею стратегічної енергетики, економічних і цивілізаційних інтересів держави на мільйони доларів, відмова від євроінтеграційних процесів. Щоб там не говорила влада, вплив російського капіталу на нашу економіку і політику посилиться.

Харківські угоди № 2?
Бюджет Росії тріщить по швах, а вона дає Україні знижку на газ. Росія дорого купила Україну, бо пожертвувала економічними вигодами у газовому питанні заради політичних пріоритетів в Україні. Такі головні тези російських критиків. Заспокоює лише те, що більшість покупців російського газу платять майже стільки, як ми нині чи навіть менше.
Багато росіян обурені тим, що українці після інформації про здешевлення сусідського газу зажадали зменшення газових тарифів для домогосподарств. У той час як у Росії ціни на енергоносії постійно зростають. Усі російські аналітики незалежно від ставлення до політики Кремля вважають «Газпром» настільки потужним економічним та політичним чинником, що питання втрат і заробітків холдингу називають питанням нацполітики.
У «Газпромі» ситуацію не коментують. Але, за деякими даними, монополіст заздалегідь був готовий до знижок для України. Відомо, що зниження цін може бути компенсовано збільшенням обсягів газових продаж Україні. Якщо наша країна продовжуватиме політику зниження закупівлі російського палива, збитки «Газпрому» становитимуть щороку 3,5 млрд дол. Це не є критичним.
Російська держава пообіцяла на таку ж дещицю знизити компанії податковий тягар. Платою за знижку може стати українська ГТС, яка коштує на порядок більше. Дещо у новому порядку газообміну для Росії є цілком прийнятним. Зокрема, формула обчислення кінцевої ціни, оскільки вартість нафти і газолю, які тепер включені до формули обчислення вартості блакитного палива, теж зростає. Московські домовленості — це щось схоже на друге видання Харківських угод. А Брюсселю росіяни радять не нервувати.

Олена КОСЕНКО