Лише за липень ми стягнули до державного бюджету 893 мільйони гривень. Це рекордний показник для Львівської митниці за весь період її існування. Фактично нам вдалося перевиконати план на 120,7 %. Вважаємо, що такі показники були досягнуті завдяки комплексу заходів, які митниця спільно з іншими правоохоронними органами проводила в напрямі протидії незаконному переміщенню товарів на митну територію України та максимальному діалогу з бізнесом.
У Львівській області розташовані три автомобільних пункти пропуску, які межують з територією Республіки Польща: Краковець-Корчова, Шегиня-Медика, Рава-Руська-Гребене. Там потрібно організувати роботу із суміжною службою для проведення контрольних функцій. Ми з прикордонною службою організували зустрічі з відповідними органами Республіки Польща.
Досягли окремих згод із приводу того, як мають бути організовані спільні пункти пропуску з Польщею. При виїзді з України наші працівники перебуватимуть на польській території пункту пропуску і там здійснюватимуть контрольні функції й навпаки. На сьогодні існують окремі інфраструктурні проблеми. Потрібно відповідно переобладнати ті приміщення, що є, бо вони будувалися не з цією метою.
— Пане Володимире, скажіть, як багато українців виїжджає за кордон?
Володимир Плешко: З року в рік спостерігаться збільшення пасажиро-транспортних потоків на основних каналах міжнародного сполучення. Так, у першому півріччі минулого року оформлено 5 804 977 осіб і 2 075 650 транспортних засобів, за аналогічний період цього року пропускні показники становлять 6 751 526 осіб та 2 290 241 транспортний засіб. Отже, відбулося зростання на 16% та 10% відповідно.
При цьому, в пунктах пропуску Краковець оформлено 1 540 895 осіб та 719 835 транспортних засобів (31% від загальної кількості), в пункті пропуску Шегині — 2 285 419 осіб та 546 984 транспортних засобів (24%), у пункті пропуску Рава-Руська — 1 421 717 осіб та 567 295 транспортних засобів (25%). Наведена динаміка зростання транспортних потоків безпосередньо впливає на кількість транспортних засобів, які перебувають перед пунктами пропуску, на час очікування ними для проходження прикордонно-митних процедур, та як наслідок — численні невдоволення громадян і скарги на дискомфорт та незручності.
Меморандумом між Україною та Республікою Польща про запровадження Системи попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-польському кордоні визначено оптимальну кількість транспортних засобів, що приймаються протягом однієї зміни.
Зокрема, визначено, що протягом 12 годин у пункті пропуску Краковець-Корчова оптимальним є пропуск 800 легкових автомобілів (1600 на добу). Проте фактичні середньодобові показники в цьому пункті пропуску становлять близько 4400 одиниць, що більш ніж удвічі перевищує встановлені норми. Пріоритетом для Прикордонної варти Республіки Польща під час оформлення осіб та транспортних засобів при в’їзді до Польщі є безпекова складова, а не кількість оформленого автотранспорту. Щодо напрямку виїзду з Польщі — ситуація протилежна.
— Чи зросли масштаби вивозу та ввозу контрабанди з Європи в Україну і навпаки?
Володимир Плешко: Були вилучені психотропні пігулки у великій кількості. Вони ввозилися на територію України. У межах Львівського регіону проблема контрабанди на зеленому кордоні не актуальна завдяки тісній взаємодії з польськими колегами. Наш регіон традиційно не був пов’язаний з контрабандою. Тема контрабанди більш актуальна для Закарпаття.
— З якими проблемами вам доводиться стикатися?
Володимир Плешко: Головною проблемою для нас є використання літальних апаратів. Ми порушили це питання, і тому нещодавно за нашою ініціативою було створено міжвідомчу комісію. До її складу увійшли працівники Служби безпеки, МВС, протиповітряної оборони. Маломірний літальний апарат може літати на відстані 30–60 кілометрів. Ми не можемо взяти під контроль таку велику ділянку. Виходить так, що ми літаки фіксуємо лише на кордоні.
Нещодавно, приміром, польські колеги затримали партію цигарок, вивантажили все, а злочинці не встигли їх забрати. Цигарки знайшли польські прикордонники. На жаль, ми не маємо права застосовувати зброю проти малих літальних апаратів. Словацькі колеги розповіли, що кілька днів тому вночі малий літальний апарат залетів на територію Словаччини і пролетів углиб країни на 6 км. Ми зі словацькими прикордонниками говорили про те, щоб вони застосували гелікоптер і примусили літальний апарат сісти. Але в них також є проблема: авіацію застосовувати не мають права, бо це може призвести до загибелі льотчика літального апарата.
— На митниці проводяться заходи, спрямовані на припинення контрабанди та порушення митних правил. Які результати?
Левко Прокіпчук: Лише за липень спільно з нашими колегами з прикордонної служби виявили десять випадків переміщення бурштину загальною вагою 180 кг. Окрім того, в липні завдяки аналітичній роботі посадових осіб було порушено 253 справи про порушення митних правил на загальну суму майже 7 мільйонів гривень. Значна увага приділяється питанню протидії незаконному переміщенню зброї. У липні виявили сім випадків незаконного переміщення зброї через територію України.
— Усім доводилося стикатися з чергами на кордоні. Як цього можна позбутися?
Левко Прокіпчук: Питання черг стоїть на постійному контролі. У шести пунктах пропуску, які є на території України, три найбільші пункти перевантажені. Ідеться про Раву-Руську-Гребене, пункти Краковець-Корчова, Шегиня-Медика. Пропуск такої кількості транспорту перевищує пропускну спроможність пунктів пропуску. Проте існують три пункти — Смільниця, Грушів і Угринів, де спостерігається значне недозавантаження. Наші дії спрямовані на те, щоб людей інформувати про наявність черг на кордоні. Отже, люди самостійно зможуть обирати пункт пропуску.
Наприклад, на Краковці-Корчова виникли черги. Ми погодили з прикордонною службою: коли відбувається накопичення транспортних засобів, працівник прикордонної служби роздає спеціально розроблені повідомлення для водіїв. У повідомленні зазначено очікуваний час перебування в черзі. Пропонується переїхати 30 км і зробити невеликий гак до Грушова, де такої черги немає. Деякі громадяни, розуміючи, скільки їм потрібно буде чекати в черзі, йдуть на те, щоб переїхати до суміжного пункту пропуску, де підремонтували дорогу.
Раніше ми не рекомендували туди їхати, бо були проблеми з дорожнім покриттям, а зараз воно у кращому стані. Окрім того, досягли згоди з операторами автозаправних станцій щодо розміщення інформації про черги на моніторах автозаправних станцій. Водій, який заправляється і хоче перетнути кордон, має можливість оперативно отримати інформацію про черги, які існують на той момент на кордоні, тож може сформувати свій напрямок переміщення.
Володимир Плешко: Черги — це головне питання для тих, хто їде за кордон і повертається назад. Ми ці проблеми бачимо, тому розглядаємо різні варіанти, як їх зменшити. Дійсно, інфраструктура пунктів пропуску не передбачає пропускати таку кількість людей. Водночас ми з колегами збільшили кількість робочих місць на виїзд та в’їзд. Якщо раніше в нас працювало три кабіни на виїзд на пункті пропуску Шегині, Краківці, то зараз працює п’ять, а за потреби — і сім.
Було проведено відповідні заходи. Додатково підготовлено контролерів, які можуть здійснювати перевірку документів. Окрім того, провели низку зустрічей з нашими польськими колегами. Вони теж пішли назустріч. Збільшили кількість прикордонників, митників у пунктах пропуску. Якщо порахувати кількість скарг, які надходять на телефони довіри Державної прикордонної служби в цьому році порівняно з минулим, то їхня кількість зменшилася в півтора раза. Хоча вони все-таки є.
Окрім того, на Шегині задіяли дипломатичну смугу руху для того, щоб оформлювати пасажирські автобуси. Для автобусів існує окрема смуга руху. Цією смугою зараз почали пропускати громадян України, які їдуть з туристичною метою за кордон. Це також має посприяти зменшенню черг на кордоні.
Не слід забувати і про польську сторону. Вони працюють у межах своїх можливостей. У нас прикордонник та митник працює повну зміну і йому не виділяється часу на відпочинок, а у поляків 45 хвилин відпрацював — 15 хвилин перепочинок. Якщо вони відкривають шість кабін для роботи, то одна чи дві постійно не працюють.
Хочемо, щоб люди знали завчасно, де і на який пункт пропуску краще їхати, щоб швидко перетнути кордон. Розраховуємо на те, що буде рівномірне навантаження на п’ять пунктів пропуску, бо зараз навантаження йде на два, максимум на три пункти.
— Митниця на кордоні проводить ще один експеримент. Розкажіть про нього детальніше.
Левко Прокіпчук: Цей експеримент проводиться в пункті пропуску Шегині. Там на окремих смугах руху ми почали працювати з прикордонниками за зразком контролюючих органів Республіки Польща. Працівник прикордонної служби і митної виходять зі службового приміщення до громадянина і збирають паспортні документи. Одразу перевіряють їх.
Водночас посадова особа митниці перевіряє транспортний засіб на наявність або відсутність заборонених до переміщення товарів. Потім із цими документами обоє йдуть в одне приміщення. Вносять відповідну інформацію: працівник митниці — до бази даних митниці, а прикордонник — до бази Державної прикордонної служби. І вже після завершення оформлення працівник прикордонної служби повертає паспортні документи та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідним громадянам.
— Чому ви вирішили експериментувати на окремих смугах руху?
Левко Прокіпчук: Хочемо зрозуміти, чи така послідовність дій пришвидшить виконання контрольних функцій. Є смуги руху, які працюють за старою схемою — коли громадяни виходять до приміщень працівників митниці та прикордонної служби, віддають документи, і є окрема смуга руху, де контроль відбувається за новою схемою. Після певного періоду часу ми проаналізуємо, скільки транспортних засобів і громадян вдалося пропустити за однаковий проміжок часу за старою схемою і за новою.
Нещодавно ми проводили зустріч з польськими колегами, де на пункті пропуску Грушів просили збільшити кількість осіб, які виконують контрольні функції. Очевидно, вони не розраховували, що буде збільшення транспортного потоку, оскільки вважали, що дорожнє покриття в такому жахливому стані, що люди не будуть там часто їздити. Оскільки ми перенаправляємо громадян із пункту пропуску Краківець-Корчова в Грушів, то відповідно там збільшилося навантаження. Зараз досягнуто згоди, і поляки збільшать кількість своїх працівників.
— Чи багато охочих служити в прикордонні?
Володимир Плешко: Ми намагаємося позбутися тих людей, які за своїми моральними і діловими якостями не можуть служити в Прикордонних військах. Охочі є. Їх, може, не так і багато. Під час мобілізації чимало людей було призвано до Збройних Сил. Їм у першу чергу треба укомплектовуватися. Певна частина потрапляла до прикордонної служби. Ми самі доукомплектовуємо людей. Працюємо над тим, щоб їх залишити на контракт. Але проблема укомплектованості існує. Справа в тому, що в нас контрактник отримує від 2800 грн до 3000 грн, а румунські прикордонники — 500 євро. Відчутна різниця.
— Чи відбувалися останнім часом звільнення працівників митниці за корупцію?
Левко Прокіпчук: У липні виявлено випадок на пункті пропуску Шегиня. Затримали працівницю на отриманні хабара в розмірі 3000 грн. Вона була затримана, але не звільнена з роботи. Потім була випущена під ухвалу про заставу. Вона не ходить на роботу і перебуває на лікарняному. Службове розслідування призначене по факту, тож оскільки особа відсутня на роботі, завершити його неможливо. Але хотів би запевнити, що вона не уникне відповідальності.
— Чи проводиться переатестація працівників митниці?
Левко Прокіпчук: Порядок проведення атестації як державних органів, так і посадових осіб митниці регламентований постановою Кабінету Міністрів України. Існує визначений нормативний порядок переатестації. Заміна керівника не є підставою для проведення переатестації. З 25 червня ми проводимо постійну ротацію посадових осіб між митними постами у Львівській області для того, щоб усунути корупційну складову.
Інна БОРИСОВА