Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Грудень 2014 19:08

Магія грузинського кіно

Rate this item
(0 votes)

Не­що­дав­но за­вдя­ки фес­ти­ва­лю гру­зин­сько­го кі­но укра­їн­ці змог­ли озна­йо­ми­ти­ся з но­вим кі­не­ма­то­гра­фіч­ним мис­тец­твом брат­ньої кра­їни. Це вже де­ся­тий кі­но­фес­ти­валь, ор­га­ні­зо­ва­ний за під­трим­ки мі­ніс­терств куль­ту­ри Ук­раї­ни та Гру­зії, Все­ук­ра­їн­сько­го гро­мад­сько­го об’­єд­нан­ня «Ге­ор­гія» і Асо­ці­ації гру­зи­нів в Ук­раї­ні, По­соль­ства Гру­зії.

Цьогоріч його організатори вирішили охопити більше регіонів нашої країни, тож мешканці Києва, Одеси, Херсона, Дніпропетровська, Сум, Полтави змогли побачити найкращі картини, зняті в Грузії, які стали переможцями престижних фестивалів і конкурсів. Окрім того — відреставровані улюблені фільми, популярні й до сьогодні.
Грузинський кінематограф має велику історію, своє пізнаване обличчя, свій почерк у світовому кінематографі. Нині Грузія, як і Україна, переживає нелегкі часи. Двадцять відсотків її території окуповано російськими військами, які відтяли Абхазію та Південну Осетію, за 40 км від Тбілісі розташовані війська загарбників. Але життя триває. Незважаючи на складну економічну ситуацію, Грузія підтримує свій кінематограф завдяки спеціальній програмі та Державному кінематографічному центру.

Торік на розвиток грузинського кіно було виділено 1 млн 100 тис. євро. Звичайно, цього мало, грузинські кінотворці гідні більшого. Але з’явилися нові талановиті кінорежисери, які знімають цікаві, неординарні фільми й домагаються визнання на міжнародних кінофестивалях. Спочатку вони ставили фільми про війну в Абхазії, зараз — більше світлих і добрих картин, де добро обов’язково перемагає зло. За скрутного фінансового стану Грузії вдається брати участь як мінімум у двох міжнародних кінофестивалях.
Фестиваль у Києві відкрила картина Левана Когуашвілі «Побачення наосліп». Вона була завершена торік, прем’єра відбулася на фестивалі у Торонто. Після цього фільм пройшов апробацію на понад сорока кінофестивалях, отримав 17 нагород, останню — у Мінську, і головний приз у Загребі. Картину купили для прокату у Росії, Швейцарії, Польщі, Болгарії та кількох інших країнах.
Це другий повнометражний фільм Левана Когуашвілі. Зараз Леван бере участь у представленні великої ретроспективи грузинського кіно в Америці. Там є три його фільми — документальний «Жінки Грузії», перший повнометражний «Прогульники», який брав участь в українському кінофестивалі «Молодість», та «Побачення наосліп» — дуже глибока і добра картина. Зараз таких мало, здебільшого в кіно переважає агресія і жорстокість.
Леван Когуашвілі — людина порядна, з великою душею. Це відчувається у його картині. Двох головних героїв чудово грають непрофесійні актори. Тож комбінація знаних акторів і непрофесіоналів вдалася. Перший фільм Левана «Прогульники» — розповідь про лихі 90-ті, засилля наркотиків.
Режисер вирішив розповісти засобами кіно світлу історію. Однак тема виявилася тією ж — про втрачене покоління. Про те, наскільки складно виживати у часи перетворень. Не всі змогли пристосуватися до них. Два головних герої нової картини теж із втраченого покоління. До нього зараховує себе і Леван, хоча він відбувся як художник, кінорежисер, але стикається з тими ж проблемами, що й герої його кінокартини.
Фільм — про любов і самотність, про те, як людині вижити у досить складних умовах і не втратити людської подоби. Картина з гумором і сумом. У ній ідеться про вчителя Сандро, який дуже самотній і досі живе в будинку своїх батьків, які щодня сваряться. Стриманість, неупередженість заважають герою побудувати стосунки з жінками. Одного дня Сандро вирішив поїхати на вихідні на узбережжя моря разом зі своїм другом Івом. Там він знайомиться з чарівною жінкою Мананою, яка працює перукарем. Між Сандро і Мананою спалахує любов. Але вона триватиме недовго...
Українські і грузинські традиції, культура, мистецтво, життя, емоції, темперамент, кіномистецтво досить схожі. Наше поетичне кіно перегукується з кіномовою Грузії. Воно наївне, з добрим почуттям гумору, образне, як картини художників. Друзі з Грузії, її митці завжди підтримують Україну, особливо у важкі часи. Вони були поруч під час гарячих подій Революції гідності та у її річницю.
Міністерство культури України планує поновити активну роботу зі своїми грузинськими колегами. Незабаром буде підписано меморандум про культурну співпрацю, тож українське мистецтво й кіно буде ще більше представлене в Грузії, а грузинське — в нашій країні. Люди через мистецтво краще пізнаватимуть одне одного, ставатимуть добрішими.
Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».