Молодий піаніст вразив вимогливих київських слухачів чудовою технікою гри, витонченою і елегантною манерою виконання, шляхетністю інтерпретації та глибиною сприйняття неперевершеної музики свого великого співвітчизника. Тож не дивно, що присутні у Колонному залі імені М. Лисенка довго не хотіли відпускати обдарованого музиканта.
Як розповів після виступу Золтан Феєрварі, сама доля йому сприяла з дитинства, адже народився він у сім’ї музикантів. Його мати — скрипалька, а батько — віолончеліст, які з перших років прилучили сина до безмежного світу високої музики.
Від 2000 року до 2005-го Золтан навчався в Консерваторії імені Белли Бартока у Будапешті, а в 2005 році став студентом Музичної академії імені Ференца Ліста (клас Андраша Кеменеша і Денеша Варйона).
Упродовж 2006–2008 років продовжував навчання у професора Дмитра Башкірова у Вищій школі музики імені Королеви Софії в Мадриді (Іспанія) і заради цього ще й опанував іспанську мову.
Попри молодий вік талановитий музикант грав із відомими майстрами — Гаррі Хоффманом, Захаром Броном, Франсом Хельмерсоном, виступав із Будапештським фестивальним оркестром, Угорським національним філармонічним оркестром, Т-Сот симфонічним оркестром та іншими відомими колективами.
«Я вдячний киянам за теплий і щирий прийом моєї програми, яку я вперше виконав саме тут у Києві, а завтра зіграю у Дніпропетровську. Ваша столиця мене підкорила красою та особливою атмосферою, чуйним ставленням її мешканців. Сподіваюся сюди приїхати знову, щоб ще раз відчути цю неповторну ауру доброти і більш детально оглянути місто», — зазначив Золтан Феєрварі.
Сергій ПИРОГОВ