Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 07 Листопад 2014 15:13

Кохання, що робить усіх рівними

Rate this item
(0 votes)

У репертуарі Київського драматичного театру «Браво», який намагається йти в ногу з часом, переважає сучасна драматургія, що особливо близька за змістом глядачеві ХХІ століття. Проте у театрі намагаються не забувати і про класику.
Ще весною минулого року Володимир Борисюк поставив тут виставу «Одруження» за п’єсою Миколи Гоголя, яка стала одним із кращих сценічних прочитань цього твору в українському театрі за останнє десятиліття. А нещодавно режисер здійснив у цьому ж театрі постановку ще одного шедевра світової літератури — «Собаку на сіні» Лопе де Веги.
«Класика необхідна завжди. Особливо вона потрібна у нелегкий час, коли йде війна. Ще в 90-х роках я мріяв поставити цю п’єсу на сцені. І нині моя мрія здійснилася завдяки підтримці художнього керівника Театру «Браво» Любові Титаренко. За майже чвертьвікову його історію це перша віршована постановка.

Разом з акторами ми намагалися зробити справжнє свято нашому глядачеві. Сподіваюся, що цей спектакль надовго увійде до репертуару театру», — розповів Володимир Борисюк.
Багато хто ще пам’ятає радянський фільм «Собака на сіні» з Маргаритою Тереховою та Михайлом Боярським у головних ролях. Проте в українських театрах п’єсу грають нечасто. Кілька років тому цей твір з’явився в афіші Львівського драматичного театру імені Лесі Українки. Однак недоліком спектаклю став недосконалий український переклад.
А вже незабаром відбулася прем’єра «Собаки на сіні» у Класичному Художньому Альтернативному Театрі (м. Київ). У цій постановці режисери Катаріна Сінчілло та Віктор Кошель намагалися відшукати глибоке художнє рішення, гідне класичного психологічного театру в рамках жанру ліричної комедії, і створити зворушливу виставу — свято в стилі іспанського карнавалу.
Для Володимира Борисюка ж було важливим відтворити дух епохи, в яку жив і творив Лопе де Вега. Цьому сприяють декорації та костюми, стилізовані під ХVІІ століття. А сам твір не зазнав ніяких змін, лише було зроблено незначні скорочення та вилучено кілька другорядних персонажів.
Для тих, хто не знає змісту п’єси, нагадаємо, що одна з найкращих комедій іспанського драматурга Лопе де Веги розповідає про пристрасне кохання знатної графині Діани де Бельфлор до слуги Теодоро; про її сумніви, адже союз — невигідний; про придворні інтриги, зраду та непереборні почуття.
Однак врешті-решт любов дарує душевний спокій та задоволення, і вистава (як і п’єса) закінчується хепі-ендом. Герої — молоді, сповнені шаленства та непідробних емоцій, грають на сцені життя з усіма його проблемами та радостями, болем та щастям.
«Відбулася прем’єра «Собаки на сіні»! Пишаюся своїм колективом! Пишаюся глядачем! Спасибі Тобі, о великий Боже!» — наголосила директор і художній керівник Театру «Браво» Любов Титаренко.
Звичайно, нова вистава поки що неідеальна. Пластика артистів ще не повною мірою передає настрої та почуття героїв, є й деякі мовні огріхи. Це добре розуміють режисер та актори і продовжують працювати над спектаклем. Уже є й перші результати. Скажімо, під час третього показу гра артистів виглядала більш професійно, ніж під час перших двох. Залишається сподіватися, що вистава буде й далі рости, а до кінця сезону стане однією з кращих у репертуарі театру.
Вже зараз хотілося б відзначити блискучу гру Петра Сови, який виконує роль маркіза Рікардо. З кожною новою роботою зростає рівень його майстерності як у Театрі «Браво», так і в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки. Колоритні образи також були створені Марією Махотіною (Марсела), Євгеном Арабаджийським (Трістан), Валерієм Антонюком (граф Федеріко).
Гарною школою ця вистава стала для Аліни Нагорної і Лідії Семисюк, які в різних складах виконують роль Діани, та Олексія Нежурко і Станіслава Станішевського — роль Теодоро.
Ще у ХVІІ столітті Лопе де Вега наголошував, що селянки і дворянки однаково переживають любовне почуття. А кохання робить рівними всіх, до якого б стану вони не належали. Таке гуманістичне прославляння любові, що стало відкриттям драматурга, не втратило своєї значущості і через більш ніж 400 років. Саме тому п’єса залишається популярною і донині.
Едуард ОВЧАРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».