Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Жовтень 25, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Сiчень 2020 15:23

Наталія Верба: П'ять причин відвідати наш краєзнавчий музей

Rate this item
(0 votes)

У невеликих містах і селах є музеї, багаті на цінні експонати та гучні імена. Вони не менш цікаві й важливі, ніж столичні. Серед таких — Конотопський міський краєзнавчий музей імені О. М. Лазаревського.

• Саме тут можна побачити дерев’яну канапу з написом, зробленим особисто рукою історика Олександра Матвійовича Лазаревського: «На сем месте сідел Т. Г. Шевченко року 1859».
• На почесному місці — Євангеліє 1707 року, надруковане за кошти гетьмана Івана Мазепи в друкарні Києво-Печерської лаври.
• Два крісла: генерального судді Василя Кочубея та останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

• У залі «Видатні діячі Конотопщини» представлено два унікальних рамкових вулики та особисті речі видатного українського бджоляра Петра Прокоповича.
• Свого часу Конотоп прославив Григорій Квітка-Основ’яненко твором «Конотопська відьма». Автор майстерним та колоритним словом переказав історію та уславив на віки «славне сотенне містечко Конотоп» з його «калавурним козацтвом хваброї Конотопської сотні».
В експозиції можна побачити: образи головних героїв повісті, жорно, яким випробовували у старовинному Конотопі жінок на чистоту помислів.
— Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О. М. Лазаревського — один із найстаріших музеїв Сумщини, — розповідає Наталія Верба, директорка Музею. — Це — скарбниця історії Конотопщини із сивої давнини до сьогодення. Наприкінці XIX століття у Конотопі місцеве земство й управа вперше почали займатися створенням Музею історії міста.
У 1899 році спеціальна комісія обрала своїм членом історика, відомого дослідженнями Лівобережної України, Олександра Матвійовича Лазаревського, на той час гласного Конотопської думи.
За його проєктом сесія Земського зібрання доручила управі опрацювати документ, який ініціював створення при конотопському земстві історичного музею та архіву. У першій половині 1900 року проєкт Конотопського повітового земського історичного музею надрукував часопис «Киевская старина», згідно з яким у Музей мали увійти не тільки історичні пам’ятки, але й мистецькі твори: ікони, картини, вироби декоративно-ужиткового мистецтва.
На початку вересня того ж (1900) року земське зібрання схвалило проєкт, відтак 26 вересня 1900 року в одній із кімнат земського будинку був відкритий перший Конотопський музей.
На сьогодні у Конотопському міському краєзнавчому музеї імені О. М. Лазаревського зберігається майже 26 тисяч експонатів основного фонду, серед яких колекції флори та фауни, стародавні художні твори західноєвропейського, російського та українського мистецтва, нумізматичні та археологічні зібрання, зразки давньої зброї XVII–XIX століть і періоду Другої світової війни, документи та матеріали, які містять історичні відомості, духовні та матеріальні надбання Конотопщини.

Багатства Конотопського краю
У Музеї загалом є 9 залів для відвідування екскурсантами, в тому числі дві виставкові, зокрема так звана мала виставкова зала, де постійно проводяться виставки і презентації творів місцевих художників та аматорів, приватних осіб, виставки з фондів Музею та зібрань інших установ.
У семи залах із постійною експозицією розкриваються природні й людські багатства Конотопського краю, висвітлено складну й насичену подіями історію Конотопа і Конотопщини, звитягу місцевого населення у складні історичні періоди, етнографічні й культурні особливості краю, розповідається про славетні постаті, пов’язані з містом і районом, демонструються витвори мистецтва різних епох і країн.
У фойє Краєзнавчого музею представлено художні твори українського та західноєвропейського мистецтва.
Зал «Природа рідного краю» зазвичай найбільше зацікавлює школярів.
Його експозиція розповідає про клімат, природні копалини, ґрунти, водні ресурси, пори року, розмаїття флори та фауни Конотопщини, охорону навколишнього середовища.
У залі представлено: черепи печерного ведмедя та дикого бика-тура, частини бивнів, кістки та щелепа мамонта, знайдені біля села Шаповалівки у 1877–1878 роках. Представлено тут і пори року з опудалами тварин та зразків рослин. У сухому акваріумі — види риб, які водяться у водоймах Конотопщини.
Про Лизогубівську, Черняхівську культуру, Київську Русь, козаччину, релігійне і культурне життя краю розкажуть у залі «Історичне минуле краю».
Однією з родзинок Музею є зала «Оборона Конотопа. Конотопська битва 1659 року».
Знавці своєї справи з любов’ю розповідають про одну з найяскравіших та героїчних сторінок минувшини рідного краю — Конотопську битву 1659 року. В експозиції представлено: козацьку зброю, трофейний посуд, замок і ключ від конотопського укріплення та своєрідні обереги — козацькі люльки. Події оборони Конотопа ілюструє триптих художників В. Борошнева та Б. Сердюка «Оборона Конотопа».

І... про «Конотопську відьму»
Славиться земля Конотопщини й видатними діячами, які залишили для нащадків неперевершені праці, заклали духовні і культурні підвалини сьогодення та залишили помітний і яскравий слід в історії міста.
В одній із залів Музею можна ознайомитись із життям та діяльністю історика, археографа Олександра Лазаревського, відомого бджоляра Петра Прокоповича, генералів Василя Костенецького та Михайла Драгомирова.
Місто Конотоп оспівано в піснях, віршах, художніх творах. Славнозвісним є твір Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». В експозиції зали «Конотопська відьма в персонажах» вдало відтворено образи головних героїв повісті, жорно, яким випробовували у старовинному Конотопі жінок на чистоту помислів, національний одяг кінця XIX століття.
Працівники Музею розповідають, що молодь любить подовгу затримуватися в залі «Українська хата». В експозиційній залі їх цікавить усе: побут, звичаї і обряди земляків, одяг, вироби сільських ремісників, знаряддя праці, твори сакрального мистецтва.

Місце зустрічей, спілкувань і пленерів
Музей — це прекрасне місце для зустрічей і спілкування. Та не було б тут так людно й затишно, аби не господарі, досвідчені наукові співробітники Шаміль Акічев, Валентина Шульга, Ніна Несвідоміна, Ірина Капустіна, Альона Смаглюк.
Музей є центром краєзнавчих та народознавчих досліджень, привертає увагу жителів та гостей міста, які знайомляться з історією Конотопщини.
На базі Музею проводять оглядові та тематичні екскурсії, бесіди, лекції, тематичні виставки, науково-практичні конференції, презентації та інші культурно-масові заходи.
У 2007–2008 роках було відкрито два відділи Конотопського краєзнавчого музею імені О. М. Лазаревського: Музей-садиба генерала М. І. Драгомирова та Музей авіації.
Наталія Верба з великою любов’ю розповідає про Конотопщину: «У нас мальовничі краєвиди, безмежне синє небо, золоті ниви. Отож щороку з усіх куточків України: Києва, Запоріжжя, Одеси, Сум до нас радо приїжджають художники на Конотопський міський пленер «Барви Малевича». До слова, Малевич два роки (1894–1896) проживав у Конотопі і, ймовірно, свою першу роботу «Місячна ніч» написав саме тут».
Щороку до Музею приїжджають науковці з Києва, Переяслава, Конотопа, Кролевця, Глухова, Ніжина, Путивля, Чернігова, Одеси, Середино-Буди, Сум, Батурина. Їх об’єднує науково-краєзнавча конференція «Конотопські читання».
Директорка Музею Наталія Верба не уявляє свого життя без улюбленої роботи. Вона постійно підвищує кваліфікацію, всюди, де буває, відвідує музеї. Якось у розмові вона так і сказала: «Музей для мене — це не лише місце збереження історії, а й максимальне її поширення шляхом інтерактивних технологій».
Наприкінці минулого року в Музеї запустили веб-сайт. Це — перший етап у створенні інформаційної платформи Музею. Прикрашає приміщення Музею прекрасний мурал — портрет Олександра Лазаревського. Все це втілюється в рамках реалізації грантового проєкту від Українського культурного фонду.
У ці дні в Музеї відкрилася виставка «Подих минулих літ» за сприяння земляка — художника Сергія Ярешка. На виставці представлено 27 робіт київських художників.
За ініціативою члена Національної спілки художників України, учасника всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок Сергія Павловича Ярешка було організовано передачу картин Краєзнавчому музею.
До речі, це не перші картини, які Сергій Павлович люб’язно передає рідному місту. І в кожній є частинка його душі, його неперевершеного таланту, його мрій та сподівань.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».