— Насамперед, Володимире Івановичу, будь ласка, розкажіть, як народився такий чудовий задум — створити Міжнародну Пасхальну асамблею?
— Так, це дійсно мій задум і я є ініціатором. Родом я з Чернігівщини, а це співучий і багатий край на таланти, видатних особистостей. Та й у моїй родині брат і дві сестри співають. Батько й мама співали. Власне, все село співало. Де збираються двоє — там уже співають, а троє-четверо — то вже хор!
Якось я повертався зі своєї рідної Чернігівщини і, проїжджаючи знаменитий Козелецький храм — усипальницю сім’ї Розумовських, почув церковний святковий передзвін, який сповіщав про Світле Воскресіння Христове. Одразу спав на думку музичний образ величного хорового концерту Дмитра Бортнянського «Господи, Господи, силою Твоєю...»
Я вже п’ять років очолював консерваторію. Маючи кафедру хорового диригування і блискучих майстрів, подумав: а чому б не звучати такому урочистому передзвону в храмах Києва наступного дня після Світлого Воскресіння, ще й наповнити святковим хоровим співом?
Так виникла ідея започаткувати щорічну Міжнародну Пасхальну асамблею, в якій чільне місце належало б хоровому співу. Адже саме хорове мистецтво є історично традиційним для національної культури і надзвичайно важливим для духовного єднання нашого народу.
Ми не хотіли нікого копіювати. До речі, така мистецька акція сприяла б порозумінню вірян різних конфесій. Отож гаслом стали слова Псалтиря «Господи, Господи, силою Твоєю...», яку поклав на музику Бортнянський.
Центром творчого проекту, звісно ж, стала Національна музична академія ім. П. І. Чайковського. Тим більше, в Академії багато років існує блискучий студентський хор, зібрані кращі педагоги — майстри хорового співу України.
— І вже наступного року Ви втілили свій задум? Перша Пасхальна хорова асамблея відкрилася...
— Перша Пасхальна хорова асамблея відкрилася 27 квітня 2009 року. То був понеділок, другий день Пасхи. Я саме їхав на гробки в село — це у нас традиційно: я щороку у ті дні їду в село. І раптом тишу порушив телефонний дзвінок із тривожним повідомленням: «Померла Євгенія Мірошниченко».
Відкривали ми Пасхальну асамблею зі слізьми на очах. А вже згодом були вечори пам’яті, ми співали літургію в Успенському соборі Києво-Печерської лаври на її пошану. Близько 30 хорових колективів зібралися на першу асамблею.
Серед них і знамениті — Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки, Національна заслужена академічна капела України «Думка», Академічний камерний хор «Хрещатик», відомі хорові колективи з Харкова, Вінниці. Було виконано п’ять літургій.
Перша асамблея задала найвищий професійний тон. Звісно, кожна наступна асамблея відбувалася за участі Хору студентів нашої Академії. Щороку додавалися нові колективи — ансамбль солістів «Благовість», камерні хори «Чернівці», «Покров», «Кантус» (Ужгород), Камерний хор імені Дмитра Бортнянського (Чернігів), молодіжний хор «Світич» Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Коли на сцені Другої асамблеї з’явилися діти колективу «Дитячої опери» зі свічками та звернулися зі словами «Помилуй нас, Господи!», на очах заблищали сльози, а в душі трепетно відгукнулися високими нотами дитячі голосочки, які ніби розмовляли з Богом. І вже всі наступні асамблеї відбувалися за участю дитячого співу.
— Згодом, Володимире Івановичу, до асамблеї додалися й іноземні хорові колективи?
— Так, ми побачили, як люди тягнуться до мистецтва, як до нас почали прислухатися представники іноземних держав. Якось до нас прийшов Посол Норвегії, власне, країни, яка не вважається співучо-музичною, але йому сподобався наш задум і він запропонував виступ їхнього хорового колективу, який став переможцем конкурсів в Іспанії.
То був прекрасний хор із 50 осіб! Чудовий, неперевершений спів! Окрім асамблеї, хористи тоді порадували своїм мистецтвом жителів Житомира й Чернігова. Пізніше до нашої асамблеї приєдналися німці, італійці, білоруси, поляки. У Києві ж понад 100 посольств!
До П’ятої асамблеї долучилися вже дипломатичні представництва, зокрема Італії, Німеччини, Грузії, Швейцарії, Норвегії, Молдови. Згодом додалися посольства США, Великої Британії, Франції, Угорщини, Польщі, Литви.
Асамблея запропонувала нову форму спілкування України зі світом: упродовж кількох років успішно розвиваються «Музичні діалоги» України з різними країнами.
— Чотири роки тому, Володимире Івановичу, Ви змінили гасло Пасхальної асамблеї.
— Після історичних змін у житті країни 2014 року гасло асамблеї змінилося на — «Духовність єднає Україну», яке точніше передає ідею об’єднання. Адже саме тоді, можливо, як ніколи, Україні потрібно було об’єднання та відчуття національної гідності.
Не забуваймо, що наша Академія розташована в самому серці Києва й перебуває в епіцентрі всіх важливих подій. Наприклад, на відзначення 30-річчя Чорнобильської трагедії під час асамблеї відбулося прем’єрне виконання Симфонічно-хорової поеми «Чорнобильська літургія» арх. Іонафана Єлецьких.
Надовго всім присутнім запам’ятався вечір-реквієм «Праведная душе», який пройшов у рамках Дев’ятої асамблеї 28 квітня минулого року і був присвячений пам’яті видатного співака, мужнього сина українського народу Василя Сліпака. Саме відтоді Великий зал Академії носить ім’я Героя України Василя Сліпака.
— Чим особлива Десята Міжнародна Пасхальна асамблея-2018?
— Головною темою завжди лишається духовність. Тому кожна з останніх асамблей містить музичні присвяти корефеям культури. Цього року спектр творчих акцій асамблеї збагатився ще однією можливістю вшанувати пам’ять видатного музиканта, професора Академії — Богодара Которовича.
Йдеться про Перший всеукраїнський конкурс скрипалів, який названий його іменем. Міжнародна Пасхальна асамблея розширює свої межі й історичними ретроспекціями. Зокрема, великим заходом ювілейного, десятого форуму стало відзначення 80-річчя заснування Оперної студії НМАУ ім. П. І. Чайковського.
Особливими сторінками стали дві «Великодні присвяти Сергію Рахманінову» — одному із засновників нашої Академії — до 145-річчя від дня його народження.
Однією з родзинок асамблеї був виступ чоловічого хору «Святий Єфрем» з Угорщини, що спеціалізується на давньовізантійській монодії і духовних піснеспівах різних країн світу.
Беззаперечний інтерес викликала вистава американської балетної трупи Magnificat «Блудний син». Міжнародну складову форуму забезпечено 10 країнами.
Гасла нашого форуму — мир, дружба, єднання... Ми — за духовність, яка єднає Україну.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ