Це поетичні збірки: «Мій Ізмарагд» (1898), Semper tiro (1906), «Зів’яле листя» (2е вид., 1911), 2е видання драми «Украдене щастя» (1901), дві редакції повісті Boa constrictor (1884, 1907), збірки оповідань «Галицькі образки» (1885), «В поті чола» (1903—1905), твори для дітей тощо.
Іван Франко був автором кількох сотень праць із літературознавства, тож на виставці представлено дослідження: «Руськоукраїнський театр» (1894), «Іван Вишенський» (1895), «До історії українського вертепу» (1906), перший том видання «Апокрифи і легенди. У 5 т.» (1896—1910), «Нарис історії українськоруської літератури» (1910), праці з мовознавства та фольклору.
Унікальними експонатами є автографи Івана Франка, надані відділом рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка: автобіографія письменника, уривок дослідження про Варлаама і Йоасафа, поеми «Смерть Каїна» та «Мойсей», фрагменти праці «Галицькоруські народні приповідки».
Значну частину експозиції становлять книжки, надруковані за часів радянської влади, та видання, що з’явилися вже у роки незалежної України. Найбільшим здобутком стало зібрання художньої та наукової спадщини І. Франка у 50 томах («Наукова думка», 1976—1986). У другій половині ХХ ст. книги І. Франка виходили багатотисячними накладами у видавництвах «Дніпро», «Наукова думка», «Каменяр», «Веселка». Після здобуття Україною незалежності найчастіше видають його лірику та твори для дітей.
Загалом на виставці представлено понад 250 експонатів книжкової та образотворчої Франкіани з фондів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Музею книги і друкарства України. Колекція графіки містить ілюстрації до творів І. Франка та елементи мистецького оформлення видань, виконані такими відомими художниками, як В. Кричевський, В. Касіян, В. Лопата, А. Базилевич, Г. Якутович, В. Литвиненко та ін.
В експозиції можна побачити плакат «Іван Франко» (1956) роботи заслуженої діячки мистецтв України, художниці Ніни Божко. Надзвичайну цінність становить відновлений реставраторами портрет Івана Франка пензля Івана Труша, перший із трьох, написаних на початку ХХ ст. Експозиція оздоблена рушниками з Франкового краю, наданими Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва.
Багатство і непересічність представлених матеріалів викликали інтерес широкого загалу громадськості. На відкритті виставки онук Івана Франка Роланд Тарасович Франко висловив сподівання, що спільними зусиллями у Києві все ж таки буде відкрито музей пам’яті великого українця.
Ніна МАКСИМОВА