Виставка дозволяє розглянути деякі аспекти творчості художника в контексті духовних та художніх пошуків доби символізму.
Пошуки нев’янучої, нетутешньої краси як «невідцвітного саду» були завжди притаманні Михайлу Врубелю. Під час свого перебування у Києві він давав приватні уроки малювання, найчастіше на прикладах зображення квітів, які потім залишав своїм учням на згадку. Завдяки цьому численні роботи художника зберігаються в Київському музеї і представлені на виставці. М. Врубель пристрасно любив і вивчав форми і характер квітів.
Серед його майстерних акварельних етюдів — «портрети» ніжних садових лілей, азалій, камелій, троянд, ірисів, квітів бегонії, петуній, орхідей. Відлуння символічного саду широко відобразилось як у земних сюжетах Врубеля (наприклад, квіти на парчевому одязі «Чоловіка в старовинному костюмі», троянда в руках «Дівчини на тлі персидського килима»), так і в роботах на релігійну тематику (квітковий орнамент у композиції «Воскресіння» або у монументальній композиції «Оранта»).
Крім творів Михайла Врубеля, що містять флоральні мотиви, на виставці представлено живописні та графічні твори таких видатних майстрів рубежу століть, як В. Борисов-Мусатов, З. Серебрякова, О. Бенуа, К. Коровін, В. Котарбинський, К. Сомов.
Потрібно додати, що деякими роботами в експозиції ми можемо насолоджуватися завдяки відомому київському колекціонеру Д. Сигалову — лікарю, професору, меценату (1894–1985), який подарував музею значну колекцію творів художників кінця ХІХ — початку ХХ століть.
Зокрема, це — рідкісна за красою акварель «Шипшина», справжній шедевр творчості М. Врубеля київського періоду, твори одного з найталановитіших майстрів «Мира искусства» — К. Сомова, що іронічно відображають сюжети галантного ХVІІІ століття на мальовничому тлі садів, історико-пейзажні композиції О. Бенуа, які відтворюють вишукану «рукотворну» природу версальського парку.
Ніна МАКСИМОВА
