Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Грудень 02, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 15 Сiчень 2016 19:09

Яскрава та трагічна доля жінки

Rate this item
(0 votes)

У Мис­тець­ко-кон­церт­но­му цен­трі іме­ні Іва­на Коз­лов­сько­го на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни Олек­сандр Крав­чен­ко не­що­дав­но пре­зен­ту­вав те­ат­раль­ний про­ект за тво­ра­ми Ле­сі Укра­їн­ки — «Моя єди­ная лю­бо­ве», що є час­ти­ною знач­но шир­шо­го мис­тець­ко­го про­ек­ту.

«Кілька років тому я підійшов до художнього керівника Національної оперети України Богдана Струтинського з пропозицією створити поетичний театр. Мені пішли назустріч. Так з’явилася музично-літературна вистава «І на оновленій землі...» за творами Тараса Шевченка. Наразі презентуємо постановку, присвячену Лесі Українці. У планах — проекти за творами Івана Франка та Ліни Костенко, також на одному з літературних вечорів збираюся декламувати власні вірші.
Звичайно, у подальшій перспективі є бажання звернутися до світової літератури, але зараз, насамперед, прагну популяризувати національну культуру українського народу. Нині, коли Україна переживає складні часи, українцям вкрай необхідне саме рідне слово. Ми говоримо, що нам тяжко.

Але хоч як було тяжко Лесі Українці, вона все своє життя віддавала рідній Україні, і нам потрібно брати з неї приклад», — розповів пан Олександр.
Розпочалася музична вистава з увертюри до опери Віталія Кирейка «Лісова пісня» — чудового твору, для якого, на жаль, не знайшлося місця у репертуарі жодного зі столичних театрів.
У виконанні заслуженого працівника культури України Зої Кравченко того вечора звучали добре відомі вірші Лесі Українки — «Хто сказав, що я слабка...», «Слово, чому ти не твердая криця...», «Ні долі, ні волі...», «Хотіла б я піснею стати», «Горить моє серце», «Це вигадка»; а Любов Сагат виконала пісні на слова поетеси — «На човні», «Лукашева сопілка», «Стояла я і слухала весну». Шанувальникам драматичної спадщини Лесі Українки було цікаво послухати фрагменти з драми-феєрії «Лісова пісня» (виконавці Ганна Коваль та Дмитро Вівчарюк), драми «Касандра» (Зоя Кравченко, Ганна Коваль та Олексій Кирилов) та арію Мавки з опери «Лісова пісня» (Любов Сагат).
Кожен номер окремо не оголошувався, а всі вони плавно перетікали з одного в інший, при цьому гармонійно створюючи єдине ціле. Режисерові та виконавцям вдалося поєднати поетичні рядки і ліричні мелодії у дійство, що змушує замислитися над жіночою долею, безмежно яскравою у почуттях і трагічною в дійсності. А основою композиції стала сила справжнього кохання, що пронизувала все життя і творчість поетеси, надаючи їй незламної віри в життя.
До нової постановки Олександр Кравченко обрав тих самих виконавців, що й до проекту «І на оновленій землі...» Сам же цього разу продекламував свого вірша, присвяченого поетесі, а в музично-поетичній виставі брати участі не став. За словами режисера, це він зробив зумисне, аби подивитися на зроблене збоку і врахувати здобутий досвід під час роботи над новими поетичними проектами.
А ми поцікавилися у митця, чому зараз українська класика малопопулярна і що потрібно зробити, аби виправити ситуацію?
«Багато хто підходить до постановок за українською літературою поверхово. Потрібно відмовитися від шараварщини, а зосередити всю увагу на глибокому філософському змісті нашої творчої спадщини. Принаймні я намагаюсь це робити у своїх музично-поетичних композиціях», — сказав Олександр Іванович.
Едуард ОВЧАРЕНКО
Фото надане Центром ім. І. Козловського

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».