Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Грудень 02, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 19 Грудень 2014 00:23

Реформа МВС: і хочеться, і колеться

Rate this item
(1 Vote)

Чи­ма­ло екс­пер­тів з ре­фор­му­ван­ня віт­чиз­ня­ної пра­во­охо­рон­ної сис­те­ми су­шить го­ло­ву над тим, як обій­ти пра­ви­ло ариф­ме­ти­ки: змі­ни­ти під­су­мок, по­мі­няв­ши міс­ця­ми скла­до­ві. А са­ме — ре­фор­му­ва­ти ук­ра­їн­ську мі­лі­цію в ук­ра­їн­ську по­лі­цію на ба­зі іс­ну­ючої пра­во­охо­рон­ної сис­те­ми, яка се­бе дав­но ском­про­ме­ту­ва­ла. І від цієї сум­нів­ної пе­ре­ста­но­вки от­ри­ма­ти прин­ци­по­во якіс­ний ре­зуль­тат, який би від­по­ві­дав за­пи­там су­спіль­ства. Утім, уже за­раз зро­зу­мі­ло, що зав­дан­ня не мож­на роз­в’яза­ти ли­ше фор­маль­ним пе­ре­йме­ну­ван­ням мі­лі­ції на по­лі­цію.

Із «мен­тів» у по­ліс­ме­ни
Коли в Україні кажуть про реформування міліції, що вже давно на часі, багато хто киває в бік Заходу. Мовляв, довірити реформу «своїм» — це марно витратити гроші та остаточно підірвати довіру населення до правоохоронців. Схоже, без допомоги іноземців і тут не обійтися.
На Полтавщині, де чималий загін правоохоронців, нині теж переймаються майбутньою реформою, яка вже постукала у двері міліцейських підрозділів. Необхідність реформування «системи» в самій міліції відкрито ніхто не заперечує. Принаймні, на офіційному рівні. Як було днями, коли актову залу УМВС України в Полтавській області заповнили працівники обласного управління і районних відділів міліції Полтави. Усі, хто ставав до мікрофона, висловлювалися за реформування МВС, бо цього потребують суспільство і нібито самі міліціонери.

З принципами реформування вже визначилися і в уряді. Дізнатися про принципи перебудови правоохоронних органів можна з виступу міністра МВС Арсена Авакова у Верховній Раді під час формування нового уряду.
За задумом реформаторів, незабаром замість міліції в Україні з’явиться національна поліція. У нас уже є Національна гвардія — структура територіальної оборони. Створена на базі Внутрішніх військ, вона стане лише одним із новоутворень під час реформування МВС. Аваков особливо наголошує на тому, що міністерство перетвориться з карального в цивільний орган, який координуватиме роботу таких відомств, як національна поліція, Нацгвардія, прикордонна служба, міграційне відомство та служба з надзвичайних ситуацій.
Самих поліцейських можуть зробити універсальними. Обмежать і функції сумнозвісної ДАІ. У інспекції планують забрати функції видачі водійських прав та прийняття водійських іспитів. Інспектори зі смугастими жезлами залишаться лише на великих трасах, тоді як решту «даішників» об’єднають з патрульною службою: вона слідкуватиме і за порядком на дорогах, і виїжджатиме на звичайні виклики. Роздрібнені нині спецпідрозділи хочуть об’єднати в один. Реорганізація торкнеться також спецуправлінь, зокрема УБОЗу, транспортної і ветеринарної міліції. Усі працівники МВС пройдуть переатестацію, а нових поліцейських набиратимуть після проходження детектора брехні тощо.
Правда, чіпати майже 300-тисячний загін української міліції, де діють свої закони і корпоративні зв’язки, справа не тільки надважка, а ще й небезпечна, не приховують аналітики. Це начебто розворушити великий мурашник з агресивними мурахами, що не вдається без шкоди для тих, хто береться за цю справу. Утім, прикладів успішного реформування МВС на теренах колишнього Радянського Союзу достатньо, аби зрозуміти, що за щирого бажання та державницького підходу до реформування створити принципово нову правоохоронну систему можна і в Україні.

 

Чу­жо­му на­вчай­тесь...
Досвідом реформування правоохоронної системи з полтавськими міліціонерами днями ділилися гості з Литви та США, котрі приїздили до обласного центру, щоб вивчити ситуацію з готовністю місцевих міліціянтів до реформ та роз’яснити їм завдання поліції на прикладі реформування правоохоронних органів у своїх країнах. Зокрема, старший радник Генерального комісара Департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ Литви Алвидас Шакочюса, національний координатор програми Департаменту юстиції США з підготовки працівників карного розшуку Святослав Кустовінов, засновник Міжнародного фонду «Унія 1219» Волдімаріс Ажубаліс та кандидат у почесні консули Литви Петро Крайсвітній.
Виступ А. Шакочюси, в недавньому працівника карного розшуку поліції Литви, слухали дуже уважно. Справді, у литовців є чого повчитися. Нині поліція в цій колишній пострадянській країні, яка одночасно з Україною вийшла із СРСР, має дуже високий рівень довіри своїх громадян. За рахунок чого?
По-перше, говорив А. Шакочюса, під час реформи поліцію позбавили невластивих їй функцій. Приміром, охоронних. У складі литовської поліції вже немає підрозділів державної служби охорони. Розпрощатися з цим підрозділом, який заробляв чималі гроші для міліції, було нелегко, але потрібно, констатував доповідач. Функцію ДСО тепер передали приватним структурам. Так само збільшили в поліції й кількість цивільних спеціалістів, які успішно замінили людей у погонах.
«За поліцією залишили функції, для виконання яких часто необхідно застосовувати силу та зброю, — наголосив А. Шакочюса.— Для цього поліцейських добре навчають та готують для виконання спеціальних завдань».
Іншим напрямом, яким пішло керівництво Литви при реформуванні міліції в поліцію, стало забезпечення соціальних гарантій поліцейським. Нині поліцейські в Литві мають свою профспілку, незалежну від керівництва, яка дуже прискіпливо дбає про дотримання їхніх прав. Її очолюють авторитетні люди. Зазвичай, юристи. Між урядом і профспілкою поліцейських обов’язково щороку укладається трудова угода, в якій прописані всі нюанси служби-роботи стражів порядку відповідно до вітчизняного трудового законодавства. Порушити угоду не спадає на думку жодній зі сторін.
Результат не забарився. Кожен, хто йде служити в поліцію, тепер знає, що його права захищають профспілки, а його діяльність регламентована трудовим законодавством. Звісно, забезпечити це нелегко з огляду на завдання поліції, визнав А. Шакочюса. Але кожен поліцейський знає: якщо він працюватиме понад вісім годин на день, отримуватиме доплату, так звані позаурочні. Тепер чимало поліцейських самі виявляють бажання працювати поза межами робочого часу, щоб отримати більшу платню.
Дбають у Литві і про поліцейських, котрі готуються виходити на пенсію після 25 років служби. У країні всерйоз замислилися над тим, що не раціонально, коли професійно підготовлений поліцейський у 45 років іде зі служби і шукає роботу в цивільних структурах. Але ж їхній досвід конче потрібний самій поліції, тому там з’являється дедалі більше посад, які можуть обіймати цивільні, зокрема поліцейські-пенсіонери.
Для того, аби постійно контролювати стан авторитету поліції в суспільстві, в Литві регулярно проводять опитування населення. З громадськістю радяться щодо того, як поліпшити роботу поліції. Литовці активно підказують свої «рецепти». Звертають увагу уряду і на необхідність збільшувати поліцейським платню або навіть радять переодягти їх у більш пристойну та зручну форму. З кожним таким опитуванням стає зрозумілим, що національній поліції довіряють щораз більше й більше литовців, зазначив А. Шакочюса.
Зрозуміло, наголосив він, реформування міліції в поліцію, до чого готуються в країні, слід проводити в комплексі з реформуванням усієї правоохоронної системи — прокуратури, судів, виконавчої та пенітенціарної служб тощо. Без такого підходу, яким пішли в Литві, реформувати саму міліцію неможливо. Поліцейський має стати одним із ґвинтиків реформованої системи загалом, яка налаштована на діяльність заради громадянина і підконтрольна суспільству, резюмував гість.


...і сво­го не цу­рай­тесь
Виступ литовського гостя справив враження на присутніх у залі. Хоча, з виразу облич міліціонерів, котрі раз у раз скептично посміхалися, слухаючи закордонних гостей, можна було зрозуміти, що почуте здається їм недосяжним в умовах українських реалій. А вони такі, що насправді далеко не всі з правоохоронців хочуть бодай якихось змін. Схоже, це розумів і А. Шакочюса, який ділився досвідом реформування литовської міліції в поліцію. Цілком природно, констатував він, що люди дуже обережно ставляться до будь-яких перемін, бо реформи часто змінюють їхні долі, порушують звичний ритм життя та суспільні зв’язки тощо.
«Українська міліція має стати поліцією, в якій будуть працювати лише професіонали,— наголосив він. — Зрозуміло, що швидко це не відбудеться, але рік за роком — це реально. Сьогодні це великий виклик Україні, адже в Литві міліція реформувалася у мирний час. Проте за нинішніх умов, коли в Україні триває неоголошена війна, складна ситуація в державі може позитивно вплинути на хід реформування МВС України».
Однак, говорили як із трибуни, так і в кулуарах «наші» міліціонери, реформування міліції ускладниться не лише через те, що Україна втягнута у війну і дуже багато правоохоронців наразі перебувають на передовій. Варто зважити й на інше. Приміром, готовність самої держави до реформування правоохоронної системи. Зокрема, матеріальний бік реформи. Якщо «реформований» український поліцейський отримуватиме сміхотворну платню, як наразі, то вже тепер можна передбачити, що якісних змін реформа не принесе — ані суспільству, ані самим поліцейським.
— Чи має держава достатній матеріальний ресурс, щоб починати реформу? — риторично запитували міліціонери.
До речі, пана А. Шакочюсу, який розповів, що його син та невістка служать у поліції Литви, запитали про їхні зарплати. Литовський чиновник відповів, що вони не достатньо великі за європейськими мірками — 600–800 євро на місяць. Але поліцейські бачать перспективи і сумлінно виконують свої обов’язки. У залі пожвавилося, адже, приміром, майор української міліції на сьогодні отримує зарплату в 3,5–4 тисячі гривень. І це іноді при цілодобовому робочому часі.
Виконувач обов’язки начальника УМВС України в Полтавській області підполковник міліції Андрій Балонь у своєму виступі розповів про особливості служби українських міліціонерів, що обов’язково має бути враховано при реформуванні, адже сліпе копіювання діяльності поліцейських західних країн може в окремих випадках лише нашкодити такій справі, як реформа, яку чекають у МВС, і запевнив, що міліція Полтавщини готова до активної співпраці з іноземними колегами:
«Найближчим часом буде розроблено програму спільних кроків, — повідомив головний міліціонер Полтавщини. — Це може бути і лікування поранених у зоні АТО міліціонерів у Литві, і запозичення досвіду реформування силових структур, і багато всього, що може стати корисним представникам силових структур обох країн».
Підсумовуючи розмову в залі УМВС, А. Шакочюса зазначив:
«Зараз перед нами стоїть першочергове завдання повернути довіру до міліції. Це неможливо зробити без суттєвих змін у системі МВС, — переконаний гість з Литви.— Ще десять–п’ятнадцять років тому 35% литовців не довіряли міліції зовсім. Наразі ж 82% людей, що живуть у Литві, довіряють цій структурі. Такий прогрес став можливим лише через цілеспрямовані кроки і бажання самих міліціонерів змінити систему. На прикладі України слід сказати, що в суспільстві настали великі зміни, а отже і міліція має змінюватися. Єдине, що має лишитися без змін в системі МВС, — людські цінності та етичні стандарти».
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».