Свій внесок у так зване імпортозаміщення активно вносять контрабандисти. Популярні польські яблука почали доставляти з Білорусі та Сербії, сьомгу несподівано спромоглися «ловити» біля Бреста, а норвезькі морепродукти транспортувати з Гренландії.
Тим часом російська гречка та сіль стали дефіцитом і за стрибком цін побили всі рекорди: у деяких регіонах Росії видають не більше п’яти пачок гречки в одні руки, аргументуючи поганим урожаєм. Ціна споживчого кошика зросла у сусідів на 50%, росіяни почали рахувати кожну копійку і скаржитися, що здорожчало абсолютно все, а особливо — м’ясо та «молочка».
Електорат Путіна, який за захоплення Криму готовий був пробачити Кремлю все, раптом почав дружно скаржитись у контролюючі служби та ЗМІ — на зарплати та пенсії за таких захмарних цін не прожити. Газети у відповідь рясніли порадами, як пережити кризу і вийти з неї переможцями.
Дошкульним для російської влади виявилося рішення, що було ухвалене у Відні: країни ОПЕК — головні експортери нафти — вирішили не скорочувати видобуток «чорного золота» і залишити його на рівні 30 млн барелей на добу, незважаючи на перенасичення ринків.
Після цього російський рубль упав до історичного мінімуму, а нафта стала ще дешевшою. Для нашої країни зниження цін на нафту — позитивна новина, адже вона імпортує нафту та нафтопродукти. Тож зменшаться витрати на придбання енергоресурсів. Крім цього, ціни на нафту прив’язані до формули визначення вартості природного газу, який ми купуємо у Росії.
Із запізненням на дев’ять місяців, як передбачає формула, ми відчуємо падіння цін на блакитне паливо. Процес уповільнення цін на нафтопродукти в Україні вже розпочався і триватиме далі, кажуть експерти. Але проблема в тому, що на тлі позитивних процесів — зниження цін на нафту — маємо негативні внутрішні фактори у вигляді девальвації гривні.
І у нас не все гаразд. Наша економіка теж переживає непрості часи: якщо торік вона балансувала близько нуля, то цьогоріч спостерігається повноцінний спад. За прогнозами МВФ, валовий внутрішній продукт просяде на 7%. Падіння триватиме і у 2015-му, а ріст, як запевняє глава уряду А. Яценюк, почнеться не раніше 2016-го.
Кризу в економіці спровокували тектонічні зрушення у сфері держфінансів. Зовнішня торгівля України різко скоротилась, експорт упав на 9%, імпорт — на 25%. Завдяки різкій динаміці падіння країна вийшла на профіцит зовнішнього торгового балансу у 4,2 млрд дол. Але «прибуток» від торгівлі всеодно не дозволяє фінансувати держвитрати: бюджетний дефіцит лише за підсумками січня–вересня досяг 2,5 млрд дол., якщо рахувати за курсом 16 грн за дол.
Гривня поставила світовий антирекорд девальвації: від початку року українська валюта просіла майже вдвічі. Дешева гривня збільшила вартість обслуговування зовнішніх боргів країни, а також здорожчила критичний імпорт (газ, вугілля, електроенергію, ядерне паливо). Водночас ріст доходів від експорту не виправдав очікувань.
Слабкою ланкою виявилася металургія, яка давала країні левову частку валютної виручки. На підконтрольних бойовикам територіях залишилися великі виробничі активи: Алчевський, Єнакієвський, Макіївський меткомбінати, феросплавні заводи, коксохіми і шахти. Тож як наслідок — уже влітку Україна вилетіла з десятки найбільших виробників сталі у світі.
Незважаючи на економічні труднощі, в ЄС запевняють, що будуть інвестувати в Україну, підтримуватимуть надійні та сучасні компанії. Деякі з них уже активно фінансуються ЄБРР, Литвою та Естонією. Європейці, і особливо прибалти, вірять в Україну, в її економічний потенціал. Лише на розбудову сучасної мережі супермаркетів Литва вже інвестувала понад 300 млн євро. Литовські магазини «Новус» відповідають європейським стандартам, у них продається чимало українських товарів, які теж відповідають євростандартам, зокрема екологічним.
А нещодавно потужний естонський інвестор в Україні Arricano — провідний девелопер і мережевий оператор торгово-розважальних комплексів єврорівня відкрив черговий ТРК під назвою «Проспект». До речі, Arricano — єдиний девелопер, який не відклав і не заморозив реалізацію жодного свого проекту.
Олена КОСЕНКО