Саме зважаючи на це, було вирішено... зачитувати текст присяги хором. Формально Конституція не порушена, адже Юхим Леонідович отримав змогу читати перший парламентський документ нарівні з усіма. Але по суті вийшло так, що ключовим «глашатаєм» виявився спікер попереднього парламенту Олександр Турчинов. Саме він читав текст присяги у мікрофон — решта парламентарів лише створювали фон.
Нетипово також відбулося складання присяги Надією Савченко — української льотчиці, котра отримала депутатство як перший номер списку «Батьківщини» і нині перебуває у в’язниці в Москві. Присягу Надія скріпила своїм підписом напередодні, у присутності своїх адвокатів. Тепер же документ продемонстрували у залі Верховної Ради. «Керуючись принципом верховенства права, підготовчою депутатською групою було ухвалено рішення, згідно з яким на електронному табло відтворено присягу, підписану Надією Савченко, оскільки за існуючих обставин це є єдиним можливим способом підтвердженням вступу Савченко на посаду народного депутата України»,— наголосив головуючий на засіданні спікер попереднього парламенту Олександр Турчинов.
Також присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих героїв Небесної сотні та всіх українців, які стали жертвами розв’язаної Росією війни.
За дві години Олександр Турчинов оголосив, що присягу склали і відповідно отримали депутатські мандати 418 народних депутатів. Після цього Турчинова у президії змінив голова робочої групи з підготовки роботи Верховної Ради Володимир Гройсман. Саме його ще напередодні називали єдиним претендентом на посаду нового спікера.
Але перше засідання першої сесії все ж таки відкрив найстарший за віком депутат Юхим Звягільський. У такий спосіб він ніби отримав своєрідну компенсацію за інцидент з оголошенням присяги...
Робота нового законодавчого органу тільки починається. Дискусій щодо того, як далі працюватимуть обранці, не бракує. Як не бракує і прогнозів; які саме законопроекти розглядатимуться першими, чи вдасться більшості зберігати показову єдність своїх дій тощо.
Але вже тепер усім зрозуміло, що головним завданням українських політиків є негайне проведення реформ. Якщо протягом нинішнього року зволікання з ними намагалися пояснити відсутністю проєвропейської більшості в парламенті, то тепер відсутність реформ не матиме жодного пробачення. Ні громадяни України, ні партнери нашої держави в Європі та США, схоже, не дадуть ще одного шансу українським політикам. Перший «дзвоник» не повинен перетворитися на останній.
* * *
Перший день роботи нового парламенту ознаменувався офіційним створенням парламентської коаліції та депутатських фракцій і груп. На момент верстки «ДУ» головуючий на засіданні Володимир Гройсман оголосив про формування нових парламентських суб’єктів.
Як і очікувалося, найчисельнішою стала фракція Блоку Петра Порошенка, до якої увійшло 146 депутатів. Головою фракції став другий номер списку БПП Юрій Луценко. Його першим заступником обрано Ігоря Кононенка, а заступниками Ігоря Гриніва, Віталія Ковальчука, Тараса Кутового, Андрія Павелка, Миколу Томенка та Мустафу Найєма.
«Народний фронт» зібрав під своє «крило» 83-х обранців. Головою фракції став спікер попереднього парламенту Олександр Турчинов. Цікаво, що його фракція — значно численніша, ніж «Батьківщина» Юлії Тимошенко, куди Турчинов тривалий час входив раніше.
Третьою за чисельністю фракцією став «Опозиційний блок». Після входження до його лав низки мажоритарників, «уламок» Партії регіонів став налічувати 40 депутатів. Голова фракції — Юрій Бойко, його заступники Сергій Льовочкін та Юрій Воропаєв.
До фракції «Самопоміч» увійшли 32 депутати. Головою фракції став Олег Березюк. Його заступники — депутати Лаврик та Соболєв.
Фракцію Радикальної партії становлять 22 депутати, а «Батьківщини» — 19. Керівниками цих парламентських суб’єктів стали відповідно Олег Ляшко та Юлія Тимошенко.
Крім того, у Верховній Раді створено дві депутатські групи із самовисуванців. Обидві рекрутували до своїх лав по 19 осіб. «Економічний розвиток» очолює колишній «регіонал» Віталій Хомутинник, а «Волю народу» — Ігор Єремеєв.
Якщо з фракціями усе більш-менш зрозуміло (хіба що решта позафракційних назбирають ще якусь групу), то щодо парламентських комітетів поки що є запитання. Очікується, що їхній розподіл (як і формування повного складу нового уряду) відбудеться лише наступного вівторка, 2 грудня. При цьому, ще на засіданні робочої групи було вирішено скоротити кількість комітетів з 30 до 27.
Попередньо відомо, що фракція Блоку Петра Порошенка претендує на дев’ять комітетів, а «Народний фронт» — на вісім. Принаймні, так заявив керівник фракції БПП Юрій Луценко.
«Головне не те, хто буде керувати комітетом, головне, щоб у кожному комітеті парламенту була більшість демократичної коаліції, і головне, щоб коаліція виконувала коаліційну угоду», — додав Луценко.
У свою чергу, народний депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв поінформував, що його політична сила претендує на кілька парламентських комітетів, зокрема комітети з європейської інтеграції, закордонних справ, правоохоронної діяльності.
Для представників Блоку Порошенка і «Народного фронту» несподіванкою виявилося те, що фракція «Самопоміч» висловила бажання очолити аж сім комітетів. Щодо квотного принципу в уряді, схоже, усе ж таки коаліціанти вирішили відмовитися. Однак усередині ВР він продовжуватиме діяти. Відтак фракція з 32-х осіб, вочевидь-таки, не мала б претендувати на таку велику кількість комітетів.
А представник «Самопомочі» Єгор Соболєв справді заявляв, що фракція готова висунути кандидатури на керівництво комітетами з питань місцевого самоврядування, правосуддя, культури, оборони, протидії корупції й організованої злочинності, євроінтеграції і ПЕК.
Коли номер був готовий до друку, ВР обрала на посаду спікера нової Верховної Ради Володимира Гройсмана. В тому, що його буде обрано, ні в кого з депутатів сумнівів не було. Як, власне, і в повторному обранні Арсенія Яценюка прем’єр-міністром. Його кандидатуру коаліція також офіційно висунула в момент верстки цього числа «ДУ».
Ярослав ГАЛАТА