Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 04, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 25 Травень 2018 10:47

Військоматівцям спокій лише сниться...

Rate this item
(0 votes)

За радянських часів військові комісаріати вважалися такими собі «райськими куточками», а тих, кому випадало проходити в них службу, щасливчиками.

Певна частина правди в таких твердженнях була, оскільки порівняно з бойовими частинами офіцери-військкоматівці не брали участі в польових виходах, не кажучи вже про навчання, мали гарантовані вихідні і навіть нормований робочий день, чим були обділені їхні колеги.

Сьогодні ж ситуація в українських комісаріатах діаметрально протилежна тій, яка була навіть років 10 тому. Пов’язано це насамперед із неоголошеною війною, яку ось уже 4-й рік веде проти нас путінська Росія.
— Цей комісаріат я очолив у 2010 році, — говорить військовий комісар Святошинського районного у місті Києві військового комісаріату полковник Вадим Ліхтін. — То були часи, коли в результаті так званих реформ комісаріати опинилися на узбіччі армійського життя: люди, відповідальні за кінцевий результат реформ, не розуміли, що творили.
Ліхтін не драматизує ситуації, через яку і сам пройшов. Адже напередодні російської агресії, тобто у 2013-му, у Святошинському РВК було всього 2 офіцери — полковник Вадим Ліхтін і його заступник.
Навесні 2014-го, коли потрібно було проводити першу хвилю мобілізації, всі зрозуміли важливість військкоматів у забезпеченні обороноздатності країни.
Полковник, як і більшість військових, не любить розповідати про службові справи. Тож коли мова зайшла про 6 черг мобілізацій, які він проводив, Вадим Федорович відповів коротко:
— Я безмежно вдячний усім офіцерам, працівникам Збройних Сил України, які служать і працюють у нашому військкоматі, за ту титанічну роботу, яку вони провели. Завдяки їм усі завдання були виконані вчасно і без серйозних зауважень.
Сьогодні, порівняно з весною-літом 2014-го, ситуація дещо інша: ті заходи, до яких удалась Українська держава, дозволили стабілізувати ситуацію на Донбасі. При всій повазі до українських дипломатів, представників інших міністерств і відомств скажу, що чи не найголовнішу роль у цьому зіграло українське військо, яке тримає рубежі на сході країни.
Нині серед пріоритетних завдань, які доводиться вирішувати святошинським військкоматівцям, — комплектування Збройних Сил та інших військових формувань України військовослужбовцями-контрактниками і призов резервістів до військових частин, призов на строкову службу тощо.
— Деякі частини і підрозділи недоукомплектовані особовим складом, — каже Вадим Ліхтін. — А це, погодьтеся, впливає на їхню боєготовність. І не кращим чином. Тому робимо все можливе для виправлення ситуації.
Київ, інші міста України заполонили рекламні щити, з яких українців закликають укладати з Міністерством оборони, Національною гвардією та іншими силовими відомствами контракти на проходження служби. Люди, які забажали одягти армійський однострій, куди насамперед звертаються? Правильно — до військкомату.
І саме тут у них складається перше враження про армію, командирів. Є випадки, коли у кількох молодих хлопців після першого ж відвідування комісаріату відпало бажання служити.
А все тому, що там їх не лише не ознайомили як слід з умовами проходження служби, не роз’яснивши, зокрема, якими соціальними правами і гарантіями користуватимуться, а й нагрубили. Керівництво військкомату, про який наша розповідь, вимагає від колег ввічливості, толерантності у ставленні до всіх без винятку відвідувачів.
— Нас повинні не остерігатись, а поважати, — переконаний Вадим Ліхтін. — Ми надаємо вичерпну інформацію з усіх питань, які входять до нашої компетенції, завжди йдемо назустріч побажанням громадян, якщо це, звичайно, не суперечить закону.
Наприклад, до нас звертаються учасники АТО з приводу отримання пільг і соціальних гарантій, якими вони наділені чинним законодавством, але мають проблеми з їх реалізацією.
Більшість офіцерів є учасниками Антитерористичної операції. Приміром, полковник Вадим Ліхтін ще у 2014-му був відряджений до Луганської області. Там разом з іншими колегами надавав допомогу в організації роботи військових комісаріатів цього регіону, які вийшли з окупованої території, виконував завдання з формування військової комендатури міста Сєверодонецька.
Його заступник підполковник Сергій Калугін був мобілізований як офіцер запасу. Але про ситуацію на сході теж знає не з телесюжетів, побувавши в районі бойових дій.
Старший лейтенант Андрій Середа, який зараз обіймає посаду старшого офіцера відділення комплектування, командував розвідувальним взводом. А начальник відділу бронювання солдатів і сержантів лейтенант Богдан Зайцев нагороджений іменною вогнепальною зброєю.
Старшому солдату Іллі Покладу не раз довелося побувати під «Градами» і мінами: його підрозділ дислокувався під Авдіївкою. В одному з боїв Ілля дістав важке поранення.
Полковник Вадим Ліхтін, його колеги розуміють, що без війська Українська держава навряд чи зможе протистояти тим викликам, які постають перед нею останнім часом. Головний — неоголошена війна путінської Росії, її намагання «прихватизувати» українські землі.
— Ми, українці, повинні мати сучасну, добре озброєну і навчену армію, — переконаний Вадим Федорович. — Вона є нашим найнадійнішим, найвірнішим союзником.

Сергій ЗЯТЬЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».