Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Хто б і що не говорив про стан справ у нашій армії, а її забезпечення порівняно з тим же 2014-м зросло в рази. Насамперед у районі проведення операції Об’єднаних сил. Незважаючи на цей беззаперечний факт, українці продовжують надавати нашим хлопцям допомогу.
Усі вони різні за своїм статусом, віросповіданням, статками і навіть політичними поглядами. Єдині в одному: у складні часи армії, яка сьогодні є чи не найголовнішим гарантом збереження єдиної і вільної України, треба підставити плече допомоги. Про деяких із них і наша розповідь.
Візуалізація близьких вам людей може бути настільки ж корисна, як і присутність їх у кімнаті разом із вами, коли йдеться про керування серцево-судинною реакцією організму на стрес.
Згідно з новим дослідженням, проведеним психологами з Університету Арізони, коли ви стикаєтеся зі стресовою ситуацією, думки про вашу другу половинку допомагають контролювати кров’яний тиск так само ефективно, як коли б ви перебували поряд із нею.
Коли ми хворіємо, то, як правило, виходимо на лікарняний. Лікування вдома допоможе швидше впоратись із недугою й уникнути небажаних наслідків, крім того, ви не будете піддавати ваших колег ризику зараження.
Проте цього негласного правила дотримуються не всі люди. Як же тоді не заразитись, якщо ви зрозуміли, що ваш колега прийшов до офісу хворим?
Серцевий напад у жінок має свої специфічні ознаки, відмінні від серцевих катастроф у чоловіків.
Про це у Facebоok написала в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.
«Чоловіки та жінки відрізняються фізіологічно, і серцевий напад може виглядати у жінок не так, як у чоловіків. Через це жінки іноді невчасно звертаються за медичною допомогою і ризикують мати важкий перебіг чи померти. Вміння розпізнати у себе чи в людини поруч проблему із серцем і викликати екстрену допомогу — життєво важливе», — пише Супрун.
Напевно, ви чули таке твердження. Виявилося, що це не порожні слова. Учені змогли науково пояснити благотворний вплив сміху на організм людини.
Під час наукового експерименту фахівці з’ясували, що після того як добровольці сміялися над переглядом комедійного фільму, робота їх системи кровообігу помітно поліпшувалась. Ефект тривав протягом доби.
За оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, з кінця минулого року на кір в Україні захворіли вже понад 8500 людей. Найвищі показники захворюваності — у Львівській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій областях та Києві.
Протягом останніх днів в Україні ще додалося хворих на кір. Найчастіше жертвами цієї хвороби стають діти, яким не зробили щеплення. Що ж робити? Про це ми розпитали фахівця — лікаря-інфекціоніста Геннадія Васильовича ГУНЬКА.
Хто з нас, українців, хоча б раз побувавши на концерті Національної заслуженої капели бандуристів України імені Григорія Майбороди, залишився байдужим до її виступу? Коли було створено цей славетний творчий колектив і як йому живеться сьогодні?
На ці та інші запитання ми попросили відповісти Юрія Курача — художнього керівника, головного диригента Капели, доцента Національної музичної академії ім. Петра Чайковського, народного артиста України.
Комітет з присудження премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва визначив лауреатів за 2018 рік у чотирьох номінаціях.
Про це повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.
10 ЛЮТОГО — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ РОБЕРТА АЛЬБЕРТОВИЧА КЛЯВІНА (1929–2002), УКРАЇНСЬКОГО АРТИСТА БАЛЕТУ, БАЛЕТМЕЙСТЕРА
Роберт Альбертович Клявін (справжнє прізвище Візиренко) народився 10 лютого 1929 року в Одесі. У 1949 році він закінчив Ленінградське хореографічне училище (нині Академія російського балету імені А. Я. Ваганової).
Після закінчення училища працював солістом балету Київського театру опери і балету (Національна опера України).
У 1969–1973 і 1979–1985 роках був головним балетмейстером Національної опери. У 1973–1975 роках був художнім керівником, головним балетмейстером українського Балету на льоду.
Заслужена артистка України Людмила Колосович давно мріяла поставити виставу про відому мексиканську художницю Фріду Кало. Втілити цей задум у життя допомогла відома сучасна письменниця Тетяна Іващенко, яка написала п’єсу «Скажена голубка».
За цією п’єсою пані Людмила поставила виставу Frida, що стала спільним проектом Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та Театру Solo.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».