Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Листопад 26, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Сiчень 2020 13:39

Дерев'яні церкви Карпат стали учасниками нового туристичного проєкту

Rate this item
(0 votes)

Україна та Польща працюють над реалізацією нового спільного проєкту, головна мета якого — привернення уваги до пам’яток сакральної архітектури та популяризація нових туристичних маршрутів.
Про це повідомляє Uzhgorod.net.ua.
«Два десятки дерев’яних церков Карпат потрапили до поля зору проєкту «Дерев’яні церкви — приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат» (у межах програми CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine 2014–2020), із них половина — на території Закарпатської області, решта — в Польщі.

Церкви мають відфотографувати й усю фотобазу викласти на одному ресурсі. Усі світлини будуть у широкому й вільному доступі, щоб усі бачили, які унікальні пам’ятки архітектури досі знаходять у Карпатах», — ідеться в повідомленні.
 Як зазначив директор Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради Михайло Данканич, ідея розроблення саме такого проєкту виникла в нього під час спілкування з польським дослідником, який розповів, чим регіон Карпат цікавий для європейців.
«За його словами, дві речі цікавлять європейських туристів у карпатському регіоні: перша — наша традиція, культура, а ось друга — дерев’яні церкви. Чому так? Бо в Європі є старіші замки, ніж у нас, краще збережені ліси, є інші цікаві нюанси, а ось дерев’яних церков немає, там подібного не будували (зводили кам’яні). Це — наша фішка.
Але ми десь недооцінюємо це багатство, бо ми його бачимо щодня, звикли до цього. Тому ми вирішили, що цей проєкт має гарні перспективи, ми зможемо зробити промоцію дерев’яним церквам Карпат», — наголосив Данканич.
Проєкт планують реалізувати впродовж 12 місяців.
Менеджер Наталія Радівілова розповіла, що для проєкту відібрали 20 церков, з них 10 — на Закарпатті, 10 — у Польщі. На конкурсній основі відібрали 5 фотографів, які мають завдання відфотографувати зазначені церкви з усіх сторін, усередині, а також через призму власного мистецького бачення.
Відтак усі світлини будуть зібрані на одному ресурсі (за планом їх має бути 400) і всі охочі зможуть ними користуватися. Крім того, заплановано проведення двох фотовиставок — на Закарпатті та в Польщі.
Також у межах проєкту заплановано майстер-класи для утримувачів церков, «бо часом недбале ставлення до цих об’єктів призводить до їхньої руйнації...»
Відібрані на Закарпатті церкви:
• церква Святого Духа на Воловеччині, збудована у XVIII столітті;
• церква Успіння Святої Богородиці, с. Новоселиця, найменша церква готичного стилю на території Закарпаття;
• церква Святого Михайла — на території Музею архітектури і побуту в Ужгороді, 1707 року (відома ще як Шелестівська);
• церква Святого Духа в с. Колочава;
• Вознесінська церква в с. Ясіня, одна з найдосконаліших церков на всій Гуцульщині, внесена до Реєстру спадщини ЮНЕСКО;
• церква Святого Михайла, с. Ужок — візитівка Закарпаття, що також з 2013-го внесена до Списку спадщини ЮНЕСКО;
• Миколаївська церква, с. Данилово, взірець мараморошської готики. Унікальна своїм шпилем заввишки 14 м;
• церква Святого Василія в Лікіцарах на Великоберезнянщині;
• церква Святого Миколая в с. Середнє Водяне;
• Миколаївська церква в с. Гусний, Великоберезнянський район. Церква дуже маленька, але досі діє.
У резерві — дві церкви (якщо з певних причин вищезазначені церкви не буде змоги опрацювати):
• церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострино, Великоберезнянський район;
• церква Івана Хрестителя, Сухий, Великоберезнянський район.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».