Жертв нелюдів поховали у братській могилі на території так званої Пушкарівської балки. Нині та територія перебуває у занедбаному стані, а безпосередньо над місцем масового поховання прокладено автошлях.
* * *
Міська влада Полтави ще майже 15 років тому вперше заговорила про перспективу зведення на просякнутій кров’ю землі нового мікрорайону з багатоповерхівок з розвинутою соціальною інфраструктурою. Підшукали навіть інвестора.
Але городяни дуже негативно поставилися до цих намірів і, у свою чергу, запропонували відновити історичну пам’ять та встановити на місці масових розстрілів пам’ятник жертвам Другої світової війни.
Тоді у Полтавській міськраді вирішили не «педалювати» ситуації і спустити на гальмах питання забудови на місці, де й нині ледь не щодня знаходять людські останки. Не наполягав на початку будівництва і інвестор, який уже нібито вклав гроші у масштабний проект.
Страсті за пам’яттю розстріляних у Пушкарівській балці з новою силою спалахнули у Полтаві після того, як громадськості стало відомо про засідання виконкому міськради, де розглядали питання «Про проведення земельного аукціону в м. Полтава». Воно стосувалося рішення виставити на аукціон кілька земельних ділянок на вулицях Пушкарівській та Остапа Вишні, яке депутати прийняли ще узимку 2019 року на засіданні сесії Полтавської міськради.
Депутати тоді навіть уже надали дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, де упокоїлися жертви нацистів, зі зміною їхнього цільового призначення. Активісти наполягали на скасуванні цього рішення, а міські чиновники заявляли, що жодних офіційних документів, які б свідчили про точне місце захоронення жертв масових розстрілів, немає.
Правда, згодом один із заступників полтавського міського голови Андрій Лямін визнав, що лише на одній із восьми ділянок, які виставлено на аукціон, можливе поховання. А от на інших братських могил не виявлено.
Спірна територія тим часом, наголошував посадовець, заростає чагарниками. І це при тому, що місто відчуває дефіцит землі для забудови...
У свою чергу, громадські активісти 23 квітня 2019 року на засіданні профільної комісії Полтавської міськради, де розглядали питання можливості забудови Пушкарівської балки, вимагали від депутатів скасування дозволів на будівництво на просякнутій кров’ю землі. Влада обласного центру вимушена була знову дослухатися до думки представників громади і заговорила про необхідність ретельніше дослідити питання.
Проте одночасно продовжувала заявляти, що конкретних документів, які свідчили б про точне місце захоронення, — немає. 25 квітня 2019 року дискусію перенесли на чергову сесію Полтавської міськради. До сесійної зали прийшли десятки полтавців, котрі тримали в руках плакати з написами «Зупинити наругу над жертвами нацизму», «Пам’ятаємо жертв нацизму» тощо.
Представники громадськості, яким таки надали слово, вимагали скасування рішення про проведення аукціону з продажу землі, де поховано тисячі жертв Другої світової війни. І вимагали від депутатів звернутися до Національного інституту пам’яті, де можуть зберігатися документи, які свідчать про масові розстріли в Полтаві, та розпочати пошукові роботи на території Пушкарівської балки.
Пристрасті у сесійній залі вщухли лише після того, як депутати погодилися виключити з проекту рішення згадування про земельний аукціон, на який влада виставила вісім ділянок під забудову на місці трагічних подій минулої війни.
Утім, громадські активісти не поспішають святкувати перемогу, підозрюючи міську владу у прагненні взяти тайм-аут для залагодження конфлікту, після чого знову спробувати «проштовхнути» рішення про забудову Пушкарівської балки. Тому використовують будь-яку нагоду, щоб не дати «забалакати» проблему.
Приміром, як приїзд міністра культури України Євгена Нищука до Полтави 15 червня 2019 року. Під час зустрічі міністра з представниками громадськості обласного центру у Краєзнавчому музеї урядовець повідомив, що і до нього днями надійшло звернення від полтавців, які стурбовані можливою забудовою Пушкарівської балки.
Низка громадських організацій Полтави просить міністра втрутитися в справу і не допустити паплюження пам’яті загиблих від рук нацистів і сприяти проведенню пошукових робіт на місці поховань репресованих.
«Я вже мав декілька звернень від полтавської громади. Дуже чутливі питання, наприклад щодо залишків поховань у Пушкарівському яру. Я дам це в роботу і все, що від нас залежить, ми зробимо. Я думаю, що місця пам’яті не можна забувати, бо ми ж цивілізована країна. Ми — багатонаціональна країна. Ми — духовна країна у всіх виявах і проявах.
Як ми можемо на залишках тих людей, які були закатовані та замучені, будувати будь-які будівлі? — риторично запитав Є. Нищук. — Що, немає іншого місця? Найголовніше — усвідомлювати, що ці місця, навпаки, притягнуть тисячі людей, які приїдуть віддавати пошану та знайомитися з тією трагічною сторінкою в історії краю...»
Підключилася до вирішення питання забудови території, де у Полтаві під час війни був великий концентраційний табір і звідки за межу вічності пішли тисячі замордованих фашистами євреїв і військовополонених, і в Полтавській ОДА. Днями там проведуть спеціальну нараду, на якій розглянуть увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій на Полтавщині. У тому числі й відновлення історичної справедливості та перспективи використання території колишніх артскладів у Полтаві для містобудівних потреб.
Не залишилися байдужими до проблеми і в Посольстві Ізраїлю в Україні. Як стало відомо, посол Ізраїлю в Україні Йоель Ліон звернувся до керівництва Полтавської міськради з листом, в якому він просить полтавських чиновників не передавати під забудову ділянки землі на території колишніх артскладів, де під час окупації Полтави відбулися масові розстріли євреїв.
Активісти, які виступають проти паплюження пам’яті жертв нацистів, нагадують посадовцям, що на спірних земельних ділянках у період окупації Полтави солдатами нацистської Німеччини з вересня 1941-го по вересень 1943 років відбувалося масові катування і розстріли десятків тисяч мирного населення, військовополонених.
Уже через два місяці після окупації Полтави — 23 листопада 1941 року нацисти розстріляли та скинули у протитанкові рви майже п’ять тисяч мирних жителів обласного центру. Масові розстріли тривали у 1942–1943 роках. Кількість жертв, загиблих від рук нацистів, становить не менше 15 тисяч людей.

Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава