Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Лютий 28, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 12 Серпень 2016 11:39

Золото скіфів і... реабілітація учасників АТО

Rate this item
(1 Vote)

Не­що­дав­ні сен­са­цій­ні зна­хід­ки ар­хео­ло­гів на Пол­тав­щи­ні зму­си­ли там­теш­нє об­лас­не ке­рів­ниц­тво де­що по-ін­шо­му по­гля­ну­ти на на­уку, фі­нан­со­ву під­трим­ку якої, як ба­га­тьом здає­ть­ся ни­ні, мож­на бу­ло б від­клас­ти до кра­щих ча­сів. 
При­най­мні, за умов хро­ніч­но­го бра­ку кош­тів на під­трим­ку на­віть най­важ­ли­ві­ших со­ці­аль­них про­грам не ста­ви­ти її в пер­шо­ряд­ну чер­гу на пов­но­цін­не фі­нан­су­ван­ня.

Скіфське золото сипалося просто в руки...
Цими днями на Полтавщині, і не тільки, на повний голос заговорили про сенсаційні знахідки археологів, котрі знову підтвердили невичерпні можливості для науковців всесвітньо відомого Більського городища, що поряд із селищем Більськ на території Котелевського району Полтавської області.

Це стародавнє поселення скіфів (кінець VIII — початок III ст. до н. е.) складається з трьох укріплених поселень (Куземинське, Західне Більське і Східне Більське), оточених спільною фортечною стіною — валами загальною довжиною понад 33 кілометри.
Історики здавна називають цю місцину Великим Більським городищем, яке розкинуло залишки цивілізації наших прапращурів на площі майже в 4,5 тисячі гектарів. Дехто з дослідників навіть ототожнює Більське городище з літописним містом Гелоном, який згадує у своїх творах давньогрецький історик Геродот.
Перші археологічні розкопки там провів ще 1906 року російський археолог Василь Городцов, який досліджував окремі ділянки Західного укріплення і Великого городища, а також понад два десятки курганів у межах городища. У ході розкопок археолог не лише збагатився археологічними знаннями про побут та уклад життя скіфів, а й установив, що Більське городище є оборонним комплексом, який складається з трьох укріплень, об’єднаних валами Великого городища.
Неоціненний внесок у дослідження Більського городища зробив дослідник старожитностей скіфської доби радянський та український археолог, професор, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Борис Шрамко.
Видатний археолог очолював дослідження скіфського поселення у 1965—1995 роках. Підраховано, що експедиціями під його керівництвом було розкопано майже 50 тис. кв. м культурних шарів на території Східного та Західного укріплень городища, досліджено велику кількість курганів його некрополів тощо.
Саме Б. Шрамко, спираючись на отримані під час багаторічних розкопок матеріали, зробив висновок, що Більське городище можна ототожнювати з уславленим давньогрецьким істориком Геродотом містом Гелон. Учений координував програму досліджень Більського городища за участі археологів Харкова, Полтави, Києва та навіть Гамбурга.
Справу свого батька продовжила Ірина Шрамко — кандидат історичних наук, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, відомий український археолог, керівник археологічних досліджень на Більському городищі. З 2005 року до 2011го була членом Польового комітету Інституту археології НАН України.
І. Шрамко беззмінно керує археологічною практикою на Більському городищі. От і цьогорічну (6—29 липня. — Àâò.) експедицію харківських археологів до легендарного Більського городища знову очолила вона. І результат роботи пошуковців старожитностей виявився дуже вдалим.
Уже наприкінці польової практики харківські дослідники взялися розкопувати малопомітний курган на некрополі Скоробір. Час уже майже зрівняв його із землею — насип виступав над поверхнею всього на 20—30 сантиметрів.
Судячи з усього, розповідала І. Шрамко полтавським журналістам, цей курган вже було давно пограбовано. Можливо, ще за скіфських часів. Але інтуїція не зрадила археологам: коли було знято культурні шари, в руки археологів буквально посипалися дивні прикраси — унікальні для лівобережжя України ювелірні вироби із скіфського золота.
Першому взяти до рук золоту прикрасу у вигляді козлика поталанило Станіславу Заднікову, старшому науковому співробітнику музею археології Харківського національного університету ім. Каразіна.
«Я ніколи стільки не знаходив золота, — розповідав журналістам здивований несподіваною знахідкою археолог. — Правда, одного разу я знайшов золоту бляшку розміром десь сантиметр на сантиметр, але тут їх відкопали одразу кілька десятків...»
Три десятки золотих прикрас і ґудзиків, які стали нагородою харківським археологам за їхню нелегку, буквально виснажливу роботу під пекучим липневим сонцем на Полтавщині, пролежали у землі майже три тисячоліття. Але збереглися дуже добре. Кожну з прикрас ретельно очистили від землі і дбайливо склали в спеціальні пакуночки. Після ретельного вивчення та досліджень науковцями вони займуть своє місце в музеї.

 

Обличчям до археології
Сенсаційні знахідки на Більському городищі стали закономірним результатом уваги влади Полтавщини як до Більського городища, так і до зміцнення фінансової бази полтавських археологів, котрі щороку ведуть розкопки в різних районах області, вважає заступник голови Полтавської облради Анатолій Ханко.
До речі, самого посадовця з лопатою в руках теж помітили поміж учасників харківської експедиції в день, коли на Більському городищі знайшли золоті скіфські прикраси. Кореспонденту «ДУ» він зізнався, що в Більську «лобіював» інтереси не лише місцевих археологів, а й археології як науки в цілому. І найкращим підтвердженням успішної праці археологів в ім’я науки стали важливі знахідки — скіфські золоті прикраси.
Інтерес заступника голови облради до археології не випадковий. Як розповів А. Ханко, він сам, ще коли навчався в педагогічному інституті, захопився археологією і ось уже 13 років поспіль виїжджає в археологічні експедиції. Власноруч перелопатив не одну тонну землі у пошуках старожитностей — від Ольвії у Криму до Більська на Полтавщині.
Тож коли дізнався про сенсаційну знахідку харківських археологів у Більську, одразу виїхав на місце розкопок. Причому, не з порожніми руками. Буквально за кілька днів до того, як скіфське золото, підняте з глибини століть, заблищало в променях сонця, Полтавська обласна рада на черговій сесії виділила на підтримку археологів області 490 тисяч гривень.
«Уже довгий час у нашій країні археологічна наука тримається на ентузіазмі. На Полтавщині, зокрема, вже майже 20 років археологічні дослідження практично не отримували фінансування від держави. Тепер в обласній раді планують поліпшити матеріальну базу Історикокультурного заповідника «Більськ», центру охорони та досліджень пам’яток археології облдержадміністрації та Полтавського краєзнавчого музею, — розповів журналісту А. Ханко.
490 тисяч уже виділених гривень підуть на закупівлю різного інструментарію для археологів — від звичайних лопат до сучасних приладів GPS та іншого приладдя тощо. А в подальшому, на базі вже існуючої програми розвитку культури в області, планується розробити окрему програму «Археологічна спадщина Полтавщини на 2016—2020 роки», яку ми через облраду наповнюватимемо коштами».
Од­на із зо­ло­тих при­крас, знай­де­на хар­ків­ськи­ми ар­хео­ло­га­ми на Біль­сько­му го­ро­ди­щіУ планах заступника голови облради чимало цікавих задумок, які допоможуть міцно зіп’ятися на ноги археології на Полтавщині. Однозначно, запевняє А. Ханко, триватимуть археологічні експедиції. Уже заплановані наступного року розкопки в Миргородському та Великобагачанському районах. Причому, до участі у них запросять учасників АТО.
«Ми поєднаємо археологічні розкопки з реабілітацією учасників АТО. Будемо брати їх до складу експедицій. Фізично здорові хлопці не лише допоможуть вести розкопки, а й самі вчитимуться азам археології», — пояснює А. Ханко. — Я готовий максимально сприяти розвитку археологічних досліджень в області. Уже наступного року експедиції фінансуватимуться з обласного бюджету. Хай спочатку і на не дуже значущу суму — 10—15 тисяч гривень, але це допоможе не лише вижити, а й розвиватися археологічній науці на Полтавщині».
У планах облради — виділення коштів на підготовку та друк наукових видань з археології, проведення картографічної роботи. Останнє дуже важливо, зазначає А. Ханко. Необхідно якомога швидше нанести на мапи місцерозташування археологічних пам’яток області, ідентифікувати їх тощо, аби вберегти від впливу часу їхні орієнтири. Наочне підтвердження важливості картографічної роботи — випадок із курганом Більського городища, де розкопали золоті скіфські прикраси.
«Курган виступав над землею всього на 20—30 см. Пройшло б іще дватри роки, і його пагорб остаточно зрівнявся б із землею», — констатує заступник голови облради. — Тому питанню пришвидшення картографічних робіт необхідно приділити першочергову увагу».
У Полтавській облраді вже зараз дбають про популяризацію археології серед молоді. З цією метою проводять різні заходи. Приміром, наразі на території Більського городища вже вдруге працює дитяча польова археологічна школа.
Головна її мета — ознайомлення з археологічною наукою підлітків, проведення ними повномасштабних наукових досліджень на території городища, налагодження дієвої співпраці між молодими дослідниками щодо вивчення пам’яток, передусім скіфської доби.
До 18 серпня науковці з Києва та Харкова (до речі, учасники АТО. — Àâò.) передаватимуть в експедиції школярам, які захоплюються археологією, свої знання. А 12—13 серпня 2016 року в Більську пройде науковопрактична конференція з нагоди Дня археолога, участь у якій візьмуть понад сорок науковців з усієї України.
«Необхідно відродити у Більську туризм, адже навколо пам’яток Більського городища точиться дуже багато розмов. Туристичної інфраструктури там взагалі немає, — визнає А. Ханко.
Ми думаємо над тим, щоб, можливо, вже з наступного року виділяти кошти для того, аби за допомогою київських та харківських археологів провести реконструкцію городища і відтворити його первісний вигляд: насипати декілька курганів, реконструювати стародавні поселення скіфів.
Так само показувати туристам і кургани, які вже раніше розкопали — з кам’яним дном. Зробити так, щоб туристи не лише милувалися гарними краєвидами Більська, а й мали змогу долучитися до роботи археологів та відчути дух життя скіфів».
Такі найближчі плани керівництва Полтавщини щодо підтримки в регіоні науки, яка творить епохи і розкриває нам таємниці наших прапращурів.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Фото з архіву А. Ханка

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».