Особливо в цьому плані вразливі мешканці далеко не нових багатоповерхівок — хрущовок, де всі гуртом повністю залежать від безперебійної роботи комунальних котелень. Урятуватися жильцям однієї окремої квартири від холоду в разі відключення від централізованого теплопостачання цих будинків дуже складно. Зокрема, після того, як теплоенергетики лобіювали заборону встановлювати у квартирах багатоповерхівок індивідуальне опалення. Принцип, який зараз діє для багатоповерхівок при встановленні такого опалення: «Або всі разом, або ніхто!» — геть позбавив надій жильців на незалежність від примх монополістів-комунальників.
На Полтавщині теж не приховують того, що з настанням справжніх холодів можуть виникнути проблеми з опаленням через нестачу газу. Ще чинний дотепер голова Полтавської ОДА свободівець Віктор Бугайчук чесно порекомендував полтавцям самим потурбуватися про утеплення своїх квартир. До гарячої теми на тлі зими, що наближається, приєдналися і громадські активісти, котрі в листопаді щовихідних проводять в обласному центрі публічні семінари, на яких учать городян утеплювати свої оселі.
Правда, незважаючи на звернення губернатора та поради активістів, методів утеплення, якими можна було б скористатися, у мешканців хрущовок небагато. Переважно — це заміна вікон на пластикові та обшивка стін багатоповерхівок пінопластом. Останній метод набув справжньої популярності у тих, хто таки вирішив подбати про збереження тепла у своїй окремо взятій квартирі.
У Полтаві зараз можна побачити практично на кожній багатоповерхівці різнокольорові шари пінопластового утеплювача. Навіть ще і в листопаді, коли полтавці раділи погожій днині, зранку і до сутінок, не покладаючи рук, трудилися спеціалісти з утеплення. Охочих скористатися їхніми послугами знайшлося чимало. Тож без роботи так звані промислові альпіністи не залишилися. Попри те, що утеплення зовнішніх стін квартири в багатоповерхівці або приватного будинку замовнику обходиться в кругленьку суму.
Для довідки: у Полтаві за утеплення стін будинків правлять 190–210 гривень за один квадратний метр. Проте, кажуть фахівці, овчинка варти вичинки, бо після утеплення хазяї одразу відчують ефект. Ті, в кого немає індивідуального опалення, підвищенням температури взимку на 2–4 градуси у квартирі. А ті, хто опалює оселю самотужки, зможуть зекономити на платі за дефіцитний і дорогий газ.
Утім, зі збільшенням попиту на послуги з утеплення квартир з’явилася ще одна проблема — не помилитися у професіоналізмі та сумлінності тих, хто стає до цієї справи. Знайти тепер майстра — неважко. Проблема — кваліфікований спеціаліст, а не халтурник, який у гонитві за замовленнями не дотримується технологій робіт, бо поспішає на інший об’єкт.
Погодьтеся, що заплатити за утеплення, приміром, трикімнатної квартири пінопластом у середньому 8,5 тисячі гривень і потім із сумом констатувати, що вже через пару тижнів або після першого дощу покриття починає тріскатися й осипатися, дуже неприємно. Факт на лице (вибачте, на стіні): утеплення робив халтурник. Змусити його переробити дуже важко, а часто неможливо.
По-перше, більшість городян зазвичай віч-на-віч домовляються з майстрами, орієнтуючись на заманливу рекламу їхніх послуг та вартість утеплення. Тобто звертаються не до фірм, з якими можна укласти договір і в разі чого на його підставі домогтися виправлення недоліків, а до перших-ліпших майстрів.
У схожу ситуацію потрапив і житель обласного центру Микола Степанович. Пенсіонер вирішив ще до настання холодів утеплити стіни своєї трикімнатної квартири. Пошуком майстрів не заморочувався: зателефонував за номером, який побачив на дошці оголошень. Про ціну з молодим чоловіком на ім’я Артем, який згодився почати роботи, домовилися швидко: альпініст запросив 190 гривень за один квадратний метр утеплення. Сюди входило все — вартість матеріалів, їхня доставка, робота тощо.
Загалом Микола Степанович мав сплатити 8200 гривень. З них половина — вартість матеріалів, після того, як майстер зробить усі роботи і залишиться тільки фарбування. Решта — після закінчення утеплення. Інакше кажучи, після приймання пенсіонером роботи. Начебто все було чесно. Майстер із помічником впоралися із завданням швидко. Якість зробленого нарікань у замовника не викликала, тож Микола Степанович розрахувався з майстром.
Неладне пенсіонер відчув лише після того, як через тиждень, коли пройшов дощ, пінопластове покриття стіни вкрилося ледь помітними тріщинами, наче павутинням. Зателефонував майстру, той прийшов і погодився, що справді на покритті з’явилися тріщини. Напевне, припустив альпініст, суміш виявилася неякісною. Майстер, як пізніше дізнався Микола Степанович, звернувся з претензією до продавця сумішей.
Далі події розгорталися за сценарієм, який переконав пенсіонера в тому, що слід бути обачнішим у виборі спеціалістів з утеплення. Одразу після того, як альпініст пред’явив претензії до якості матеріалів, до Полтави з Херсона та Харкова приїхали представники одного з українських підприємств, де виготовляють суміші для оштукатурювання. Хлопці прийшли до Миколи Степановича, зафотографували тріщини і запідозрили погану якість роботи. Скоріше, недотримання майстром технологій, яких необхідно додержуватися при утепленні стін пінопластом.
Коли розшили одну з тріщин, стало розуміло, що альпініст виявився звичайним халтурником. Розтин щілини показав, що майстер із самого початку знехтував технологією робіт. Зокрема, сітку для армування наклав на пінопласт, який перед тим не промазав розчином. І лише потім наніс поверх сітки шар штукатурки. А слід було втопити сітку у шар клею, як вимагає інструкція.
До того ж, дізналися представники заводу, спеціаліст з утеплення фасадів наклав на покриття занадто тонкий шар як стартової, так і фінішної шпаклівки. У купі ці недоліки й спричинили брак — появу тріщин, які згодом під впливом атмосферних опадів та морозу розширятимуться і штукатурка почне осипатися, оголюючи пінопласт...
Представники заводу, зробивши свою справу, поїхали. Незабаром Миколі Степановичу надіслали із заводу акт, в якому було зазначено, що брак у роботі з утеплення стін його квартири викликаний недотриманням технологій робіт майстром. Аналізи показали, що суміші використовували належної якості. Пенсіонер хотів сповістити про отриманий документ альпініста, але телефон майстра не відповідав. Той наче крізь землю провалився...
Ситуацію, яка сталася з полтавським пенсіонером, кореспонденту «ДУ» прокоментувала майстер виробничого навчання «Полтавського Центру професійно-технічної освіти», лауреат Державної премії України 2013 року в галузі професійно-технічної освіти, переможець Всеукраїнського конкурсу на звання найкращого штукатура Людмила Сакало.
Жінка майже два десятки років передає майбутнім штукатурам секрети своєї майстерності. Технологію робіт з утеплення фасадів будинків пінопластом вона знає досконало. Більш того, власноруч зробила утеплення стін свого будинку, не довіривши цю відповідальну справу стороннім майстрам.
Як і представники заводу — виробника сумішей, вона одразу визнала, що спеціаліст, який утеплював стіни квартири пенсіонера, допустився кількох помилок. Головні — порушення технології під час армування утеплювача (пінопласту) спеціальною сіткою. Лише у такому разі вона виконуватиме свої функції.
«Будь-які відхилення від технології робіт — економія на матеріалах, заміна суміші іншою, недотримання вимог до товщини покриття тощо — можуть привести до непоправних наслідків, а саме — до відшарування листів пінопласту від стіни, тріщин, руйнування армуючого шару тощо»,— констатує Л. Сакало.
У роботі з утеплення важливе все, каже жінка. Приміром, якщо ви спостерігаєте за роботою майстрів з утеплення і бачите, що зазори між листами пінопласту вони заповнюють розчином для приклеювання, то знайте: це — халтура. Теплопровідність пінопласту та суміші різні, тому в місці стиків слід очікувати неприємностей. Зазори необхідно заповнювати тонкими смужками пінопласту або так званого рідкого пінопласту.
Звісно, сторонній людині важко розібратися в тонкощах технологій робіт з утеплення фасадів. Хоча нині в Інтернеті можна знайти достатньо інформації з цих питань. Але найкращою гарантією того, що за ваші гроші вам утеплять стіни квартири якісно і покриття прослужить багато років, можуть стати рекомендації спеціалістів. Скажімо, знайомих, котрі вже користувалися їхніми послугами, або укладання офіційних договорів на проведення робіт з утеплення. Ясна річ, обійдуться ці формальності дорожче, ніж пошук майстра за об’явою на стовпах, але ви отримаєте бодай якусь гарантію, резюмує Л. Сакало.
Ситуація, в яку потрапив герой цього матеріалу, на жаль, типова для нинішніх реалій. Українців, котрі принижені безгрошів’ям і намагаються заощадити на всьому, дурять на кожному кроці. У Полтаві, наприклад, ледь не щотижня міліціонерам доводиться розбиратися з виробниками пластикових вікон, чиї представники просто на вулиці хапають за рукава перехожих і пропонують заманливі умови виготовлення та встановлення вікон. І небезрезультатно: люди в очікуванні зими прагнуть захистити від холоду свої оселі й тому готові віддати далеко не зайві гроші. Але вуличне знайомство з майстрами часто обертається розчаруванням. Обіцяних вікон замовники так і не дочекаються, хоча вже сплатили за їхнє виготовлення чималий аванс.
Так само і з утепленням квартир, коли халтурники користуються необізнаністю замовників та відсутністю офіційних документів-замовлень на роботу, що унеможливлює претензії до майстрів. Це той випадок, коли кажуть, що пустопорожні обіцянки пройдисвітів не гріють...
Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва
Фо­то ав­то­ра