І це при тому, що фермерських господарств в Україні налічується кілька десятків тисяч і вони становлять понад 70% загальної кількості економічно активних сільськогосподарських підприємств.
Але їхній виробничий та соціальний потенціал залишається нереалізованим. Рівень технічного оснащення, ефективність діяльності (зокрема, врожайність) зазвичай значно нижчі порівняно з великими підприємствами. А щорічна втрата експортного потенціалу оцінюється щонайменше у $350 млн.
Причина такого стану речей проста і водночас дуже складна: брак власних обігових коштів та висока вартість кредитних ресурсів, через що фермерські господарства не мають належної матеріально-технічної бази, а їхній доступ до передових технологій, селекції, використання сучасних засобів захисту рослин і добрив суттєво обмежений.
Про це добре знають у владних кабінетах. Там констатують, що в разі отримання відповідних матеріальних та організаційних ресурсів малі та середні господарства спроможні не тільки підвищити свою ефективність й істотно збільшити обсяги валового виробництва сільгосппродукції, а й стати локомотивом розвитку сільських територій завдяки створенню нових робочих місць, виробничої та соціальної інфраструктури.
Таке розуміння високими чиновниками ситуації не дуже допомагає селянам. Адже від планів до їхньої реалізації — шлях досить довгий. Ось і чергова Концепція розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації (уряд затвердив на 2018–2020 роки) багато чого обіцяє.
Вона нібито ближча до масового товаровиробника, бо спрямована виключно на підтримку фермерських господарств із площею до 100 га. До того ж Мінагрополітики розробляло документ разом із найбільшим професійним об’єднанням — Асоціацією фермерів та приватних землевласників.
Основною метою Концепції є створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для цієї сфери. Мовляв, завдяки державній підтримці українське фермерство підніметься на новий рівень, стане ефективнішим та конкурентоспроможнішим, наситить внутрішній ринок якісними продуктами та розширить експорт. А ще сприятиме створенню середнього класу на селі, розвитку сільських територій.
Отож стимулювати створення та розвиток фермерських господарств задекларовано шляхом розширення чинних кредитно-фінансових механізмів і впровадження нових фінансових інструментів. Грошова підтримка надається виробникам на поворотній і безповоротній основі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Передбачено часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами. Завдяки державній підтримці здешевляться й страхові платежі. Стає можливим отримання державних гарантій під інвестиційні проекти та державна підтримка на умовах фінансового лізингу. Зокрема, виділяються кошти на часткову компенсацію витрат сільгоспвиробників для придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання.
У тваринництві, де фермерських господарств досить мало, задіють інші стимулюючі механізми. Тим, хто проводитиме будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів, держава частково компенсуватиме вартість цих робіт. Це ж стосується й тих, хто вже збудував ферми або ж закупив високопродуктивне поголів’я для подальшого відтворення.
Сільськогосподарську кооперацію також не забуто. Вона в Україні тривалий час перебуває у зародковому стані. Потенціал таких об’єднань не реалізований, тоді як у країнах ЄС кооперативи забезпечують 57% виробництва молочної та 42% плодоовочевої продукції, а в деяких ця частка значно більша.
Концепцією передбачено надання фінансової підтримки сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, що здійснюватимуть первинну обробку та переробку продукції фермерських господарств з більш високою доданою вартістю.
Щороку планується створювати 15 нових об’єктів із первинної переробки сільгосппродукції, а також 40–50 нових кооперативів, утворених фермерами самостійно або спільно з членами особистих селянських господарств.
У Концепції віддано належне й регулюванню правових питань у сфері земельних відносин. Зокрема, передбачено впорядкувати механізми набуття фермерами земельних ділянок у власність та визначити правовий статус земель колишньої колективної власності. Заплановано проведення спеціальних земельних аукціонів на право оренди земель під садівництво, виноградарство, хмелярство, під органічне виробництво.
Усі ці заходи в найближчі три роки покликані призвести до збільшення кількості фермерських господарств та створити до півмільйона нових робочих місць замість 100 тис., які були до старту Концепції. Очікується, що частка фермерських господарств у валовому виробництві сільськогосподарської продукції зросте з 6–8% до 12% на рік.
Реалізація планів у 2018-му
Оскільки нинішня Концепція розвитку фермерства не перша, то й настороженість щодо неї цілком зрозуміла. Адже зазвичай більшість таких прожектів не реалізовувалась у програми або ж розбивалась об бюджетну скелю. Брак коштів і корупційні схеми їх розподілу ставили хрест на райдужних перспективах.
Торік уряд поставив за мету затвердити статус фермера як основного гравця в українському АПК та наростити майже вдвоє частку, що генерується фермерськими господарствами, в сільськогосподарському ВВП. У структурі Мінагрополітики навіть ввели посаду заступника міністра з питань підтримки фермерства й розвитку сільських територій.
Щоправда, програму підтримки аграрного сектора за ключовими напрямами у рамках Державного бюджету України на 2018 рік схвалили тільки у лютому. Загальна сума підтримки (з обох фондів держбюджету) становила 6,3 млрд гривень проти 5,5 млрд грн у 2017-му.
Тож цікаво подивитись, як урядові плани втілювалися в життя. Та передусім слід сказати кілька слів про тих, хто в пріоритеті в урядовців. Станом на 1 січня 2018 року в Україні налічувалося 45035 фермерських господарств, тоді як на аналогічний період 2017 року їх було 44409. Тобто ще до Концепції протягом року кількість фермерських господарств зросла на 2% (або на 626 господарств).
За рік збільшилося й число сільськогосподарських кооперативів: з 2014 (997 виробничих та 1017 обслуговуючих) до 2069 (996 виробничих і 1073 обслуговуючих) або на 55 кооперативів (+3%).
У держбюджеті на 2018 рік передбачалося за програмами підтримки розвитку всього АПК — 6 млрд 316 млн грн, у тому числі: «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» — 66 млн грн; «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» — 1 млрд грн; «Державна підтримка розвитку, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» — 300 млн грн; «Державна підтримка галузі тваринництва» — 4 млрд грн; «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» — 955,0 млн грн.
Як ці кошти використали, з’ясувати складнувато. Інформація суперечлива. За одними даними, на закладення молодих садів, виноградників, ягідників до глибокої осені використано лише 76 млн грн із 300 млн (компенсація 80% вартості садивного матеріалу). За іншими — за майже 4 тис. га нових насаджень, закладених торік, урядом компенсовано 261 млн грн, які отримали фермери з 22 областей.
З фермерського мільярда за кілька місяців до кінця року вибрано лише трішки більше третини фінансової допомоги. Тож знавці проблеми стверджують, що саме тому на 2019 рік Кабмін вирішив зменшити розміри підтримки до 800 млн грн.
Левову частку суми на розвиток тваринництва спрямували на часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Їх вибрали конкретні великі виробники, які в 2017 році так само отримали кошти за напрямом бюджетної дотації ПДВ.
Фінансування часткової компенсації вартості техніки та обладнання хоча й зросло до 955 млн грн через збільшення відсотка за цим напрямом (з 10 до 15%), однак перелік техніки і обладнання не розширили й тому незадовго до кінця року було освоєно заледве 230 млн грн.
Є й свіжіша інформація: за даними 10 уповноважених банків, на початок травня 2019 року сума коштів, яка підлягає частковій компенсації вартості техніки та обладнання за грудень-березень, становить 128,09 млн грн. Програмою скористалися 709 сільгосптоваровиробників, якими придбано 1202 одиниць техніки та обладнання.
І таких суперечливих даних із різних джерел більше ніж досить. Тому варто подивитися на офіційну статистику. Станом на 21.12.18 р. виконавцям бюджетних програм згідно з річним розписом асигнувань загального фонду держбюджету спрямовано за основними програмами підтримки АПК — 3505793,0 тис. грн.
Є й конкретні цифри щодо окремих напрямків: на здешевлення кредитів — 265913,0 тис. грн відправлено в регіони для подальшого використання; на розвиток фермерських господарств — 47488,5 тис. грн (на реєстраційний рахунок Мінагрополітики).
Уточнення за окремими напрямками свідчать і про проблеми. Приміром, на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва спрямовано 36338,5 тис. грн (залишок на реєстраційному рахунку — 16652,6 тис грн).
На часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті кредитами — 3166,4 тис. грн (залишок на реєстраційному рахунку — 1962,2 тис. грн), на фінансову підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів — 6854,6 тис. грн (залишок — 5550,7 тис. грн).
На державну підтримку тваринництва спрямували 2393294,8 тис. грн. Використали кошти по-різному: ефективно на дотації, призначені фізичним особам за утримання молодняка великої рогатої худоби (320864,9 тис. грн надіслали в регіони), і значно гірше — на часткову компенсацію відсоткової ставки за банківськими кредитами: за чотири місяці до кінця року залишок на реєстраційному рахунку — 1449,3 тис. грн.
Мабуть, не варто перераховувати геть усі напрямки використання державної допомоги. Однак слід нагадати, що це не всі кошти (був ще й Спеціальний фонд держбюджету). Звідти на підтримку АПК виділили 51,9 млн грн (2,2% від загального обсягу) за трьома бюджетними програмами. Станом на 21.12.18 р. з цієї суми спрямовано 46455,3 тис. грн.
Найближча перспектива
За даними Держстату, на 1 травня поточного року зареєстровано 46,1 тис. фермерських господарства. Це на 489 більше (+1%) порівняно з початком 2019 р. (45,6 тис.). Діючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів також стало помітно більше. За 2018 р. їхня кількість зросла на 125 і на початку 2019-го сягнула 735.
Плани на 2019 рік щодо них і АПК у цілому також не менш амбітні. На торішні проблеми з реалізацією планів нібито звернули увагу в цьому році. У січні уряд прийняв постанову № 110, якою вдосконалено та деталізовано механізм надання державної підтримки за напрямами, які фінансувались у 2018-му.
Зокрема, з квітня поточного року розширено перелік вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується коштами державного бюджету (додано 2124 нових найменувань техніки та обладнання, яких тепер налічується 11374 від 163 заводів-виробників).
Цього року збільшено розмір дотації на утримання корів із 750 до 900 гривень за одну голову (двічі на рік). Надано можливість скористатися державною підтримкою за вирощування молодняка ВРХ, у тому числі й закупленого (по 2500 грн на вирощування кожного теляти).
До програми здешевлення кредитів для тваринників було додано бджільництво. За цією програмою держава компенсує відсотки за банківськими кредитами, які залучено для здійснення діяльності у вівчарстві, козівництві, бджільництві, звірівництві, кролівництві, шовківництві та вирощуванні аквакультури.
Передбачено компенсацію: 30% вартості будівництва ферм; 80% вартості посадкового матеріалу для закладення молодих садів, виноградників та ягідників; 25% вартості української сільгосптехніки і обладнання; 30% вартості об’єктів зі зберігання та переробки зерна.
Держдопомогу передбачено й на новостворене фермерське господарство: 3 тис. грн на га, але не більше 60 тис. грн. Дотація надається для провадження сільськогосподарської діяльності у перші три роки після створення господарства.
Голова фермерського господарства віком до 35 років за програмою державної підтримки аграрної галузі один раз на рік може отримати субсидію до 40 тис. грн на розвиток свого господарства.
Якщо конкретно, то загалом Законом «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу в розмірі 5909 млн грн.
Зокрема, на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів передбачено 127,2 млн грн; на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн; на державну підтримку розвитку, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними — 400 млн грн; на надання кредитів фермерським господарствам — 200,0 млн грн; на державну підтримку галузі тваринництва — 3500 млн грн; на фінансову підтримку сільгоспвиробників — 881,8 млн грн.
Отже, роздавати буде що. Однак попри такі щедроти українські фермери не надто поспішають брати бюджетну допомогу, побоюючись невиконання урядом своїх обіцянок.
Стоять на заваді й боязнь перевірок державними органами, які часто перетворюються на вимагання, а також тінізація фермерства. За різними оцінками, нині нелегально працюють 30–45% господарств (в овочівництві — понад 80%, у виробництві м’яса — 60%, молока і молокопродуктів — 40%).
Досі є нарікання на недосконалі механізми розподілу державної підтримки та перерозподіл сум між окремими напрямками. Оскільки щодо цього лунала критика Президента, то прем’єр пообіцяв цьогоріч зробити механізми розподілу більш справедливими.
Є сподівання й на підписаний торік у серпні Закон «Про стимулювання діяльності фермерських господарств», який має посприяти легалізації фермерської діяльності й загалом змінити ситуацію на краще.
Тетяна КИРИЛЕНКО
